Теми статей
Обрати теми

Карантинна відпустка у розрахунку лікарняних

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
У попередньому випуску ми порушили питання про те, як період відпустки без збереження зарплати у зв’язку з карантином впливає на розрахунок відпускних (див. статтю «Рік на карантині: розраховуємо відпускну компенсацію» // «ОП», 2021, № 18). Сьогодні поговоримо про те, як такий вид відпустки позначається на розрахунку лікарняних.

Основні правила

Порядок розрахунку суми лікарняних (як для оплати перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і починаючи з шостого дня за рахунок ФСС) регламентує Порядок № 1266.

Згідно з п. 2 цього документа розрахунок лікарняних (Л) слід проводити за формулою:

Л = ДВ × К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів хвороби, що підлягають оплаті.

А ось денну виплату (ДВ) визначають так:

ДВ = ЗПсд × С : 100,

де ЗПсд — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від загального страхового стажу або категорії працівника (50, 60, 70, 100 %).

Свої (спеціальні) правила передбачені лише для лікарняних листів з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19». Розмір допомоги за такими лікарняними в загальному випадку — 50 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу працівника.

Але це ще не все. При розрахунку лікарняних слід ураховувати такі обмеження.

1. Загальне обмеження.

Сума лікарняних з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якою сплачувався єдиний внесок.

2. Спеціальні обмеження.

Вони передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності, за даними Держреєстру, становить менше 6 місяців (п. 4 ст. 19 Закону про соцстрахування і п. 29 Порядку № 1266). Це так званий спеціальний страховий стаж.

Такі особи мають право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ, але не більше розміру лікарняних, обчисленого з МЗП, установленої на час настання страхового випадку.

Розмір спеціальних обмежуючих показників для лікарняних у 2021 році наведемо в таблиці нижче.

Розмір спеціальних обмежуючих показників для лікарняних у 2021 році

Початок тимчасової непрацездатності

Мінімальна межа

Максимальна межа, грн (1 МЗП : 30,44)

Січень — листопад 2021 року

197,11

Грудень 2021 року

213,53

Так-от, період, протягом якого працівник перебував у карантинній відпустці за свій рахунок, вплине не лише на середньоденну зарплату і на загальний страховий стаж, але в деяких випадках зобов’яже роботодавця застосувати спецобмеження. Як і коли? Читайте далі.

Страховий стаж

Законом про соцстрахування передбачено обчислення двох видів страхового стажу:

загального страхового стажу, який обчислюється на день настання тимчасової непрацездатності;

спеціального страхового стажу за 12 місяців, що передують дню настання страхового випадку.

На сьогодні до страхового стажу зараховуються всі періоди, за які застрахована особа (та/або її роботодавець) щомісячно сплачувала ЄСВ у розмірі не менше за мінімальний (ч. 1 ст. 21 Закону про соцстрахування).

Винятки:

• відпустка по догляду за дитиною до 3 років. Такий період підлягає зарахуванню до страхового стажу як період, за який сплачений мінімальний ЄСВ;

• ситуація, коли сума сплаченого за відповідний місяць ЄСВ менша за мінімальний. Цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сплаченому ЄСВ.

Що стосується перебування працівника в карантинній відпустці, то тут можливі дві ситуації.

img 1Працівник перебував у карантинній відпустці лише частину місяця.

Попри те, що дні карантинної відпустки не будуть оплачені, за підсумком місяця працівник усе одно отримає повний місяць страхового стажу, оскільки роботодавець зобов’язаний буде донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.

img 2Співробітник весь місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з карантином (не працював, у нього немає оплачуваних робочих днів).

За цей період йому не буде нарахована зарплата. Відповідно не буде бази для нарахування ЄСВ, єдиний внесок не буде сплачений. Тобто такий період не потрапить до страхового стажу працівника (попри те, що трудові відносини не припинялися).

Важливо!

Тобто працівник втрачає не лише зарплату, але й місяць страхового стажу.

