Мінімальний ЄСВ-внесок: сумісництво & суміщення

В обраному У обране
Друк
Кравченко Дар’я, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Жовтень, 2019/№ 20
Правило про сплату мінімального ЄСВ-внеску свідчить: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмір МЗП, установленої законом на місяць, за який отриманий дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (ч. 2 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Ось лишень на практиці застосовуючи це правило, треба врахувати безліч нюансів. У цій статті ми розглянемо на конкретних прикладах, як воно діє для сумісників.

Увага на… місце роботи

Правило про сплату мінімального ЄСВ-внеску ми зобов’язані виконувати за основним місцем роботи.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ЄСВ нараховуємо на суму фактичної зарплати (доходу) (ч. 3 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Нагадаємо, що основним вважається те місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору і де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (ч. 12 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

А сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві (установі, організації) або у громадянина (лист Мінпраці від 16.01.2003 р. № 06/2-4/6).

Сумісництво

Сумісництво буває внутрішнє (працівник працює за сумісництвом на тому ж підприємства, що й за основним місцем роботи) та зовнішнє.

Для внутрішнього і зовнішнього сумісництва правило про сплату мінімального ЄСВ-внеску діятиме по-різному:

• для внутрішніх сумісників для порівняння з МЗП слід брати сумарну базу нарахування ЄСВ за обома місцями роботи (лист ДФСУ від 29 січня 2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16);

• для зовнішніх сумісників виконувати вимогу про сплату мінімального ЄСВ-внеску взагалі не треба. Для таких осіб ЄСВ нараховуємо на фактичну суму зарплати (доходу), нараховану за сумісництвом, незалежно від її розміру.

Розглянемо сказане на прикладах.

Приклад 1. Працівник (без інвалідності) працює на повну зайнятість (посадовий оклад — 3120 грн.) на підприємстві, а також за сумісництвом на 0,25 штатної одиниці там же (посадовий оклад — 2000 грн.). Працівник відпрацював повний місяць. Що буде базою для нарахування ЄСВ?

У цьому випадку працівник є внутрішнім сумісником (основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом збігаються). Тобто для нарахування ЄСВ слід враховувати сумарний заробіток, отриманий працівником.

Згідно з даними прикладу, за місяць йому буде нарахована зарплата:

• за основним місцем роботи — 3120 грн.;

• за сумісництвом — 500 грн.

(2000 грн. × 0,25).

Оскільки заробітна плата за основним місцем роботи менше МЗП, працівникові належить доплата у розмірі 1053 грн.

(4173 - 3120).

Що стосується внутрішнього сумісництва, то рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника становить 1043,25 грн.

(4173 грн. × 0,25).

Відповідно сума доплати до МЗП дорівнюватиме 543,25 грн.

(1043,25 - 500).

Загальний розмір доходу, нарахованого працівникові за місяць, дорівнює 5216,25 грн.

(4173 + 1043,25).

Ця сума перевищує розмір МЗП, встановленої на місяць, за який отриманий дохід

(5216,25 грн. > 4173 грн.).

Відповідно ЄСВ становитиме 1147,58 грн.

(5216,25 грн. х 22 %).

Приклад 2. Працівникові — зовнішньому сумісникові (без інвалідності) встановлений неповний робочий час (0,25 штатної одиниці). Посадовий оклад — 7000 грн. Місяць ним відпрацьовано повністю. Що буде базою для нарахування ЄСВ?

Згідно з даними, зазначеними в прикладі, заробітна плата працівника-сумісника за відпрацьований місяць становитиме 1750 грн.

(7000 х 0,25).

Ця сума менше мінімальної зарплати, встановленої у 2019 році (4173 грн.).

Незважаючи на це, базою для нарахування ЄСВ буде фактична сума зарплати (доходу) такого працівника незалежно від її розміру.

Тобто сума ЄСВ становитиме 385 грн.

(1750 х 22 %).

Суміщення професій

Що стосується суміщення професій (посад), то воно припускає, що працівник разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, погоджується виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою) в одного й того ж роботодавця протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни).

Інакше кажучи, у таких працівників їх місце роботи є основним.

А раз так, то спрацьовує ЄСВ-правило. І якщо база нарахування ЄСВ виявиться менше мінімально встановленого розміру, то сума ЄСВ слід розрахувати виходячи з мінімалки.

Приклад 3. Працівник (без інвалідності) виконує обов’язки за двома посадами в межах робочого часу. За вересень йому нараховано:

посадовий оклад — 3000 грн.;

доплата за суміщення професій — 1000 грн.

Місяць відпрацьовано ним повністю. Що буде базою для нарахування ЄСВ?

Цей працівник виконує на тому ж підприємстві разом зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою). При цьому за місяць йому нарахована зарплата в сумі 4000 грн.

(3000оклад + 1000доплата).

Ця сума менше МЗП (4000 < 4173). Відповідно працівникові буде нарахована доплат до МЗП у розмірі 173 грн.

(4173 - 4000).

Сума зарплати за повністю відпрацьований місяць дорівнюватиме мінімальній зарплаті — 4173 грн.

(3000оклад + 1000доплата + 173доплата до МЗП).

Відповідно ЄСВ нараховуємо виходячи з мінімалки. ЄСВ дорівнюватиме 918,06 грн.

(4173 х 22 %).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити