Додаткове навантаження на працівника

В обраному У обране
Друк
Кравченко Дар’я, податковий експерт
Оплата праці Травень, 2019/№ 10/1
Життя іноді підкидає нам сюрпризи. І роботодавці в цьому випадку — не виняток. То один працівник захворіє, то інший звільниться, а то раптом знадобиться збільшити чисельність або штат працівників. Будь-яка раптова зміна часто-густо вирішується за допомогою ресурсів, які на відповідний момент є в наявності, тобто за рахунок наявних працівників. Приміром, переклавши на них частину обов’язків працівника, що звільнився/якого ще не знайдено. Ось тільки як це зробити правильно, щоб не потрапити на «трудові» штрафи? Відповідь на це запитання ви знайдете в сьогоднішній статті.

Додаткове навантаження: є варіанти

У чинному законодавстві передбачено всього 4 способи, за допомогою яких роботодавець може залучити працівника до виконання додаткових обов’язків:

1) виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

2) тимчасове заступництво;

3) суміщення професій (посад);

4) розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт.

Кожен із цих способів має свої особливості. Щоб зрозуміти, який із них вибрати саме вам, необхідно спершу з’ясувати причину, через яку ви хочете «навантажити» працівника новими обов’язками.

Приміром, один із колег працівника пішов у відпустку і його треба підмінити або йде пошук нового співробітника, обов’язки якого треба виконувати вже зараз. Визначитися з вибором вам допоможе рисунок.

Як залучити працівника до виконання додаткових обов’язків

Як залучити працівника до виконання додаткових обов’язків

Порядок оформлення перелічених вище способів, а також умови їх оплати регламентують КЗпП, Генеральна угода на 2016 — 2017 роки від 23.08.2016 р., постанова № 1145*, Роз’яснення № 30/39** та Інструкція № 53-ВЛ***.

* Постанова Радміну СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145.

** Роз’яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39.

*** Інструкція щодо застосування постанови № 1145, затверджена Держкомпраці, Мінфіном СРСР та ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.

І хоча останні три нормативні документи прийняті ще за часів СРСР, проте окремі їх положення продовжують діяти в частині, що не суперечить законодавству України (постанова ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ, лист Мінсоцполітики від 29.04.2013 р. № 61/06/186-13, лист Мінпраці від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10).

Ну а тепер давайте розглянемо кожен із зазначених способів.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити