Хвороба збіглася з…

Робота і хвороба в один день

Коли можливий збіг. Непоодинокими є випадки, коли працівник, відпрацювавши свій робочий день, занедужав, звернувся до лікаря і в той же день йому було відкрито лікарняний. Оскільки з 1 жовтня 2021 року відбувся загальний перехід на е-лікарняні, то в цій ситуації працівнику буде відкрито лікарняний саме в електронній формі.

е-Лікарняний автоматично формується на підставі створеного медвисновку в електронній системі охорони здоров’я у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 розд. 2 Порядку № 1234*).

* Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234.

Тобто лікар створює медвисновок у день звернення до нього пацієнта та автоматично в той же день сформується е-лікарняний.

Дати відкриття та закриття е-лікарняного відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності (п. 3 розд. 2 Порядку № 1234).

Оскільки період е-лікарняного автоматично прив’язаний до медвисновку, то це унеможливлює відкриття лікарняного з наступного після звернення до лікаря дня, як це було можливо у разі видачі паперового лікарняного.

Отже, ситуації збігу відпрацьованого дня і хвороби будуть траплятися частіше, ніж раніше.

Оплата. Тут діємо, як і раніше в такій ситуації. У табелі залишаємо день збігу відпрацьованим днем і відповідно оплачуємо.

При оплаті лікарняного:

• відлік перших п’яти днів хвороби, які оплачує роботодавець (загальний випадок), починаємо з дня відкриття лікарняного (він же день збігу);

• день збігу не оплачуємо як лікарняний. Підстава — пряма норма п.п. 1 ч. 1 ст. 22 3акону про соцстрахування: допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати (доходу) у разі хвороби або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Це також підтверджують фахівці ФСС у листі від 10.09.2018 № 6-14/Н-1231з-1589. Оскільки заробіток у день збігу не втрачено, то за рахунок роботодавця оплачуємо тільки 4 дні хвороби;

• визначаючи розрахунковий період, відштовхуємося від дня відкриття лікарняного, попри те що він не оплачується як лікарняний. Це важливо, оскільки можна помилитися у ситуації, коли перший день лікарняного (день збігу) припадає на останній день місяця.

Наприклад, працівник відпрацював 30 вересня 2021 року і в той же день йому відкритий е-лікарняний. Діємо так: день збігу оплачуємо як звичайний робочий день. Лікарняні виплачуємо починаючи з 1 жовтня 2021 року. При цьому розрахунковим періодом для їх обчислення буде вересень 2020 — серпень 2021 року (відштовхуємося від дня початку непрацездатності).

Хвороба та відсторонення від роботи

Наразі назріли найактуальніші питання, пов’язані з відстороненням від роботи невакцинованих працівників. Зазначимо, що роботодавці вимушені, починаючи з 8 листопада 2021 року, відсторонювати від роботи працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, але відмовляються вакцинуватися від COVID-19. Кого відсторонюватимуть, чи можна «прикритися» протипоказаннями, чи вистачить однієї дози вакцини для роботи без відсторонення, як «працює» відсторонення та скільки воно триватиме, читайте у статті «Відмова від вакцинації: кого, як і коли відстороняти» у статті «Відмова від вакцинації: кого, як і коли відстороняти» цього номера.

У зв’язку з цим вже виникли запитання щодо оплати е-лікарняних після 8 листопада 2021 року. Розглянемо дві ситуації.

Початок хвороби припав на період до 8 листопада. Що робити, якщо невакцинований працівник, який підпадає під обов’язкову вакцинацію, станом на 8 листопада хворіє (хвороба розпочалася до цієї дати)?

Відсторонити працівника, який і так не виконує своїх обов’язків у зв’язку з поважними причинами (серед них хвороба), роботодавець не може. Але повинен це зробити, як тільки працівник зможе приступити до виконання своїх трудових обов’язків.

А що з лікарняними за час хвороби у цьому випадку? Лунали думки, що період хвороби з 8 листопада оплачувати не можна. Увага! Це неправильно. Період хвороби за одним страховим випадком, яка розпочалася до 8 листопада та продовжується після цієї дати, оплачуємо за загальними правилами за весь час хвороби.

Хвороба почалася після 8 листопада. Розглянемо ситуацію, коли працівника відсторонили від роботи і вже після цієї події йому було відкрито лікарняний. Чи підлягає оплаті такий е-лікарняний?

З одного боку, відповідно до ст. 22 Закону про соцстрахування допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків. А відсторонений від роботи працівник не працює і заробіток не отримує. При цьому трудові відносини з ним не перериваються.

Ба більше, збереження заробітку працівнику за період відсторонення законодавство не передбачає. Тобто цей період не підлягає оплаті. Виходячи з цього, відсторонений працівник не має заробітку, отже, і в разі хвороби компенсувати йому немає чого.

З іншого боку, ст. 23 Закону про соцстрахування прямо передбачає підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Так, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Як бачимо, серед перелічених підстав немає заборони на надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи.

