Суть спору
У результаті проведеного інспекційного відвідування було встановлено улюблене порушення контролерів із Держпраці. Як ви вже зрозуміли, на їх думку, ФОП підмінив трудові договори цивільно-правовими, чим порушив вимоги ст. 24 КЗпП, тобто допустив до роботи осіб без оформлення з ними трудових відносин. Оскільки ця справа почалася ще у 2019 році, то розмір штрафу був суттєвим — 30 МЗП за кожного працівника. Не погоджуючись із цим, ФОП вирішив шукати правди в суді. Саме таку ситуацію розглядав ВС у постанові від 02.06.2021 р. у справі № 260/613/19.
Позиція сторін
ФОП стверджує, що він не міг усупереч волі осіб оформити з ними трудові відносини. Так, вони не мали наміру укладати з ним трудові договори, виконувати визначену трудову функцію в його господарській діяльності та підпорядковуватися його правилам внутрішнього трудового розпорядку. Саме тому за взаємною згодою сторін були укладені цивільно-правові договори.
Контролери з Держпраці наполягають на тому, що якщо робота, виконувана на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору. Тож зважаючи на те, що основним видом діяльності ФОП згідно з КВЕД є 02.20 «Лісозаготівлі», неправомірно було укладати ЦПД на виконання робіт із лісозаготівлі та трелюванню лісу.
Разом із цим такі роботи належать до робіт із підвищеною небезпекою, отже, повинні виконуватися постійними працівниками, які пройшли необхідну професійну підготовку, а тому ці особи мали бути допущені до роботи після оформлення трудового договору та повідомлення про їх прийняття на роботу, як того вимагає ст. 24 КЗпП.
Вирішення справи судами
Суд першої інстанції та апеляційний суд стали на бік ФОП, адже він уклав із такими особами договори підряду (цивільно-правові договори), які є предметом регулювання ЦКУ, що спростовує необхідність укладення трудових договорів. Більше того, виходячи з системного аналізу умов укладених цивільно-правових договорів, вбачається, що предметом цих договорів є підрядні роботи та кінцевий результат таких робіт, а не сам процес праці. У той час як для трудових договорів характерним було би зворотне.
Проте такі аргументи не задовольнили Верховний Суд, адже він прийняв зовсім протилежне рішення.
ВС не заперечує проти того, що взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Але враховуючи те, що чинним законодавством було передбачено отримання дозволу на виконання конкретних видів робіт ФОП (роботодавцем), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.
Не забув ВС і нагадати, що у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Думка редакції
Як бачите, в цій справі вирішальне значення зіграли характер робіт, які виконувались за ЦПД, і відсутність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Річ у тім, що робота, яку виконували особи за ЦПД, а саме лісозаготівля та трелювання лісу, належить до робіт підвищеної небезпеки,
За вимогами ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.
Тож виконання особами послуг із заготівлі та трелюванні лісу без отримання відповідних дозволів та без перебування із замовником робіт у трудових відносинах, а на власний ризик, порушує вимоги чинного законодавства.
Тому не радимо роботодавцям гратися з вогнем, оформлюючи ЦПД на роботи підвищеної небезпеки.
Якщо ж виникла необхідність в укладенні ЦПД на виконання певних видів робіт, радимо підходити до його укладення зважено. При цьому необхідно перевірити, чи мають виконавці право на їх виконання.
Договір має бути грамотно складений, щоб уникнути ймовірності перекваліфікації його у трудовий.
Уникайте тут формулювань «обслуговування клієнтів», «виконання роботи (надання послуг) (назва професії з Класифікатора професій)», «виконання обов’язків (назва професії)», «виконання функцій за професією…», «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «прийнятий для виконання функцій сторожа», «виконання робіт за професією сантехніка», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо.
Предмет ЦПД має бути прописаний без натяку на трудові відносини.
Безпрограшні формулювання для ЦПД — «робота», «послуга», «винагорода».
Бажано, щоб послуги (роботи) за ЦПД не перегукувалися із вже існуючою у роботодавця посадою і функціоналом. При цьому важливо, щоб працівник міг виконувати роботи за ЦПД у вільний від основної роботи час.
При цьому дуже важливо, щоб ці роботи/послуги не збігалися з основною діяльністю замовника. Адже, як показує судова практика, саме на це звертають увагу представники Феміди і у разі такого збігу однозначно приймають рішення не на користь ЦПД.
Проінструктуйте ЦПД-виконавців (якщо є хоча б найменший шанс того, що вони будуть у момент перевірки на території замовника). Виконавці чітко повинні розповісти про умови роботи (ЦПД, винагорода, акти і т. д.) або не відповідати на запитання взагалі (посилаючись на ч. 1 ст. 63 Конституції України). Хоча, як бачите, у цій судовій справі пояснення таких осіб особливої ролі не зіграли. Проте вони завжди можуть зіграти проти роботодавця. Тож краще не ризикувати.
Тому не радимо укладати ЦПД якщо ви не впевнені у свої правоті. Будьте уважні.
