У загальному випадку при направленні на курси підвищення кваліфікації працівникові надаються такі гарантії (див. постанову № 695*):
* Постанова КМУ від 28.06.97 р. № 695.
• зберігається середня зарплата;
• виплачуються добові за основним місцем роботи за кожен день перебування в дорозі в розмірі, установленому для службових відряджень;
• оплачується проїзд до місця навчання і назад — за основним місцем роботи;
• надається гуртожиток готельного типу. Якщо такого гуртожитку немає, то витрати на наймання житла відшкодовуються в порядку, передбаченому для службових відряджень, — за основним місцем роботи.
Ось тільки якщо таке навчання відбувається дистанційно, то тут додаються деякі нюанси. Можливі два варіанти.
Навчання замість роботи. Працівникові не треба нікуди їхати, проте на навчання він витрачає свій робочий час.
У такому разі є усі підстави для оформлення наказу про проходження курсів підвищення кваліфікації. Адже працівник проходить навчання вдома і на роботу не виходить (вчиться з відривом від виробництва). При цьому роботодавцеві не треба відшкодовувати працівникові вартість проїзду, добові, витрати, пов’язані з наймом житла. Досить виплатити тільки середній заробіток за основним місцем роботи** за період навчання.
** Тільки за вчителями та працівниками освіти, які направляються на курси підвищення кваліфікації і в інститути удосконалення учителів, середній заробіток зберігається за кожним місцем роботи.
Розрахунок треба проводити відповідно до Порядку № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації.
Але попереджаємо: якщо працівник підтвердить відповідні витрати (на проїзд, проживання), то передбачені постановою № 695 гарантії мають бути забезпечені. Тобто якщо працівникові все ж довелося фактично бути присутнім на заняттях у рамках підвищення кваліфікації, то йому треба буде відшкодувати вартість проїзду, проживання, добові і виплатити середній заробіток (лист Мінекономіки від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09).
Навчання під час роботи. Працівник нікуди не їде і не витрачає на навчання свій робочий час.
Тобто працівник за погодженням з роботодавцем проходить підвищення кваліфікації одночасно з виконанням своїх безпосередніх трудових обов’язків.
Наприклад, он-лайн курси проходять декілька годин на день.
У такому разі працівник не звільняється від виконання своїх трудових обов’язків і продовжує працювати (навчається без відриву від виробництва). Тобто йому треба виплачувати звичайну зарплату за відпрацьований час, а не середній заробіток за період навчання (як того вимагає постанова № 695). До такого висновку дійшли фахівці Мінекономіки у своєму листі від 18.06.2020 р. № 3511-06/37744-09.
