У бухгалтерів таких КНП виникають запитання щодо врахування такої допомоги у розрахунку середнього заробітку та при порівнянні зарплати з МЗП. Тож ми звернулись за роз’ясненнями до держорганів. Свою точку зору висловили фахівці Мінекономіки у листі від 14.12.2020 р. № 3511-06/74016-07 (далі — лист № 74016). Його повний текст ви знайдете у листі «Щодо безповоротної фінансової допомоги медичним працівникам».
Спочатку розберемось, як, кому та на якій підставі виплачується така фіндопомога.
Підстава для виплати. За рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до Міської цільової програми «Здоров’я киян» на 2020 — 2022 роки» від 26 березня 2020 року № 899/9069 (далі — Рішення КМР) безповоротна фінансова допомога надається в рамках програми «Здоров’я киян» для соціального захисту та підтримки медпрацівників закладів охорони здоров’я (далі — ЗОЗ). Рішенням КМР передбачено підвищення оплати праці медпрацівників за рахунок місцевого бюджету, а саме надання щомісячної безповоротної фінансової допомоги у зв’язку із переходом на іншу форму оплати праці.
З квітня 2020 року зазначена фінансова допомога надається медпрацівникам ЗОЗ, які надають вторинну (спеціалізовану) та/або третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва, за основним місцем роботи пропорційно відпрацьованого часу:
• лікарям всіх спеціальностей — 4000,00 грн;
• фахівцям із базовою та неповною вищою медичною освітою — 3000,00 грн;
• молодшому медичному персоналу — 1000,00 грн.
Кожен місяць на виконання Рішення КМР Київська міська державна адміністрація (КМДА) видає відповідні Розпорядження про перерахування коштів ЗОЗ на виплату безповоротної фінансової допомоги. У них зазначаються, зокрема, розмір та термін цієї виплати медичним працівникам.
Характер фіндопомоги. Для нарахування, оподаткування та участі фіндопомоги у розрахунку середньої зарплати спочатку треба визначитись із її суттю.
І тут є два важливих запитання.
1. Чи включається вона до фонду оплати праці (ФОП)?
Звернемося до ст. 2 Закону про оплату праці, де визначена структура зарплати. Заробітна плата складається із основної, додаткової зарплати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Основна і додаткова зарплата напряму пов’язані з виконанням виробничих завдань та регулюються актами чинного законодавства.
До заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Оскільки фіндопомога від Київської міськради не передбачена актами чинного законодавства, а встановлена на міському рівні, то її можна віднести до заохочувальних і компенсаційних виплат. Це зазначили фахівці Мінекономіки у листі № 74016.
2. Фідопомога від Київської міськради має систематичний чи разовий характер?
З одного боку, те, що вона надається великій кількості працівників, запланована програмою та виплачується протягом певного періоду, свідчить про її системність.
З іншого, — ця допомога надається кожен місяць за окремим Розпорядженням. І це відносить її до разової.
Фахівці Мінекономіки у листі № 74016 вважають її разовою для цілей розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100. Їх висновки базуються саме на тому, що така допомога надається на підставі окремих розпоряджень КМДА, які приймаються щомісячно.
Фіндопомога та МЗП. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ч. 1 ст. 3¹ Закону про оплату праці).
Згідно з ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці до виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, належать доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищення ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. І це вичерпний перелік. Безповоротна фіндопомога, яка є складовою зарплати, до винятків не потрапляє. Отже, висновок очевидний: така допомога бере участь у порівнянні нарахованої працівнику зарплати за місяць із МЗП. Це також підтверджує Мінекономіки у листі № 74016.
Вплив на середню зарплату. Механізм обчислення відпускних, компенсації невикористаної відпустки та виплат, що розраховуються виходячи з 2-місячного заробітку, регулює Порядок № 100.
У п. 3 Порядку № 100 зазначені виплати, які включаються до розрахунку середньої зарплати. До них належать основна, додаткова зарплата, премії, які не носять разового характеру, винагорода за вислугу років, індексація тощо.
Поряд з цим п. 4 Порядку № 100 містить перелік виплат, що не включаються до розрахунку середньої зарплати. Це переважно разові виплати, зокрема й матдопомога.
На думку фахівців Мінекономіки, фіндопомога від Київської міськради є разовою виплатою та не включається до розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускних та компенсації за невикористані дні відпусток, а також при обчисленні середньої зарплати з розрахунку 2 місяців. Зауважте, з 12 грудня 2020 року запрацювали зміни, які внесені до Порядку № 100. Але в частині виключення одноразових виплат з розрахунку середньої зарплати все залишилося, як і раніше.
