Атестація & війна
Розпочнемо з насущного. Чи можна під час війни не проводити атестацію робочих місць, відтермінувати її або просто скористатися попередніми результатами? Представники регіональних відділень Держпраці зауважують таке:
— продовжити строк дії атестації робочих місць за умовами праці у зв’язку з воєнним станом не можна (Управління Держпраці в Полтавській області);
— перенести (відтермінувати) строки проведення чергової атестації через війну не можна (Головне управління Держпраці в Запорізькій області);
— атестацію слід провести на тих робочих місцях, де триває або відновлено виробничий процес за типових виробничих умов. За відсутності типових виробничих умов, зокрема, коли виробничий процес на окремих виробництвах, цехах, робочих місцях працівників зупинений, атестація не проводиться (Управління Держпраці в Черкаській області).
Тож, як бачимо, без атестації робочих місць не обійтися. Навіть під час війни. Тому далі нагадаємо правила її проведення.
Для чого потрібна атестація
Основною метою атестації є регулювання відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на:
— здорові та безпечні умови праці;
— пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах;
— пільгове пенсійне забезпечення.
Два головних документа, які дають нормативно-правове підґрунтя проведення атестації, — Порядок № 4421 та Методрекомендації № 412.
Проводити атестацію зобов’язані не всі роботодавці. Її проводять на підприємствах, в установах, організаціях (незалежно від форми власності та господарювання), де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як сьогодні, так і в майбутньому.
Приписом ч. 1 ст. 11 Закону про охорону праці3 передбачено низку пільг для працівників, зайнятих на роботах із важкими та шкідливими умовами праці. Таких працівників потрібно безоплатно забезпечувати лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою. Також вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, що надають у порядку, визначеному законодавством.
3 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-XII.
Які саме роботи, професії, посади дають право на такі пільги? Для кожної пільги маємо окремий нормативно-правовий акт (далі — НПА). Перелік досить великий. Серед них машиніст (кочегар) котельної та опалювач, кухар, який працює біля печей, лікар-рентгенолог, машиніст укладачів асфальтобетону тощо. Далі в таблиці наводимо НПА, якими затверджено посади, професії, роботи з важкими та шкідливими умовами праці й належні їм пільги.
Посади, професії, роботи з важкими та шкідливими умовами праці
| НПА | Пільга | Коментар |
| Список № 1 і Список № 24 | Роботи, професії (посади), зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах | Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники за Списками № 1 і № 2, які досягли віку, зазначеного в ст. 114 Закону № 10585 |
| Список № 1290-16 | Посади, які дають право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці | Щорічну додаткову відпустку за «шкідливість» надають згідно зі ст. 76 КЗпП, ст. 7 Закону про відпустки. Її максимальна тривалість залежить від посади (роботи) і визначена Списком 1290-1. Детальніше про це читайте в статті «Щорічні додаткові відпустки: «за шкідливість», особливі умови, ненормованість» («Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 26). Зауважимо: надання відпустки за особливий характер праці не вимагає проведення атестації робочих місць. Тому Список № 1290-26 «поза грою» |
| Перелік № 1637 | Виробництва, цехи, професії (посади) зі шкідливими умовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня | Скорочений робочий тиждень установлюють колективним договором. Максимальна тривалість — 36 годин на тиждень (ст. 51 КЗпП) |
| Перелік № 5768 | Роботи з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці в будівництві, на яких установлюється підвищена оплата праці | Приписом ст. 100 КЗпП передбачено підвищену оплату праці за важкі, шкідливі та небезпечні умови праці. Перелік таких робіт має затвердити КМУ. Але на сьогодні він існує тільки щодо важких робіт у будівництві. Для інших випадків рекомендовано застосовувати постанову Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.86 № 387/22-78. Цим документом передбачено, що доплати здійснюють на робочих місцях, на яких виконують роботи, передбачені галузевими переліками робіт із важкими та шкідливими (особливо важкими та особливо шкідливими) умовами праці |
| Перелік № 4430-879 | Хімічні речовини, при роботі з якими рекомендовано для профілактики вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти | Ст. 166 КЗпП і ст. 7 Закону про охорону праці передбачено: на роботах із шкідливими умовами праці працівникам безоплатно за встановленими нормами видають молоко або інші рівноцінні харчові продукти. А на роботах з особливо шкідливими умовами праці надається лікувально-профілактичне харчування |
| Перелік № 4/П-110 | Виробництва, професії та посади, робота в яких дає право на безкоштовне лікувально-профілактичне харчування | |
| Перелік, затверджений | Перелік гарячих цехів, працівників яких слід безоплатно забезпечити газованою солоною водою | Роботодавець зобов’язаний безоплатно постачати працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою (ст. 167 КЗпП). Нормою є 4 — 5 л на людину на зміну. До них, наприклад, належать цехи металургійної промисловості (доменні, мартенівські, прокатні, випалювальні), гути склозаводів, горни порцеляно-фаянсових і цегляних заводів, котельні та машинні зали електростанцій, де робота проводиться при високих температурах. Перелік не є вичерпним, і в кожному конкретному випадку органи санітарного нагляду за погодженням із власником або уповноваженим ним органом вирішують питання про визнання цеху чи дільниці «гарячим» |
4 Затверджені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461.
