Переведення на вакантну посаду
Ви напевно знаєте, що для державних службовців спеціальним є Закон № 889*. Норми КЗпП поширюються на них лише в частині відносин, не врегульованих цим Законом.
* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Процедура переведення держслужбовців на іншу посаду прописана в ст. 41 Закону № 889.
А це означає, що ми повинні керуватися нормами саме цієї статті. Згідно з нею держслужбовець може бути переведений (з урахуванням його професійної підготовки і професійних компетенцій) без обов’язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду:
• у тому ж держоргані, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням керівника держслужби або суб’єкта призначення;
• в іншому держоргані, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням суб’єкта призначення або керівника держслужби в держоргані, з якого переводиться держслужбовець, і суб’єкта призначення або керівника держоргану в держоргані, в який переводиться держслужбовець.
Важливо!
Переведення здійснюється тільки з відома держслужбовця (ч. 2 ст. 41 Закону № 889)
При цьому рівнозначною вважається посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів (ст. 2 Закону № 889).
Розподіл посад державної служби за відповідними категоріями і підкатегоріями можна знайти в Схемі посадових окладів держслужбовців, затвердженій постановою КМУ від 18.01.2017 р. № 15. Нагадаємо: постановою КМУ від 15.01.2020 р. № 16 ця Схема була викладена в новій редакції. Про це ми розповідали в статті «Оклади держслужбовців підвищено: що треба перерахувати» // «ОП», 2020, № 3.
Отже, переведенням на рівнозначну посаду вважатиметься, наприклад, переведення завідувача самостійного сектору персоналу (підкатегорія Б2) з Головного управління Державної Казначейської служби України в Харківській області, на таку ж посаду в Головному управлінні Державної Казначейської служби України в Полтавській області. Чи переведення заступника керівника відділу у складі департаменту на посаду завідувача сектору у складі департаменту (обидві посади належать до підкатегорії Б3).
А ось визначення поняття «нижча посада» в Законі № 889, на жаль, немає.
Роз’яснюючи положення «старої» редакції Закону № 889, НАДС у листі від 01.03.2018 р. № 1653/13-18 рекомендувало вважати нижчою посадою посаду державної служби, що відноситься до нижчої групи оплати праці без урахування юрисдикції державного органу, а також посаду державної служби в державному органі з нижчим рівнем юрисдикції в межах однієї групи оплати праці.
На сьогодні це поняття дещо застаріло. Адже з 01.01.2020 р. розмір посадових окладів держслужбовців визначається з урахуванням категорії і підкатегорії посади держслужби і рівня держоргану.
Перелік посад державної служби, які відносяться до відповідних підкатегорій, наведений у згаданій вище Схемі посадових окладів держслужбовців. А поділу держорганів за рівнями присвячена ст. 51 Закону № 889.
При цьому оновлений Закон № 889, як і раніше, не дає визначення поняттю «нижча посада».
Знову НАДС довелося виправити ситуацію. «Свіже» роз’яснення фахівці НАДС надали у своєму листі від 06.02.2020 р. № 84р/з. З його текстом і прикладами нижчих посад ви можете ознайомитися в «Щодо переведення на нижчу посаду».
Проаналізувавши положення Закону № 889, фахівці НАДС дійшли таких висновків — нижчою посадою є:
• посада держслужби, що належить до нижчої підкатегорії посад держслужби незалежно від рівня держоргану;
• посада держслужби в держоргані з нижчим рівнем у межах однієї підкатегорії посад держслужби.
Так, наприклад, посада головного фахівця держоргану (підкатегорія В1) є нижчою посадою щодо посади заступника керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади (підкатегорія Б2).
А посада головного фахівця центрального органу виконавчої влади (підкатегорія В1) буде нижчою посадою щодо посади головного фахівця Апарату Верховної Ради України (підкатегорія В1), оскільки рівень першого держоргану — нижче.
Кого не можна переводити
Ініціатором переведення на нижчу посаду може бути як сам держслужбовець, так і керівник держоргану.
При цьому у разі, якщо переведення відбувається за ініціативою роботодавця, слід пам’ятати про заборону, встановлену в ч. 3 ст. 41 Закону № 889.
Так, не допускається переведення в іншу місцевість держслужбовців таких категорій:
• вагітних жінок або осіб, які є єдиним опікуном дитини віком до 14 років;
• держслужбовців, які у встановленому законодавством порядку визнані особами з інвалідністю.
Також не допускається переведення в іншу місцевість у разі виникнення у держслужбовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.
Крім того, якщо ініціатор переведення — керівник держоргану, то таке переведення не має бути прихованим покаранням (ч. 7 ст. 41 Закону № 889).
Для цього дуже важливо чітко дотримуватися процедури переведення і наслідувати вимоги Закону № 889.
Переведення між зайнятими посадами
Закон про перезавантаження влади** приніс чимало нововведень у трудове життя держслужбовців (див. статтю «Перезавантаження влади: що змінитися в оплаті праці держслужбовців» // «ОП», 2019, № 20).
** Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 р. № 117-IX.
Одним із них стала поява в ст. 41 Закону № 889 нової ч. 7. Завдяки цьому суб’єкт призначення (з урахуванням його професійної підготовки і професійних компетенцій) отримав право приймати рішення про одночасне переведення не менше двох держслужбовців між посадами, які вони займають.
Головне, дотриматися лише двох умов — таке переведення має здійснюватися тільки:
• на рівнозначні посади;
• і з відома держслужбовців.
По суті, у цьому випадку йдеться про так звану ротацію кадрів.
Попередження про переведення
При переведенні на нижчу посаду виникає запитання: а чи треба попереджати держслужбовця про таке переведення?
Давайте розбиратися разом.
У разі зміни істотних умов державної служби, скорочення штату держслужбовців або ліквідації держоргану держслужбовця зобов’язані попередити про майбутні зміни письмово не пізніше ніж за 30 календарних днів до настання такої події, крім випадків підвищення заробітної плати (ч. 3 ст. 43 і ч. 3 ст. 87 Закону № 889).
При цьому істотною зміною умов держслужби вважається зміна (ч. 3 ст. 43 Закону № 889):
1) належності посади державної служби до певної категорії посад;
2) основних посадових обов’язків;
3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;
4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;
5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення в інший населений пункт).
Тому якщо держслужбовця переводять на іншу нижчу посаду у зв’язку зі зміною істотних умов держслужби, скороченням штату держслужбовців або ліквідацією держоргану, його повинні попередити про такі зміни не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Попередження не знадобиться, наприклад, якщо переведення на нижчу посаду відбувається за заявою самого держслужбовця.
А як щодо оплатної гарантії?
Ви вже знаєте, що ч. 1 ст. 114 КЗпП і ст. 170 КЗпП передбачають особливу гарантію при переведенні працівника на постійну нижчеоплачувану роботу. Її суть полягає в тому, що за переведеним працівником зберігається колишній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
Що стосується держслужбовців, то для таких працівників пріоритетними є норми Закону № 889.
І на відміну від КЗпП, ч. 4 ст. 41 Закону № 889 вимагає, щоб у разі переведення держслужбовця на іншу посаду йому виплачувалася зарплата, що відповідає посаді, на яку його переводять.
Увага!
Норми ст. 114 КЗпП при переведенні держслужбовців не застосовуються.
Тому на доплату до середньої зарплати при переведенні на нижчу посаду (тобто на оплатну гарантію, передбачену ст. 114 або ст. 170 КЗпП), держслужбовці розраховувати не можуть.
