Новорічні канікули: душа вимагає свята

Святкові вікенди

Перший офіційний новорічний вихідний чекає на нас на Різдво, 25 грудня, яке припадає у 2021 році на суботу. Тут спрацьовує норма ст. 67 КЗпП, а саме:

Отже, при п’ятиденному робочому тижні з вихідними днями в суботу та неділю вихідний день із суботи, 25 грудня, переноситься на понеділок, 27 грудня.

Таким чином відпочиватимемо три дні поспіль — із 25 по 27 грудня. Схематично механізм святково-вихідного перенесення наведено нижче на рисунку.

А ось 24 грудня можна буде піти додому на годину раніше. Адже, за загальним правилом, напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні (ч. 1 ст. 53 КЗпП).

Наступні вихідні також будуть подовженими на честь Нового року.

1 січня 2022 року також припадає на суботу. Саме тому отримаємо тривалі новорічні вихідні — 1, 2 та 3 січня. При цьому 31 грудня знову ж таки, за загальним правилом, тривалість роботи скорочується на 1 годину.

Перенесення вихідних днів при п’ятиденці

Зверніть увагу! Оскільки при шестиденці зазвичай вихідним днем є неділя, такі «святково-вихідні» перенесення тут не спрацюють. Адже як 25 грудня, так і 1 січня припадають на суботу, які є робочими днями при шестиденці.

Наступний святковий вікенд почнеться вже в п’ятницю, 7 січня, на Різдво. Отже, на нас знову ж таки чекає довгий відпочинок — 7, 8 і 9 січня 2022 року. А ось 10 січня доведеться вийти на роботу. При цьому не забудьте про 6 січня і скорочення тривалості робочого дня на 1 годину.

Для шестиденки з вихідним у неділю ситуація складається не так радісно, адже 8 січня їм усе ж доведеться працювати.

Як бачимо, для більшості працівників із п’ятиденним робочим тижнем у перший тиждень січня доведеться працювати всього 3 дні. Звісно, про яку роботу в ці дні може йти мова, коли одні гості вже пішли, інше ще не прийшли, олів’є ще не з’їдено та не всі подарунки отримано... Ось і виникає ідея якось подовжити цей відпочинок.

Як продовжити відпочинок

Перше, що спадає на думку, коли хочеться влаштувати собі справжні новорічні канікули, — це піти у відпустку. Найпопулярнішими варіантами є щорічна відпустка, соцвідпустка на дітей та відпустка за свій рахунок. Про них і поговоримо.

Усім відома аксіома: черговість надання відпусток визначається графіком. Проте якщо відпустка в цей період не була запланована і роботодавець не заперечує, то працівник може нею скористатись. Для цього працівник має написати заяву з проханням надати щорічну відпустку (її частину) поза графіком. Роботодавець уносить зміни до графіка відпусток, видає наказ про відпустку й ознайомлює з ним працівника. При цьому потрібно пам’ятати три важливих нюанси.

1. Перевірте, чи не належить такий працівник до категорії осіб, яким щорічні відпустки надають за їх бажанням у зручний для них час (ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). У такому разі відмовити у наданні їм відпустки не можна. В усіх інших випадках її надання має бути узгоджено між працівником і роботодавцем.

2. Можна оформити всю відпустку або розбити її на частини по декілька днів (наприклад, на 3 дні). Проте, головне, щоб у підсумку за робочий рік одна із частин щорічної відпустки становила не менше 14 календарних днів і на такий поділ погодився роботодавець. При цьому неподільні 14 днів не обов’язково мають бути використані першими.

3. Пам’ятайте про строк виплати відпускних — не пізніше ніж за 3 календарних дні до початку відпустки. Якщо виконати цю вимогу немає можливості, працівник у заяві може попросити виплатити йому відпускні пізніше. Саме таке правило містить п. 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.70 № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-III.

Нагадуємо: така відпустка буває двох видів.