5 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
6 Затверджені постановою КМУ від 17.11.97 № 1290.
7 Затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 163.
8 Затверджений постановою КМУ від 12.07.2005 № 576.
9 Затверджений наказом МОЗ СРСР від 04.11.87 № 4430-87.
10 Затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 07.01.77 № 4/П-1.
Крім обов’язкових, роботодавець може за свої кошти встановлювати працівникам додаткові пільги та компенсації. Усе це має бути врегульовано колективним договором (угодою, трудовим договором).
Резюмуємо: якщо у вас є роботи/посади, наведені в перелічених вище документах, то доведеться мати справу з атестацією робочих місць.
Порядок проведення атестації
Атестацію проводять у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років (п. 4 Порядку № 442 і п. 1.5 Методрекомендацій № 41). Причому зауважте: результати атестації є дійсними тільки в цей період — визначений колективним договором (але максимум п’ять років). Після його закінчення вони не діють. На це вказують, зокрема, лист Мінсоцполітики від 20.06.2019 № 939/0/206-19 і постанова ВСУ від 25.04.2018 у справі № 804/2806/17 (ср. ). А тому дату і строки проведення чергової атестації необхідно встановлювати так, щоб не проґавити строк дії попередньої атестації. Тобто провести чергову атестацію слід до закінчення строку дії попередньої.
Атестацію можна (і навіть слід) провести позачергово — у разі істотної зміни умов і характеру праці (п. 4 Порядку № 442). Її можуть ініціювати як роботодавець, профспілковий комітет, трудовий колектив (його виборний орган), так і органи Держпраці.
Атестацію розпочинають із затвердження відповідного наказу (розпорядження). У ньому керівник підприємства/установи:
1) визначає підставу та завдання для проведення атестації;
2) затверджує склад, голову та секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, а за потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій.
Пам’ятайте: до складу атестаційної комісії обов’язково включають представника виборного органу первинної профспілкової організації. А якщо його немає — уповноваженого представника трудового колективу.
Також до складу комісії рекомендовано (але не обов’язково) включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці та заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я (п. 4 Порядку № 442, п. 2.2 Методрекомендацій № 41, лист Держпраці від 07.02.2017 № 1290/4.3/4.6-ДП-17);
3) встановлює строки та графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах;
4) визначає проєктні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів. До проведення атестації можуть залучатися проєктні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці (п. 5 Порядку № 442).
Робота комісії
У процесі проведення атестації атестаційна комісія, серед іншого, проводить такі дії:
— здійснює організаційне, методичне керівництво та контроль за проведенням виконавцями відповідної роботи на всіх етапах;
— визначає та залучає в установленому порядку відповідні організації до виконання спеціальних робіт. Так, наприклад, експертизу дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці проводять спеціально уповноважені організації, перелік яких наведений на офіційному сайті Держпраці dsp.gov.ua;
— організовує складання планів розміщення обладнання в кожному підрозділі з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) і присвоює їм відповідний номер;
— складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
— визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує ці дослідження;
— прогнозує і виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях тощо;
— на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць складає Карту умов праці (додаток 2 до Методрекомендацій № 41). Давайте розберемо цей документ більш детально.
