Трудові гарантії під час військової служби
Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП працівникам, призваним або прийнятим для проходження військової служби, передбаченої, зокрема, Законом № 2232*, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення роботодавець:
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.
• зберігає місце роботи, посаду;
• виплачує середній заробіток.
Зауважте: зазначені гарантії передбачені як за основним місцем роботи працівника, так і за сумісництвом. У період військової служби працівника (у тому числі й за контрактом) трудовий договір з роботодавцем не переривається і роботодавець виплачує «солдату підприємства» середній заробіток.
Розрахунок середньої зарплати відбувається за правилами Порядку № 100. При збереженні середнього заробітку «трудову» доплату до МЗП проводити не потрібно, а от гарантію щодо сплати ЄСВ з МЗП виконати треба обов’язково.
Повернемося до умов наведеного запитання. Чи має працівник право на основну відпустку і на додаткову за шкідливі умови? Розглянемо кожну по черзі.
Основна щорічна відпустка після «дембелю»
Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час військової служби, у випадках, визначених у ст. 119 КЗпП), входить до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
Тоді, після повернення з військової служби, працівнику не треба відпрацьовувати 6 місяців у цього роботодавця, щоб отримати відпустку повної тривалості.
Він має на неї право, навіть якщо перед вступом на службу пропрацював на підприємстві менше місяця.
Ба більше, деякі працівники після військової служби можуть надати посвідчення учасника бойових дій. А воно дає право на відпустку взагалі в будь-який зручний для нього час.
А в разі звільнення (навіть відразу після «дембелю»), незалежно від підстав, потрібно виплатити працівнику грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Відпустка за декілька років
Обмеження тривалості відпусток. У наведеній ситуації працівник після закінчення трирічного «військового» контракту хоче взяти всі накопичені за цей час щорічні основні відпустки.
Чи можна надати працівнику основну відпустку на більше ніж 59 (69) календарних днів? Адже ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки вимагає, щоб загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не перевищувала 59 календарних днів (для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів).
Обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток установлено для відпусток, які надають за робочий рік і не застосовують у разі надання відпусток за різні робочі роки. Це також підтверджують фахівці Мінсоцполітики у листі від 08.07.2019 № 793/0/204-19.
Оформлення відпусток. Роботодавець може надати працівнику підряд декілька відпусток, невикористаних протягом минулих років, за його заявою.
Надання відпусток за минулі роки оформлюється так само, як і відпустка за поточний рік. На підставі заяви керівник видає наказ (рішення) про надання відпусток. У наказі обов’язково зазначають кількість наданих календарних днів відпустки, та за який робочий рік вони надаються. А далі — справа бухгалтерії: розрахунок та виплата відпускних.
Як і при обчисленні відпускних за поточний рік, середня зарплата для розрахунку визначається виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, які передують місяцю початку відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).
Розглянемо на прикладі.
Приклад. Працівник, який у листопаді 2021 року повернувся з трирічної військової служби за контрактом, написав заяву на надання йому основної щорічної відпустки з 22 листопада 2021 року за три робочі роки: 10.08.2018 — 09.08.2021. Тривалість основної щорічної відпустки становить 24 календарних дні. За робочий рік 10.08.2018 — 09.08.2019 працівник використав 14 днів відпустки.
У наказі на відпустку, серед іншого, зазначаємо, що відпустка надається з 22.11.2021 по 21.01.2022 на 58 календарних днів (10 днів за період 10.08.2018 — 09.08.2019, 24 дні за період 10.08.2019 — 09.08.2020 та 24 дні за період 10.08.2020 — 09.08.2021).
При розрахунку відпускних орієнтуємося на дату виходу працівника у відпустку, і це — 22 листопада 2021 року.
Отже, розрахунковим періодом для визначення середньої зарплати буде листопад 2020 року — жовтень 2021 року.
Зауважте: при обчисленні відпускних для всіх трьох основних щорічних відпусток у наведеному прикладі буде розрахована одна середня заробітна плата.
Адже це один вид відпусток, які надаються підряд одним наказом.
Виплачувати всю суму відпускних потрібно не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, у наведеній ситуації — не пізніше 18 листопада 2021 року.
Додаткова відпустка за умови праці
У ситуації, яку ми розглядаємо, за умовами колективного договору та атестації робочих місць працівник має право на відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах праці (за Списком*) — 7 к дн.
* Додаток 1 «Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку» до постанови від 17.11.97 № 1290.
Чи формується стаж для «шкідливої» відпустки у період військової служби?
Ця відпустка так само, як і основна, надається за робочий рік. І відповідно до ч. 2 ст. 82 КЗпП та ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки до стажу для її надання зараховується час:
• фактичної роботи в шкідливих умовах не менш ніж половину тривалості робочого дня;
• щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;
• роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Як бачите, час військової служби не зараховується до стажу для надання «шкідливих» відпусток.
Тож за період військової служби працівник не має права на «шкідливу» відпустку.
