Кому надається пільга — 100 % середньої зарплати?
Нагадаємо: тимчасова непрацездатність працівника (хвороба) оплачується за таким правилом: перші 5 днів оплачує роботодавець за рахунок своїх коштів, а дні хвороби, починаючи з 6-го, оплачуються за рахунок коштів ФСС.
Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, ми беремо з даних листка непрацездатності. Причому оплаті підлягатимуть календарні дні хвороби, зокрема, й ті, що припадають на вихідні, святкові і неробочі дні.
Суму лікарняних розраховуємо відповідно до Порядку № 1266. Розмір оплати залежить від страхового стажу застрахованої особи та її середньої зарплати (ст. 24 Закону про соцстрахування). Водночас окремим категоріям застрахованих осіб лікарняні виплачують у розмірі 100 % середнього заробітку незалежно від страхового стажу (див. таблицю).
Оплата лікарняних залежно від страхового стажу
| Страховий стаж | % середньої зарплати |
| до 3 років | 50 |
| від 3 до 5 років | 60 |
| від 5 до 8 років | 70 |
| понад 8 років | 100 |
| пільгові категорії працівників* незалежно від страхового стажу | |
| * До них належать: • особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XIІ; • один з батьків або особа, що їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; • ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XI; • особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; • донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон № 239); • особи, реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років» від 17.04.91 р. № 962-XII. | |
Як бачимо, для донорів, визначених у ст. 10 Закону № 239, встановлена пільга в нарахуванні лікарняного у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від їх страхового стажу на момент хвороби.
Хто ж ці донори, визначені в ст. 10 Закону № 239?
Це ті донори, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам*.
* Максимально допустима доза визначена п. 3.1 Порядку № 385 і дорівнює:
• для крові — 450 мл, без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл);
• для плазми — 600 мл, без урахування крові, взятої для аналізів (до 40 мл).
Важливо!
Пільга в оплаті лікарняного у розмірі 100 % середньої зарплати надається протягом року після давання крові та (або) її компонентів у визначеній законодавством кількості.
Важливе доповнення. Попри те, що щедрий донор має право на отримання пільги у вигляді 100 % оплати лікарняного листа незалежно від наявності загального страхового стажу, ніхто не скасовував застосування до його лікарняних спеціальних обмежень.
Про що це ми?
Про обмеження, встановлене для суми допомоги по тимчасовій непрацездатності п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування.
Нагадаємо, що згідно із зазначеною нормою працівникам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності не може бути більше за розмір допомоги, обчислений із МЗП. Не забувайте про це!
Давайте тепер розберемося, які документи повинен надати щедрий донор, щоб отримати пільгу у вигляді 100 % оплати лікарняного листа.
Підтвердні документи
Підставою для надання донорові пільги у вигляді 100 %-ї оплати лікарняного стануть:
• довідка за формою № 435/о «Довідка про надання донорам пільг» (форма затверджена наказом МОЗ від 07.07.2003 р. № 301);
• посвідчення донора крові та (або) її компонентів.
Перший документ підтвердить факт давання донором крові та (або) її компонентів. Другий — її безоплатність та об’єм зданої крові та (або) її компонентів (у мл). Звісно, цих документів буде недостатньо, якщо у працівника буде неправильно оформлений листок непрацездатності.
«Донорський» лікарняний лист
Безумовно, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону про соцстрахування).
Лицьовий бік такого листка заповнює лікар хворого, а зворотний — працівник відділу кадрів за місцем роботи застрахованої особи (п. 1 Інструкції № 532**).
** Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП і ФНВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
При цьому якщо працівник має право на пільги, що впливають на визначення розміру оплати лікарняного листа (як у нашому випадку), працівник відділу кадрів у другому розділі зворотного боку листка непрацездатності повинен підкреслити назву відповідної пільги.
Ось тут і виникають перші складнощі — у другому розділі зворотного боку лікарняного листа жодного слова не сказано про донорів. Там перераховані особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС або ті, що доглядають за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветерани війни, які мають право на лікарняні у розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу. А ось донорів немає.
Як у такому разі вчинити? На наш погляд, єдиний вихід — дописати необхідну категорію працівників. Фактично — вписати слово «Донор».
Інших нюансів у заповненні рядків лікарняного листа для донора — немає. Тому діємо у звичайному порядку. Не хочете помилитися? Можете скористатися нашими підказками в консультації «Лікарняний лист: нарізка правильних рішень» // «ОП», 2019, № 2.
Але це ще не все. Йдемо далі.
Заява-розрахунок: «донорський» нюанс
Щоб отримати лікарняні від ФСС, роботодавцеві необхідно заповнити та подати до зазначеного органу заяву-розрахунок (додаток 1 до Порядку № 12***).
*** Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів ФСС, затверджений постановою Правління ФСС від 19.07.2018 р. № 12.
Допомога, що виплачується на пільгових умовах працівникові-донору, потрапляє до ряд. 1 табличної частини такої заяви-розрахунку. Відповідно, вносячи дані до ряд. 1 табличної частини заяви-розрахунку, роботодавець додатково повинен заповнити й додаток 1.1.
Ніби все просто.
Проте нагадаємо, що форма цього додатка вимагає, щоб:
• у гр. 21 роботодавець зазначив загальний страховий стаж (у повних місяцях) хворого працівника. Причому він може бути менше страхового стажу, який надає право на оплату лікарняного в 100 % розмірі (менше, ніж 96 місяців);
• а в гр. 22 — його страховий стаж за останні 12 місяців.
Більше того, страховий стаж для заповнення заяви-розрахунку визначають на підставі даних форм ОК-5, ОК-7 і додатка 9 «Дані про трудовий та страховий стаж» до Положення № 10-1****, тобто зазначають реальні дані.
**** Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1.
Як у такому разі заповнити додаток 1.1, якщо працівник має право на «донорську» пільгу (100 % оплати лікарняного), хоча його страховий стаж менше 96 місяців? При цьому будь-якого окремого рядка для відміток про те, що працівникові надана «донорська» пільга, у цьому документі немає.
На наш погляд, заяву-розрахунок потрібно заповнити в загальному порядку. Тобто:
• у гр. 21 і гр. 22 додатка 1.1 зазначити реальний страховий стаж працівника-донора;
• а в ряд. 1.1 табличної частини заяви-розрахунку — суму допомоги з урахуванням наданої пільги (тобто у розмірі 100 % середньої заробітної плати).
Звісно, такий незбіг обов’язково виявить ФСС і запитає у роботодавця пояснення. Проте це дасть змогу останньому довести правильність своїх дій, надавши необхідні документи ФСС.
