Враховуємо відпрацьовані дні
Умовами сплати мінімального ЄСВ-внеску є (п. 9 розд. III Інструкції № 449*):
* Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
• перебування найманого працівника в трудових відносинах повний календарний місяць або
• відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (за графіком роботи підприємства).
Що це означає? Уявіть, що працівник (за основним місцем роботи) працював, але лише частину місяця. За цей період йому була нарахована заробітна плата менше за мінімальну. Тоді за умови, що протягом такого місяця працівник продовжував перебувати в трудових відносинах із роботодавцем, суму ЄСВ для нього слід розраховувати виходячи з розміру МЗП.
А чи треба сплачувати мінімальний ЄСВ-внесок, якщо причиною відсутності працівника була відпустка без збереження заробітної плати чи простій? Давайте розбиратися.
Відпустка «за свій рахунок»
На період надання відпустки «за свій рахунок» працівник продовжує перебувати з роботодавцем у трудових відносинах. Тому якщо йому протягом місяця, в якому він перебував у відпустці «за свій рахунок», нарахована заробітна плата менше мінімалки, то все одно треба виконати вимоги щодо нарахування ЄСВ виходячи з розміру МЗП (лист ДФСУ від 03.10.2017 р. № 16871/5/99-99-13-02-01-16). Виняток — надання відпустки без збереження заробітної плати згідно з п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки ( на період проведення АТО). Якщо після перебування в такій відпустці у працівника фактична база нарахування ЄСВ виявилася нижчою МЗП, ЄСВ нараховуємо виходячи з такої фактичної бази.
А ось якщо працівник оформлений у роботодавця за основним місцем роботи, але при цьому він повний місяць перебуває у відпустці без збереження зарплати, ЄСВ узагалі не нараховуємо. У такому разі відсутня база нарахування ЄСВ.
Розберемо сказане на прикладах.
Приклад 1. Працівник з 1 по 13 жовтня перебував у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 26 Закону про відпустки. За фактично відпрацьований час (13 робочих днів) йому нарахована зарплата у розмірі 2363,64 грн. Інших доплат, надбавок немає. Як визначити базу нарахування ЄСВ?
Оскільки працівник відпрацював місяць не повністю, нараховану йому зарплату порівнюємо з розміром МЗП, розрахованої пропорційно відпрацьованому часу. Розрахункова сума мінзарплати 2465,86 грн.
(4173 грн. : 22 роб. дн. х 13 роб. дн.).
Оскільки фактично нарахована зарплата нижча цієї суми, то працівникові треба нарахувати доплату до розрахункового рівня МЗП. Розмір доплати за жовтень 2019 року становитиме 102,22 грн.
(2465,86 - 2363,64).
Загальна сума зарплати працівника в жовтні 2019 року дорівнюватиме 2465,86 грн.
(2363,64оклад + 102,22доплата до МЗП).
Оскільки сума нарахованого доходу виявилася меншою МЗП, встановленої на місяць, за який отриманий дохід (2465,86 < 4173), ЄСВ нараховуємо виходячи з мінімалки.
Сума ЄСВ — 918,06 грн. (4173 грн. х 22 %).
Приклад 2. Працівник з 2 по 30 вересня 2019 року перебував у відпустці без збереження зарплати на підставі ст. 25 Закону про відпустки. За зазначений період зарплата працівникові не нараховувалася. Проте за попередній місяць (серпень 2019 року) йому нарахована премія у розмірі 600 грн. Що буде базою нарахування ЄСВ?
У вересні 2019 року працівник не відпрацював жодного робочого дня, а отже:
• зарплата за цей місяць не нараховувалася;
• доплату до МЗП йому також нараховувати не потрібно.
Водночас працівникові була нарахована премія в сумі 600 грн. Її і порівнюватимемо з МЗП з метою нарахування ЄСВ.
Сума премії виявилася меншою розміру МЗП (600 грн. < 4173 грн.). Відповідно ЄСВ слід нарахувати виходячи з мінімалки. Сума ЄСВ становитиме 918,06 грн. (4173 грн. х 22 %).
Простій
У загальному випадку час простою (якщо він виник не з вини працівника) роботодавець зобов’язаний оплачувати з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП). Причому в такому розмірі простій оплачують як основним працівникам, так і сумісникам (п. 1 листа Мінпраці від 14.04.2004 р. № 03-2/1228-018-15).
Якщо ж причиною простою є виробнича ситуація не з вини працівника, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, на час простою за ним зберігається середній заробіток (ч. 3 ст. 113 КЗпП).
У результаті нарахована заробітна плата працівникові виявилася нижчою мінімальної? ЄСВ нараховуємо виходячи з мінімалки, оскільки навіть у період простою працівник продовжує перебувати в трудових відносинах із роботодавцем.
А ось час простою з вини працівника не оплачується. Причому якщо такий неоплачуваний простій тривав:
• увесь місяць, то правило про мінімальний ЄСВ-внесок застосувати не вийде (відсутня база нарахування ЄСВ);
• частину місяця або весь місяць, і при цьому працівникові нараховувалися виплати, які входять до бази нарахування ЄСВ, — нараховуємо ЄСВ з МЗП, за умови, що база нарахування ЄСВ за місяць виявиться меншою МЗП.
Приклад 3. На підприємстві весь місяць був простій з вини роботодавця. За цей період працівникові нараховано 2/3 окладу — 3000 грн. Що буде базою для нарахування ЄСВ?
Враховуючи те, що в місяць простою працівник не відпрацював жодного робочого дня, — доплату до МЗП не нараховуємо.
Водночас для цілей нарахування ЄСВ з МЗП суму нарахованої зарплати треба порівняти з МЗП (3000 грн. < 4173 грн.). Оскільки перша виявилася меншою мінімалки, ЄСВ нараховуємо виходячи з МЗП.
Сума ЄСВ становить 918,06 грн.
(4173 грн. х 22 %).