1. Обов’язкова відпустка без збереження заробітної плати, що надається певним категоріям працівників або при настанні певних подій, установлених ст. 25 Закону про відпустки. Наприклад, пенсіонери за віком та особи з інвалідністю III групи мають право на таку відпустку тривалістю до 30 календарних днів щорічно. Перевагою є те, що погоджувати похід у таку відпустку з роботодавцем не потрібно, адже він не може відмовити в її наданні.

2. Договірна відпустка, яка надається за згодою (домовленістю) сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки, у тому числі й так звана «карантинна» відпустка. Звісно, право на таку відпустку мають усі працівники, проте самого тільки бажання працівника і наявності в нього певних причин недостатньо. Має бути ще й згода роботодавця.

Тож якщо роботодавець не проти, для подовження новорічного відпочинку підійде й відпустка без збереження зарплати на період карантину, встановленого Кабміном (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки). Поготів, що КМУ продовжив карантин до 31 березня 2022 року*. Отже, якщо працівник хоче, а роботодавець не проти, то можна буде сходити в таку відпустку.

* Постанова КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236» від 15.12.2021 № 1336.

Причому її можна оформити як на декілька днів, так і на період карантину, встановленого КМУ. Головне — усе правильно оформити. З боку працівника — заява про надання відпустки без збереження зарплати на період карантину на підставі ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки. З боку роботодавця — відповідний наказ.

На відміну від попередніх видів відпусток, якими можуть скористатися всі працівники, право на таку відпустку обмежене. Нею можуть скористатися лише певне коло працівників. Більш детально про них ми розповідали в статті «Соцвідпустка на дітей: як тепер надавати?» // «ОП», 2021, № 16.

При цьому, якщо працівник має право на соцвідпустку на дітей, вона надається в обов’язковому порядку за бажанням (заявою) працівника. Це право працівника. До речі, такої думки дотримується й Мінсоцполітики у листах від 06.02.2018 № 204/0/101-18/284 і від 05.08.2016 № 435/13/116-16.

Тривалість такої відпустки — 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих. Але за наявності декількох підстав для надання загальна тривалість відпустки збільшується до 17 календарних днів.

Святкові дні: коли не враховуємо

Якщо працівник вирішив узяти відпустку на свята, майте на увазі, що не в усіх вищенаведених відпустках спрацює норма щодо її подовження на кількість святкових/неробочих днів.

При визначенні тривалості інших відпусток (наприклад, відпустки без збереження заробітної плати, у тому числі й «карантинної» відпустки за свій рахунок) норми ст. 5 Закону про відпустки не застосовуються. Простіше кажучи, тривалість такої відпустки не збільшується на кількість святкових і неробочих днів.

Тож якщо працівник, який працює за стандартною шестиденкою піде в «карантинну» відпустку за свій рахунок на 10 календарних днів із 28 грудня 2021 року, то виходити на роботу йому доведеться 8 січня (субота).

А якщо такий працівник обере варіант щорічної чи соцвідпустки на дітей, яка так само починається 28 грудня, то виходити на роботу йому доведеться 10 січня. З урахуванням Нового року та Різдва. Виходить такий собі повноцінний двотижневий відпочинок.

Канікули організовує роботодавець

Не тільки працівники, але й чимало роботодавців не проти відпочити безперервно з 1 по 9 січня всім колективом. Звісно, найекономнішим варіантом для роботодавця є оформлення працівниками на цей період відпусток за всій рахунок. Проте, щоб не залишати працівників без зарплати і зробити їм новорічний подарунок, у роботодавців є декілька варіантів.

«Відправляємо» всіх у щорічні відпустки. Проте робити це потрібно обережно, адже примусово відправити всіх відпочивати не можна. Тож якщо колектив не проти, вони мають подати роботодавцю заяви з проханням надати частину щорічної відпустки тривалістю 3 календарних дні з 4 січня 2022 року. У цей період підприємство не працюватиме, а працівники на законних підставах відпочиватимуть.

Запроваджуємо власну «новорічно-різдвяну» оплачувану відпустку. Так, ви не помиляєтеся, законодавство, звісно ж, не містить такої відпустки. Проте можливість її встановлення в колективному (трудовому) договорі прописана в ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки. Єдина умова — ця відпустка обов’язково має бути оплачуваною. Щоб її оформити, працівнику потрібно написати заяву, а роботодавцю видати відповідний наказ (розпорядження).