Відсторонення від роботи законодавство передбачало і раніше, але воно не набувало доволі великих масштабів. Так, відповідно до ст. 72 Закону № 889* державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків у разі виявлення порушень, установлених пп. 1, 7 — 10 та 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

З приводу такого відсторонення фахівці ФСС у листі від 03.03.2021 № 502-11-1 надали роз’яснення, що в разі хвороби у період відсторонення допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. Аргументом для цього вони вважають саме норму ст. 22 Закону про соцстрахування (немає втрати заробітку — немає чого компенсувати).

Про відмову в оплаті днів хвороби, що збіглися з відстороненням від роботи не вакцинованих від COVID-19 працівників, ФСС поки що роз’яснення не надав, але, скоріш за все, вони будуть аналогічними. І такі е-лікарняні оплачуватися не будуть.

Чи підтримає їх позицію Мінсоцполітики? Поки що невідомо. Відповідний запит ми направили до Мінсоцполітики та чекаємо на відповідь. Як тільки її отримаємо — обов’язково повідомимо наших читачів.

Хвороба у відрядженні

Уявіть ситуацію: працівник захворів (відкрито е-лікарняний), перебуваючи у відрядженні. Як оплатити дні збігу відрядження і хвороби?

Про хворобу працівника у відрядженні роботодавець може дізнатися, побачивши у своєму електронному кабінеті е-лікарняний на такого працівника та/або працівник може повідомити про свою хворобу. Через хворобу працівнику, скоріш за все, доведеться затриматися у відрядженні.

Затримка у відрядженні. Оскільки відрядження працівника оформлюється наказом, де зазначений конкретний строк перебування у відрядженні, то при затримці потрібно внести зміни щодо строків відрядження. Затримку у відрядженні оформлюємо залежно від правил, закріплених у внутрішньому Положенні про відрядження.

1. Після повернення на постійне місце роботи працівник надає роботодавцю доповідну записку, в якій вказує причину затримки, на підставі якої керівник приймає рішення про продовження терміну відрядження і видає відповідний наказ чи розпорядження (п. 10 розд. II і п. 4 розд. III Інструкції № 59**).

** Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 № 59.

До доповідної записки обов’язково додаються оригінали підтверджуючих документів, наприклад листок непрацездатності в разі його відкриття в паперовому вигляді, е-лікарняний надавати не потрібно, роботодавець сам побачить його в електронному кабінеті.

Або…

2. Відразу як керівник дізнався про хворобу працівника (при відкритті е-лікарняного, роботодавець побачить його в кабінеті), він може видати наказ про продовження строків відрядження на підставі доповідної записки працівника (її копію можна надіслати, наприклад, електронною поштою, а при поверненні надати оригінал). Адже працівнику у період хвороби знадобляться додаткові кошти на проживання (якщо він перебуває не в стаціонарі), харчування, ймовірний обмін квитків тощо. А без наказу перерахування додаткових сум на відрядження неможливе.

У своєму листі від 14.03.2011 № 31-18030-07-10/6681 Мінфін зазначав, що видача працівнику додаткової суми коштів на те саме відрядження може здійснюватися відповідно до рішення керівника підприємства на підставі доповідної записки відрядженого працівника (факсограми).

Наказ (розпорядження) керівника на продовження строку перебування працівника у відрядженні у зв’язку із хворобою обов’язково повинен містити обґрунтовану причину затримки у відрядженні (доповідна записка + підтверджуючі документи), новий (продовжений) строк відрядження та необхідність перерахування додаткових коштів.

Оплата хвороби у відрядженні. По суті, відрядження — це таке ж саме виконання роботи в межах трудового договору, але в іншому населеному пункті. Тому якщо працівник у зв’язку із хворобою (підтвердженою листком непрацездатності) не може виконувати свої обов’язки — компенсуємо йому втрату заробітку на підставі лікарняного листка.

Відповідно до абз. 3 п. 9 розд. II Інструкції № 59 за період хвороби, що збігся з відрядженням, працівникові на загальних підставах виплачують лікарняні. Підставою для цього буде сформований в установленому порядку е-лікарняний. Оскільки дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження, то й у табелі дні хвороби у відрядженні, підтверджені листком непрацездатності, слід позначати кодом «ТН» (26).

Зверніть увагу, за дні збігу лікарняного і відрядження за весь період хвороби, поки він не може за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців, працівнику:

• виплачуються добові;

• відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) (п. 9 розд. II Інструкції № 59).

Хвороба у відпустці

Якщо працівник захворів у відпустці, деякі бухгалтери не сумніваються, що оплачуються дні хвороби, а відпустка, яка збіглася із лікарняним, продовжується або переносяться на інший період.

Нормою ст. 11 Закону про відпустки встановлений обов’язок роботодавця переносити щорічну відпустку на інший період або продовжувати її, якщо хвороба працівника припала на щорічну відпустку.

Але хвороба може збігтися не тільки із щорічною відпусткою, але й із будь-якою іншою, наприклад із навчальною, чорнобильською або відпусткою без збереження зарплати. При такому збігу працюють інші правила.

Також має значення, хто хворіє — працівник чи член родини, за яким працівник здійснює догляд. Розглянемо збіг різних видів відпустки і хвороби у таблиці.

Відпустка збіглася з хворобою