Працівник звільняється: оплачуємо надурочні години

Коли застосовують підсумований облік?

Якщо роботодавець не може організувати роботу працівників так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу, то за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації він впроваджує підсумований облік робочого часу (ст. 61 КЗпП). Порядок та умови його застосування наведено в Методрекомендаціях № 138*.

* Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138.

Водночас загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

Обліковий період — це відрізок часу, визначений трудовим, колективним договором, угодою або локальними актами роботодавця, протягом якого працівник повинен відпрацювати встановлену йому норму робочого часу відповідно до графіка роботи (змінності).

Такий графік розробляє роботодавець і погоджує з профкомом. Його складають так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої у ст. 50 КЗпП. Водночас пам’ятайте, що на період дії воєнного стану нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (ч. 1 ст. 6 Закону № 2136*).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Обліковий період може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року тощо. Проте ми рекомендуємо «розтягувати» обліковий період до кварталу, півріччя або року. Адже при виборі облікового періоду, що дорівнює місяцю, може утворитися велика кількість надурочних годин. Про їх підрахунок та оплату поговоримо далі.

Як визначити надурочні години?

При підсумованому обліку час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період, вважають надурочним (п. 10 Методрекомендацій № 138). Загальну кількість надурочних годин за обліковий період визначаємо як різницю між фактично відпрацьованим часом і розрахунковою нормою годин за цей період.

Фактично відпрацьовані години за обліковий період підраховуємо за табелем обліку робочого часу. А ось розрахункова норма робочого часу за обліковий період дорівнює календарній нормі (розрахованій за графіком 5-денного або 6-денного тижня), зменшеній на години, не відпрацьовані працівником, наприклад, у зв’язку з хворобою, відпусткою тощо (див. лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 № 1139/0/101-18/28).

Зауважимо, що у ч. 1 ст. 65 КЗпП визначені граничні норми застосування надурочних робіт. Вони не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Проте зазначені обмеження діють лише у мирний час. На період воєнного стану норма ч. 1 ст. 65 КЗпП не застосовується (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).

Також враховуйте: чинним законодавством визначено категорії працівників, яких заборонено залучати до надурочних робіт навіть за їх згодою. До них належать:

— вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років (ст. 63 та 176 КЗпП);

— особи, що не досягли 18 років (ст. 63 та 192 КЗпП);

— працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, у дні занять (ст. 63 та 220 КЗпП);

— батьки, які виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), опікуни, один із прийомних батьків, один із батьків-вихователів — за наявності дітей до 3 років (ст. 176 та 186¹ КЗпП).

Як оплачувати надурочні години?

Надурочні години оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП:

— у разі погодинної оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки;

— при відрядній системі оплати праці виплачують доплату у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплату праці якого здійснюють за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години.

Компенсувати надурочні роботи шляхом надання відгулу заборонено (див. листі Мінсоцполітики від 05.07.2012 № 229/13/116-12).

Але повернемось до оплати. Якщо працівнику встановлено годинну тарифну ставку, то розрахунок елементарний. Беремо її розмір на кінець облікового періоду, множимо на 2 та на кількість надурочних годин.

Інша справа, якщо працівникові встановлено оклад. Тут для того, щоб визначити годинну ставку, потрібен обліковий період. Якщо це — місяць, то годинну тарифну ставку розраховуємо шляхом ділення окладу на календарну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці.

У випадку, коли обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року, годинну ставку розраховуємо діленням окладу на середньомісячну кількість годин за обліковий період з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період.

Для того щоб знайти середньомісячну кількість годин за обліковий період, потрібно розділити календарну норму робочого часу, визначену за цей період, на кількість місяців в обліковому періоді.

А якщо працівник звільняється?

При звільненні працівника всі години надурочної роботи обов’язково потрібно оплатити. При цьому середньомісячну кількість годин для оплати надурочних розраховуємо так, начебто працівник і не звільнявся. А саме: ділимо кількість годин за нормою тривалості робочого часу у встановленому обліковому періоді на кількість місяців у ньому (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 № 248/0/206-19).

Тобто незалежно від того, коли працівник звільняється, середньомісячну кількість годин визначаємо для повного облікового періоду.

Розглянемо умовні приклади.

1. Відкоригуємо норму робочого часу по дату звільнення:

151_січень + 160_лютий + 175_{березень} + 168_{квітень} + 176_{травень} + 176_{червень} + 168_липень + 184_{серпень} + 176_{вересень} + 168_{жовтень} + 176_{листопад} + 96_{грудень} = 1974 (год).

Нагадаємо, що з 24.03.2022 й до завершення воєнного стану не діють норми КЗпП щодо визначення святкових та неробочих днів, робота в які не провадиться (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). Для цілей організації робочого процесу такі дні є звичайними календарними днями.

У зв’язку з цим змінилася розрахункова норма робочого часу на 2022 рік у порівнянні з мирними часами. Актуальну таблицю з переобчисленою цьогорічною нормою ви можете знайти у журналі «Податки & бухоблік», 2022, № 93 (ср. ).

2. Визначимо кількість надурочних годин:

2032 - 1974 = 58 (год).

3. Визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період — рік:

2054 : 12 = 171,17 (год),

де 2054 — норма тривалості робочого часу за 2022 рік з урахуванням воєнних норм;

12 — кількість місяців у встановленому обліковому періоді.

4. Годинна тарифна ставка становить:

7000 грн : 171,17 = 40,90 (грн).

5. Сума оплати за надурочні години дорівнює:

40,90 грн х 2 х 58 год = 4744,40 (грн).

1. Відкоригуємо норму робочого часу по дату звільнення:

168_{жовтень} + 176_{листопад} + 136_{грудень} = 480 (год).

2. Визначимо кількість надурочних годин:

496 - 480 = 16 (год).

3. Визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період — квартал:

520 : 3 = 173,33 (год),

де 520 — норма тривалості робочого часу за 4 квартал 2022 року з урахуванням воєнних норм (168_{жовтень} + 176_{листопад} + 176_{грудень});

3 — кількість місяців у встановленому обліковому періоді.

4. Годинна тарифна ставка становить:

6000 грн : 173,33 = 34,62 (грн).

У зазначеному випадку оклад працівника (6000 грн) нижчий за мінзарплату, що діє у грудні 2022 року (6700 грн). Проте в розрахунку оплати надурочних годин бере участь саме оклад працівника. Навіть якщо його розмір нижчий за МЗП.

5. Сума оплати за надурочні години дорівнює:

34,62 грн х 2 х 16 год = 1107,84 (грн).

Нагадаємо, що оплату за надурочні години слід нараховувати «зверху» МЗП. Про це чітко зазначено у ст. 3¹ Закону про оплату праці*. Детальніше про доплату до мінімалки при підсумованому обліку робочого часу читайте у статті «Доплата до МЗП: підсумований облік» // «Оплата праці», 2022, № 8.

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.