Карта умов праці
Для формування Карти умов праці (далі — Карта) використовують Інструкцію № 0611.
Розділ I — оцінка умов праці. Тут ураховують дію на працівників усіх факторів виробничого середовища та трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією12.
12 Затверджена наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248.
Підсумок цього розділу — гігієнічна оцінка умов праці. Її надають за найбільш високим класом і ступенем із числа фактично виміряних рівнів цих факторів.
Розділ II — оцінка технічного та організаційного рівнів робочого місця. Її здійснюють за правилами, прописаними в розд. 5 Методрекомендацій № 41.
Так, оцінку технічного рівня робочого місця проводять шляхом аналізу:
— відповідності технологічного процесу, будівель і споруд проєктам, обладнання — нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;
— технологічної оснащеності робочого місця (наявності технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів та їх технічного стану, забезпеченості робочого місця підйомно-транспортними засобами);
— відповідності технологічного процесу, обладнання, оснащення інструменту та засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;
— впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.
У свою чергу, при оцінці організаційного рівня робочого місця аналізують:
— раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання й оснащення), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам і правилам;
— забезпеченість працівників спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального й колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам;
— організацію роботи захисних споруд, пристосувань, контрольних приладів.
Розділ III — вердикт, він же атестація. На підставі комплексної оцінки робоче місце відносять до одного з трьох видів умов праці (згідно з пп. 6.1 і 6.2 Методрекомендацій № 41):
— з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
— із шкідливими та важкими умовами праці;
— із шкідливими умовами праці.
Зверніть увагу: для атестації робочого місця з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, а також із шкідливими та важкими умовами праці враховуються фактори, що впливають на працівника в процесі праці не менше 80 % робочого часу, а із шкідливими умовами праці — менше 80 % робочого часу.
При цьому для встановлення тривалості дії на працівника шкідливих виробничих факторів атестаційна комісія складає фотографію робочого дня (див. лист Держпраці від 20.05.2016 № 5602/4/4.6-ДП-16).
Розділ IV — рекомендації з поліпшення умов праці та їх економічне обґрунтування.
Розділ V — пільги та компенсації, на які має право працівник, зайнятий на робочому місці, що атестується.
Карту підписують голова та члени комісії, а також працівники, щодо яких її складено.
Результати атестації. За результатами атестації комісія складає перелік (п. 6.7 Методрекомендацій № 41):
— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, передбачені законодавством. Його затверджують наказом по підприємству/установі. Витяг із наказу додають до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесені до переліку (п. 9 Порядку № 442, п. 6.8 Методрекомендацій № 41);
— робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги та компенсації за рахунок коштів роботодавця;
— робочих місць із несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
УВАГА!
Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності. Їх слід зберігати протягом 50 років.
Відповідальність і наслідки
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства/установи (п. 4 Порядку № 442, п. 1.5 Методрекомендацій № 41).
За порушення строку проведення атестації та порядку її проведення передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП. Розмір штрафу — від 510 до 1700 грн. А за повторне порушення протягом року — від 1700 до 5100 грн.
Також може бути ризик порушення трудового законодавства, а саме недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Ідеться про доплату за шкідливі умови праці. Хоча суди вважають, що вона не належить до мінімальних держгарантій. А отже, і штраф згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП у цьому випадку не застосовується (див. постанову Харківського апеляційного адмінсуду від 16.01.2018 у справі № 816/1758/17).
Працівник зі свого боку має право розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку. Це дозволено приписом ч. 3 ст. 38 КЗпП, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
І найбільшою проблемою для працівників може стати втрата права на пенсію за віком на пільгових умовах. Тобто до стажу, що дає право на пільгову пенсію, пенсійники можуть не зарахувати певний період роботи, оскільки відсутня атестація робочого місця на зазначеній посаді.
Звісно, працівник може захищати себе в суді. Служителі Феміди можуть стати й на бік роботодавця. Підтвердження тому знаходимо, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15, від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15. Водночас Велика Палата Верховного Суду постановою від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від правового висновку Верховного Суду України. Судді Великої Палати зауважили: непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
