Зміна місця роботи з основного на сумісництво і навпаки — це доволі поширена ситуація. І в ній легко заплутатися недосвідченому бухгалтеру. Тож давайте уважно простежимо нюанси нарахування ЄСВ в описаній ситуації.
У цьому випадку ЄСВ сплачуємо окремо за кожним трудовим договором з фактичного заробітку. Правило про сплату ЄСВ з МЗП тут не працює. Пояснимо.
По-перше. Робота за основним трудовим договором і за зовнішнім сумісництвом у випадку, що розглядається, — це два різні трудові договори, які не перетинаються за періодами дії. Тому навіть якщо вони укладені з одним і тим же роботодавцем і між ними немає жодного дня розриву, для цілей нарахування ЄСВ розглядаємо кожен з них окремо (див. рисунок).
Нарахування ЄСВ за лютий 2022 року
По-друге, обов’язковість дотримання правила справляння ЄСВ з МЗП у місяці звільнення основного працівника (без інвалідності) виникає, якщо він звільняється в останній день місяця (весь місяць перебував у трудових відносинах) або відпрацював усі робочі дні цього місяця за графіком роботи і його заробіток за цей місяць менший МЗП. До речі, як нараховувати ЄСВ за основним трудовим договором у місяці звільнення, ми детально розглянули у статті «ЄСВ із заробітку у місяці звільнення» цього номера.
У наведеній ситуації працівник звільняється з основного місця роботи не в останній день місяця. І навіть якщо його заробіток за цей місяць менший мінімалки, то ЄСВ сплачуємо з фактичної суми нарахувань, тобто із суми 5281,10 грн.
Отже, в останній робочий день працівника (21 лютого) нараховуємо йому всі належні суми зарплати (зарплата, «відпускна» компенсація тощо). Визначаємо фактичну базу нарахування внеску, на яку нараховуємо ЄСВ, і сплачуємо у бюджет.
При цьому вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не виконуємо. Визначимо суму ЄСВ за основним трудовим договором:
5281,10 х 22 % = 1161,84 (грн).
Далі, наприкінці місяця нараховуємо ЄСВ на зарплату працівника за трудовим договором за сумісництвом. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ЄСВ нараховуємо на суму фактичної зарплати (доходу) (ч. 3 п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Тобто ЄСВ також нараховуємо на фактичну базу нарахування внеску:
812,50 х 22 % = 178,75 (грн).