У результаті в такого працівника «постраждає»:

• не лише загальний страховий стаж (що може позначитися на відсотку оплати тимчасової непрацездатності);

• але й спеціальний (доведеться застосовувати обмеження до розміру лікарняних, якщо страховий стаж за останні 12 місяців становитиме менше 6 місяців).

Рухаємося далі.

Середньоденна зарплата

Згідно з Порядком № 1266 при обчисленні середньоденної зарплати (ЗПсд) слід керуватися формулою:

ЗПсд = ЗП : Крп,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачений ЄСВ;

Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

У загальному випадку розрахунковий період дорівнює 12 календарним місяцям роботи в цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 7 Порядку № 1266). Але не всі місяці і навіть дні розрахункового періоду потрапляють до розрахунку «непрацездатної» середньої зарплати.

Передусім виключають із розрахункового періоду місяці, які повністю не відпрацьовані працівником із поважних причин (з 1-го до 1-го числа). Перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:

• тимчасова непрацездатність;

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

• відпустка без збереження заробітної плати. У тому числі й відпустка без збереження зарплати у зв’язку з карантином.

З місяців розрахункового періоду, що залишилися, «викидають» календарні дні, коли працівник не працював з поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником з будь-яких причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Їх виключати не треба.

Таким чином, дні і місяці, протягом яких працівник перебував у карантинній відпустці, зменшать кількість днів розрахункового періоду. Крім того, за такий період працівникові не нараховується зарплата. Тепер давайте все сказане розглянемо на прикладах.

Відпустка — декілька місяців

Приклад 1 (6 місяців і більше за 12 місяців). Працівник хворів з 4 по 12 жовтня 2021 року (оформлений електронний лікарняний лист). Як розрахувати суму лікарняних, якщо за останні 12 календарних місяців:

він перебував у карантинній відпустці без збереження зарплати з 16 листопада 2020 року по 30 квітня 2021 року (166 к. дн.);

йому нарахована зарплата у розмірі 67809,52 грн (у тому числі за листопад 2020 року — 3809,52 грн).

Загальний страховий стаж працівника — 4 роки і 7 місяців.

Розрахунковий період: жовтень 2020 року — вересень 2021 року. Але! З розрахункового періоду виключаємо повністю невідпрацьовані місяці у зв’язку зі перебуванням працівника в карантинній відпустці за свій рахунок. У результаті залишаються такі місяці в розрахунковому періоді: жовтень — листопад 2020 року, травень — вересень 2021 року. Визначимо кількість календарних днів, яка візьме участь у розрахунку:

214 - 15 = 199 к. дн.,

де 214 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

15 — кількість календарних днів перебування працівника у відпустці за свій рахунок у листопаді.

Розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:

67809,52 : 199 = 340,75 (грн/к. дн.).

Визначимо денну виплату. Загальний страховий стаж працівника — 4 роки і 7 місяців. Отже, працівник має право на оплату лікарняного у розмірі 60 % від середньої зарплати. Денна виплата дорівнюватиме:

340,75 × 60 % : 100 % = 204,45 (грн/к. дн.).

У листопаді 2020 року за 10 відпрацьованих днів працівникові була нарахована зарплата у розмірі 3809,52 грн. Ця сума менше МЗП, установленої на листопад 2020 року (3809,52 < 5000). Відповідно ЄСВ довелося нарахувати виходячи з «мінімалки» — у розмірі 1100 грн (5000 × 22 %). Тобто листопад 2020 року (як місяць, за який ЄСВ сплачений у мінімальному розмірі) потрапляє до страхового стажу працівника.

У результаті страховий стаж працівника за останні 12 місяців — 6 місяців. Тому спецобмеження для лікарняних застосовувати не треба. Їх суму розраховуємо виходячи з денної виплати (204,45 грн).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

204,45 × 5 к. дн. = 1022,25 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

204,45 × 4 к. дн. = 817,80 грн.

