Нагадаємо, що відповідно до ст. 471 Закону про зайнятість* роботодавці з числа середнього та малого підприємництва можуть отримати кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд з безробіття) на виплату допомоги по частковому безробіттю працівникам на період карантину, якщо внаслідок карантину відбулося зупинення (скорочення) діяльності, що призвело до вимушеного часткового або повного скорочення тривалості робочого часу працівників (крім пенсіонерів і сумісників) та втрати працівниками частини зарплати.
* Закон України «Про зайнятість населення України» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Деякі підприємства скористалися такою «карантинною» підтримкою. Для цього вони оформили повне (або часткове) скорочення тривалості робочого часу працівників внаслідок карантину та подали всі необхідні документи для надання допомоги по частковому безробіттю до Фонду з безробіття.
Отримавши допомогу по безробіттю, у багатьох роботодавців виникає запитання: враховуються календарні дні, протягом яких було повне скорочення тривалості робочого часу у розрахунковому періоді для визначення лікарняних (декретних), чи ні?
Фахівці ФСС у листі, що коментується, відповіли на це запитання. Календарні дні, протягом яких на підприємстві унаслідок карантину було оформлено повне (або часткове) скорочення тривалості робочого часу працівників, не виключаються із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період.
Формально фахівці ФСС мають рацію.
Дивіться, у Порядку № 1266* чітко визначено перелік поважних причин, які дають підстави для виключення з розрахункового періоду невідпрацьованих календарних днів.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
До них належить:
• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітності та пологами;
• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.
Як бачимо, така причина, як повне (або часткове) скорочення тривалості робочого часу працівників на період карантину, у переліку поважних причин не згадується.
А це означає, що підстав для виключення з розрахункового періоду календарних днів за період повного скорочення тривалості робочого часу працівників на період карантину також немає.
Звісно, це призведе до того, що середньоденна зарплата зменшиться. Адже доходу, який би включався до розрахунку середньоденної зарплати за період повного скорочення тривалості робочого часу, немає. А календарні дні цього періоду залишаються у розрахунку. Але, як говориться, таке «се ля ві».
До речі, у своєму листі фахівці ФСС справедливо зазначили, що період отримання допомоги по частковому безробіттю включається до страхового стажу працівника. Це випливає зі ст. 21 Закону про соцстрахування. У ній сказано, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності) включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Отже, незважаючи на те, що з допомоги по частковому безробіттю ЄСВ не сплачується, період її отримання включається до страхового стажу за спеціальною нормою Закону про соцстрахування.
Зазначимо, що наразі до порядку надання допомоги по частковому безробіттю внесено зміни (див. статтю «Допомога по частковому безробіттю: тепер і тим, хто у відпустці «за свій рахунок» цього номера).
Відтепер і за період оформленої «карантинної» відпустки за свій рахунок можна отримати на працівників допомогу по частковому безробіттю.
У такому разі запитань при розрахунку лікарняних чи декретних не виникає. Відпустка за свій рахунок визначена як одна з поважних причин. А тому календарні дні такої відпустки виключаються з розрахунку середньоденної зарплати.