Переносимо робочі дні. Пам’ятаємо, що Кабмін щороку ухвалює рекомендації про перенесення робочих днів із метою раціонального використання робочого часу та створення сприятливих умов для відзначення свят. Дотримуватись їх чи ні — залишається на розсуд підприємства. Чому б самому роботодавцю не піти таким же шляхом? Так, для стандартної п’ятиденки 4, 5 та 6 січня можна перенести на суботи 15, 22 та 29 січня відповідно.

Проте якщо ви плануєте перенесення робочих днів, то не забувайте, що це змінює режим роботи працівників, тобто їх істотні умови праці. Отже, про такі зміни працівникам має бути відомо не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Якщо ж із двомісячним попередженням у вас «не склалося», тоді обійти цю норму допоможе ініціатива працівників. Ідеально, щоб підставою для видання наказу про перенесення був протокол загальних зборів трудового колективу, в якому зафіксовано одностайне рішення про перенесення робочих днів.

Таке перенесення не вплине на місячну норму робочого часу в січні, адже тривалість роботи в перенесений робочий день повинна відповідати тривалості того робочого дня, який ви перенесете. Наприклад, якщо на підприємстві п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю та з 8-годинним робочим днем, то тривалість роботи в перенесений робочий день:

 суботу 15 та 22 січня 2022 року буде дорівнювати тривалості того робочого дня, за який ви працюєте, тобто 4 та 5 січня, та становитиме 8 годин;

• суботу 29 січня 2022 року — тривалості передсвяткового робочого дня 6 січня та становитиме 7 годин.

Майте на увазі! У дні, на які було перенесено робочі дні (суботи 15, 22 та 29 січня 2022 року), працівники зобов’язані вийти на роботу. Навіть якщо працівник із 28 грудня по 9 січня 2022 року перебуватиме у відпустці, він зобов’язаний вийти на роботу в ці дні. Пояснення просте: графік роботи було змінено — і зазначені дні стали звичайними робочими днями.

Граємося з нормою. Чинне законодавство дозволяє в колдоговорі передбачати можливість установлення меншої нормальної тривалості робочого часу в окремі тижні (місяці) календарного року ( ч. 2 ст. 50 КЗпП).

Нагадуємо: нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Наприклад, норма тривалості робочого часу на січень 2022 року, розрахована за календарем п’ятиденного робочого тижня із двома вихідними днями в суботу та неділю та з 8-годинним робочим днем, становить 151 годин.

Кількість вихідних днів — 10 днів. Є домовленість, що працівники відпочиватимуть 4, 5 та 6 січня (вводимо три вихідних дні). Тоді тривалість робочого часу на січень скоротиться до 128 години, а кількість вихідних днів зросте до 13-ти. Причому, на відміну від попереднього варіанта, у цьому випадку працівникам не доведеться нічого відпрацьовувати.

На перший погляд, усе просто. Проте з цією схемою варто бути обережним, адже знову виникає проблема із двомісячним попередженням працівників. Річ у тім, що тривалість робочого часу — це одна з істотних умов праці, а її скорочення вважається, відповідно, зміною істотних умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Щодо працівників-відрядників, звісно, таке попередження є виправдним, адже у разі встановлення на підприємстві меншої нормальної тривалості робочого часу на січень 2022 року вони отримають оплату тільки за виконану роботу, а «почасовики» — тільки за фактично відпрацьований час. Щодо окладників такі зміни носять здебільшого позитивний характер, адже працювати потрібно менше, а ось оплата праці має здійснюватися за повною тарифною ставкою (за повним окладом).

Обійти цю норму знову ж таки можна за допомогою працівників. А саме, краще, щоб працівники самостійно прийняли рішення на зборах трудового колективу про встановлення додаткових вихідних днів у січні 2022 року. Тоді жодного двомісячного попередження не потрібно. На підставі такого рішення роботодавець має видати наказ, внести коригування до календаря робочого часу на 2022 рік та ознайомити з ними працівників.