Приклад 2 (менше 6 місяців за 12 місяців). Працівник хворів з 4 по 12 жовтня 2021 року (оформлений електронний лікарняний лист). Як розрахувати суму лікарняних, якщо за останні 12 календарних місяців:

йому нарахована зарплата у розмірі 40000 грн;

він перебував у карантинній відпустці без збереження зарплати з 2 листопада 2020 року по 28 лютого 2020 року і з 1 квітня по 30 червня 2021 року.

Загальний страховий стаж працівника — 2 роки і 3 місяці.

Розрахунковий період: жовтень 2020 року — вересень 2021 року. Але! З розрахункового періоду треба виключити повністю невідпрацьовані місяці унаслідок перебування працівника у відпустці за свій рахунок. У результаті розрахунковий період складається з таких місяців: жовтень 2020 року, березень 2021 року, липень — вересень 2021 року.

Визначимо кількість календарних днів, яка візьме участь у розрахунку:

31 + 31 + 31 + 31 + 30 = 154 (к. дн.).

Розрахуємо фактичну середньоденну зарплату:

40000 : 154 = 259,74 (грн/к. дн.).

Розрахуємо денну виплату. Загальний страховий стаж працівника — 2 роки і 3 місяці. Отже, працівник має право на оплату лікарняного у розмірі 50 %. Денна виплата дорівнюватиме:

259,74 × 50 % : 100 % = 129,87 (грн).

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців — 5 місяців (сумарно він пробув у карантинній відпустці 7 місяців з останніх 12). Отже, розрахунок лікарняних проводимо з урахуванням спецобмеження. Обмежуючий показник дорівнює:

6000 : 30,44 = 197,11 (грн./к. дн.).

Денна виплата виявилася менше обмежуючого показника (129,87 грн < 197,11 грн). Тому лікарняні розраховуємо виходячи з денної виплати.

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

129,87 × 5 к. дн. = 649,35 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

129,87 × 4 к. дн. = 519,48 грн.

Відпустка — цілий рік

Приклад 3. Працівник хворів з 4 по 12 жовтня 2021 року (оформлений електронний лікарняний лист). Як розрахувати суму лікарняних, якщо в розрахунковому періоді (жовтень 2020 року — вересень 2021 року) такий працівник перебував у карантинній відпустці без збереження зарплати. З 1 жовтня 2021 року він відновив роботу після карантинної відпустки.

Оклад працівника — 9000 грн. Загальний страховий стаж — 9 років і 5 місяців.

Оскільки в розрахунковому періоді (жовтень 2020 року — вересень 2021 року) у працівника з поважних причин не було заробітку, розрахунок «непрацездатної» середньої проводимо згідно з вимогами пп. 5 і 28 Порядку № 1266 (ср. ). Тобто виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Зверніть увагу, якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена, розрахунок здійснюється виходячи з розміру МЗП (чи її частини, якщо особа працює в режимі неповного робочого дня або тижня), установленого законом на день настання страхового випадку.

Для визначення середньоденної зарплати ділимо тарифну ставку (посадовий оклад), МЗП або їх частину (у разі неповного робочого часу) на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Посадовий оклад нашого працівника на момент настання страхового випадку (жовтень 2021 року) становить 9000 грн. Відповідно середньоденна зарплата працівника дорівнює:

9000 : 30,44 = 295,66 (грн).

Загальний страховий стаж працівника — більше 8 років, тому фактична денна виплата дорівнює 100 % середньоденної заробітної плати (295,66 грн).

Страховий стаж працівника за останні 12 місяців — менше 6 місяців (він увесь рік пробув у карантинній відпустці). Тому розрахунок лікарняних проводимо з урахуванням спецобмеження.

Обмежуючий показник дорівнює:

6000 : 30,44 = 197,11 (грн/к. дн.).

Середнбоденна зарплата, розрахована виходячи з окладу, більше обмежуючого показника (295,66 грн > 197,11 грн). Тому денну виплату визначаємо виходячи з обмежуючого показника (197,11 грн).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності:

197,11 × 5 к. дн. = 985,55 грн.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

197,11 × 4 к. дн. = 788,44 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі