Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Порядок № 100: що скасовано, змінено, уточнено?

Руда Тетяна, шеф–редакторка
Оплата праці Грудень, 2020/№ 24
Друк
Уже декілька місяців поспіль «спливала» інформація, що Порядок № 100 буде змінено. Нагадаємо, що його ми використовуємо для розрахунку відпускних, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та інших виплат. Отже, зміни до постанови № 100 прийняті та вже набрали чинності. Давайте знайомитися з ними ближче.

Зміни до Порядку № 100 внесені постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1213 (далі — постанова № 1213). Вони набрали чинності з дня офіційного опублікування — 12.12.2020 р. Тож відразу виникає запитання: коли та як застосовувати новий порядок розрахунку середньої зарплати?

Відповідь така: якщо подія (відпустка, відрядження, звільнення тощо), з якою пов’язана відповідна виплата, почалася 12.12.2020 р. чи пізніше, то треба застосовувати нові правила розрахунку середньої зарплати.

Якщо подія, з якою пов’язана виплата, відбулася до 12.12.2020 р., то середню зарплату треба було розраховувати за старими правилами.

Отже, давайте розглянемо зміни у Порядку № 100. А саме: що — скасовано, що — змінено, а що — уточнено.

Скасовано коригування виплат

Пункт 10 Порядку № 100 виключено повністю. Головний біль бухгалтера — коригування виплат для розрахунку середньої зарплати — відійшов у вічність.

Нагадаємо, що згідно з п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Головне питання — як відміна коригування вплине на розрахунок середньої зарплати? І з якої дати її не застосовувати?

Тут треба орієнтуватися на дату початку події, з якою пов’язана виплата. Розглянемо на прикладі відпускних.

У разі коли працівник йде у відпустку з 12 грудня 2020 року або пізніше, коригувати виплати в розрахунковому періоді вже не треба. Зауважимо: дата наказу тут значення не має. Має значення тільки дата початку відпустки або іншої події, у зв’язку з якою розраховують середню зарплату. У разі коли відпустка працівника була до 12 грудня 2020 року, то середню потрібно було розраховувати за старими правилами, тобто з урахуванням коригування в розрахунковому періоді.

Важливо!

Коригування виплат скасовано.

З одного боку, ці зміни дуже тішать. Адже не треба розраховувати всі ці коефіцієнти коригування у випадку підвищення посадових окладів. Не потрібно видумувати якісь фінансові негаразди для зменшення цього показника комерційним підприємствам.

З іншого — сума відпускних працівників, у яких в розрахунковому періоді було підвищення посадового окладу, зменшиться. Особливо це буде відчутно для працівників бюджетних установ та організацій. Отже, йти у відпустку тепер не вигідно.

Увага! Перевірте положення своїх колективних договорів. Якщо у вас є згадка про коригування виплат і весь механізм такого коригування у колдоговорі, то її доведеться робити й надалі. Тільки якщо будуть внесені відповідні зміни до колдоговорів, можна буде позбавитися коригування виплат.

Якщо згадка про коригування виплат при підвищенні посадових окладів у колдоговорі йде з посиланням на п. 10 Порядку № 100 або з формулюванням «згідно з чинними нормативними актами», то проводити коригування виплат вже не потрібно.

Окремо зупинимося на коригуванні середнього заробітку, який зберігається за працівниками — «солдатами» підприємства, установи, організації.

За увесь грудень 2020 року їм треба розрахувати зарплату виходячи із середньої, яка застосовувалася для розрахунку зарплати за листопад.

З 1 вересня 2020 року середньоденна зарплата була відкоригована на коефіцієнт підвищення посадових окладів зі цієї дати. Суму такої відкоригованої середньоденної зарплати треба використати при нарахуванні зарплати як за вересень — листопад, так і за грудень 2020 року.

А ось із 1 січня 2021 року коригувати середній заробіток «солдатам» підприємства, установи, організації у зв’язку з підвищенням посадових окладів уже не треба.

Особливий розрахунок для органів держвлади та ОМС скосовано

У новій редакції п. 2 Порядку № 100 немає положень щодо особливого розрахунку середньої зарплати для працівників органів держвлади та органів місцевого самоврядування (ОМС) у разі зміни структури зарплати з одночасним підвищенням посадових окладів.

Раніше Порядком № 100 було передбачено, що у цьому випадку період до зміни структури заробітної плати з розрахункового періоду треба виключати. Зроблено це було для того, щоб середня зарплата після зміни структури зарплати з одночасним підвищенням окладів була розрахована за новими умовами.

Відтепер жодних особливостей у розрахунку середньої зарплати для зазначених працівників немає. Її, як і для усіх інших працівників, тепер розрахуємо виходячи з виплат за останні 12 чи 2 календарних місяці.

Премії у розрахунку середньої зарплати: є зміни

Порядок включення премій до розрахунку середньої зарплати змінено.

Щомісячні премії. Ці премії відтепер відносяться до тих місяців, ЗА які вони нараховані.

Це випливає з положення абзацу другого п. 3 Порядку № 100. Згідно з ним суми нарахованої зарплати враховуються у тому місяці, ЗА який вони нараховані.

Тобто щомісячна премія, яка нарахована у січні 2021 року за грудень 2020 року для розрахунку середньої зарплати за новими правилами, відноситься до грудня.

Увага!

Суми нарахованої зарплати, у тому числі щомісячні премії, для розрахунку середньої зарплати відносяться до тих місяців, ЗА які вони нараховані.

Що з цього випливає? Якщо у Положенні про преміювання прописано, що щомісячна премія нараховується місяць у місяць, то тут усе «окей».

Нічого перераховувати при розрахунку середньої зарплати не потрібно.

А ось якщо щомісячна премія згідно з Положенням про преміювання нараховується у поточному місяці за попередній, то у деяких випадках доведеться перераховувати середню зарплату. Це стосується ситуації, наприклад, коли працівник йде у відпустку з початку місяця. А для розрахунку відпускних треба врахувати премію, яку ви нарахуєте у місяці початку відпустки за попередній місяць та яка входить до розрахункового періоду.

Премії за два чи більше місяців. Суми таких премій відносяться до розрахункового періоду за спеціальним розрахунком, визначеним абзацом третім п. 3 Порядку № 100.

Згідно з цими положеннями премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої зарплати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду в частині, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відносяться до розрахункового періоду.

Скажемо відразу: положення абзацу третього п. 3 Порядку № 100 дещо вітійствуваті.

Тут не обійтися без офіційних роз’яснень фахівців Мінекономіки. Як і раніше, саме вони мають право роз’яснювати положення Порядку № 100.

На нашу думку, премії за два чи більше місяців до розрахунку середньої зарплати (як за 12 місяців, так і за 2 місяці) включатися до розрахунку середньої зарплати будуть так.

Наведемо приклад.

Приклад 1. Працівнику розраховуємо середню зарплату за два календарних місяці (листопад — грудень 2020 року) у зв’язку зі вступом на військову службу за контрактом у січні 2021 року. Сума квартальної премії, нарахованої у грудні, становить 3000 грн.

Щоб визначити суму квартальної премії, яку треба включати до заробітку листопада та грудня, треба зробити розрахунок пропорційно кількості відпрацьованих робочих днів (припустимо, що працівником відпрацьовані всі робочі дні).

Сума квартальної премії, що включається до заробітку листопада 2020 року, становитиме:

3000 : (21жовтень + 21листопад +22грудень) x 21листопад = 984,38 (грн.).

Сума квартальної премії, що включається до заробітку грудня, становитиме:

3000 : (21жовтень + 21листопад +22грудень) x 22грудень = 1031,25 (грн).

Приклад 2. Дещо змінимо умови прикладу 1. Працівник вступить на військову службу за контрактом у лютому 2021 року. Сума квартальної премії, нарахованої у січні 2021 року за 4 квартал, становитиме 3000 грн.

Розрахунковий період: грудень 2020 року — січень 2021 року.

До розрахунку середньої зарплати включається тільки частина квартальної премії за місяць, який включається до розрахункового періоду, — за грудень 2020 року.

Ця сума становитиме 1031,25 грн.

Як бачимо, при розрахунку частини премії, яка враховується у розрахунку середньої зарплати, уся увага на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду.

Зауважу: відтепер не має значення, коли ця квартальна премія нарахована: у грудні 2020 року чи у січні 2021 року. Її сума все одно відноситься до тих місяців, ЗА які вона нарахована.

«Порожній» виборчий період викидаємо з розрахунку

Ідеться про участь працівника у виборчому процесі на платній основі. Це коли роботодавець повинен зберігати тільки місце роботи, а працівник отримувати оплату за участь у виборчому процесі у виборчій комісії.

У цьому випадку виникало питання щодо розрахунку середньої зарплати для визначення відпускних працівникові, якщо такий виборчий період припадав на розрахунковий. Що робити з «порожнім» періодом, адже на підприємстві нічого не нараховувалося за цей період?

У листі Мінсоцполітики від 26.06.2019 р. № 976/0/ 206-19 // «ОП», 2019, № 15, с. 5 фахівці цього відомства відповідали так. До розрахунку середньої зарплати треба включити винагороду, нараховану за період роботи у виборчих комісіях.

При цьому «порожній» виборчий період із розрахункового періоду не виключається.

Для такого включення працівникові треба було отримати довідку з виборчої комісії про отриману винагороду.

Але! Постановою № 1213 до п. 4 Порядку № 100 було внесено зміни. Тепер серед виплат, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати, є також зарплата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму.

Отже, «порожній» період, протягом якого працівник — член виборчої комісії працював у виборчій комісії на платній основі, виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого п. 2 Порядку № 100 (ср. 025069200). Ураховуючи те, що восени у нас відбулися місцеві вибори, не проґавте цей момент при нарахуванні відпускних та інших виплат за новими правилами.

У розрахунковому періоді немає виплат: увага на мінімалку

Змінено порядок розрахунку середньої зарплати, коли у працівника немає виплат у розрахунковому періоді або немає розрахункового періоду.

Це стосується як 12-місячного розрахункового періоду, так і 2-місячного розрахункового періоду.

Які це ситуації? Наведемо приклади:

• працівниця звільняється у відпустці до трьох (шести) років та їй треба розрахувати компенсацію за невикористану відпустку;

• працівник звільняється, йому треба розрахувати вихідну допомогу, а він 4 місяці не працював, був у відпустці без збереження зарплати;

Пояснимо, як змінився розрахунок середньої зарплати на прикладі першої ситуації.

Раніше середню зарплату для визначення суми компенсації за невикористану відпустку ми розраховували так:

ЗПсер. = ПО x 12 : (365366 - 11),

де ПО — сума посадового окладу на момент звільнення.

Якщо працівниця обіймала частину штатної одиниці на момент звільнення, то посадовий оклад треба було брати у сумі, пропорційно зайнятості працівниці. Цей порядок не був прописаний у Порядку № 100.

Ми використовували роз’яснення Мінсоцполітики (листи Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16, від 17.05.2017 р. № 1440/0/101-1).

Наразі всі ці норми внесено до Порядку № 100. Але до п. 4 Порядку № 100 введено ще одну дуже важливу вимога щодо розрахунку середньоденної зарплати у цьому випадку.

Цитата

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середній заробіток розраховується з установленого розміру мінімальної зарплати на час розрахунку. У разі укладання трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної зарплати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Відтепер розрахунок середньоденної зарплати у випадку, коли у розрахунковому періоді немає заробітку, треба робити з окладу, але не нижче за мінімалку, яка діяла на момент розрахунку виплати.

Отже, якщо посадовий оклад вашої працівниці, що звільняється у відпустці до трьох (або шести) років, менший за діючу мінімалку, то компенсацію за невикористану відпустку розраховуйте з мінімалки.

Наведемо приклад.

Приклад 3. Працівниця, яка перебуває у відпустці до догляду за дитиною до трьох років, звільняється 23 грудня 2020 року. Сума її посадового окладу становить 3849 грн. До відпустки вона працювала за повною зайнятістю. Кількість днів відпустки, що підлягає компенсації, дорівнює 7 днів.

Як у цьому випадку за новими правилами Порядку № 100 треба розрахувати суму компенсації за невикористану відпустку? Розповідаємо.

Оскільки посадовий оклад працівниці менше за мінімалку (5000 грн), то розрахунок компенсації за невикористану відпустку треба робити саме з мінімалки. Середньоденна зарплата визначається так:

5000 x 12 : 355 = 169,01 (грн),

де 12 — кількість місяців в умовному розрахунковому періоді;

355 — кількість календарних днів без святкових та неробочих за умовний розрахунковий період (грудень 2019 року — листопад 2020 року).

Сума компенсації за невикористану відпустку становитиме:

169,01 x 7 = 1183,07 (грн).

Приклад 4. Працівника звільняють 28.12.2020 р. за ініціативою роботодавця (п. 1 ст. 40 КЗпП). Протягом серпня — листопада він був у безоплатній «карантинній» відпустці. Йому потрібно розрахувати вихідну допомогу. Посадовий оклад — 4050 грн.

Тут особливо рахувати нічого не потрібно.

Адже у цьому разі раніше ми б вихідну допомогу визначили на рівні окладу працівника. А зараз, якщо посадовий оклад працівника менший за мінімалку, то сума вихідної допомоги дорівнює саме мінімалці (5000 грн).

Уточнено норми

Нарешті, ті положення, які й так застосовувалися нами на практиці, за роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики у листах, прописані у самому Порядку № 100. Радує, що тепер ці положення отримали нормативне підґрунтя.

Які ж це положення? Наведемо їх.

1. До п. 2 постанови КМУ від 08.02.95 р. № 100 вписали, що норми Порядку № 100 обов’язкові й для приватних підприємців, які використовують працю найманих працівників.

2. Відпускні для всіх видів відпусток (крім декретної відпустки) розраховуються згідно Порядку № 100 виходячи з розрахункового періоду — 12 календарних місяців. Тепер контролери не зможуть вигадувати якісь аргументи, щоб при розрахунку «чорнобильської» відпустки застосовувати розрахунковий період — 2 календарних місяці.

3. Середня зарплата для держслужбовців за період відрядження, підвищення кваліфікації не розраховується. У цей період за ними зберігається зарплата згідно з умовами трудового договору.

4. Середня зарплата згідно з Порядком № 100 розраховується як за час вимушеного прогулу, так і за час затримки виконання рішення суду.

5. При обчисленні середньої зарплати премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності (для держслужбовців) не враховуються.

6. Якщо працівника прийнято на роботу не з першого робочого, але не календарного числа місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Відзначимо: це не новий порядок. Раніше, за роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики, ми також включали такий місяць до розрахункового періоду. Наразі ці норми просто прописали в самому Порядку № 100. Не поплутайте такий розрахунок з розрахунком «середньої» для лікарняних/декретних. Для них, як і раніше, місяць оформлення на роботу не з першого календарного дня до розрахункового періоду не включається. Як бачимо, змін до Порядку № 100 чимало. Тому у наступних номерах нашого журналу ми обов’язково продовжимо розглядати їх на числових практичних прикладах.

Стежте за нашими публікаціями!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі