Лунає повітряна тривога: чи можна продовжувати працювати

Цивільний захист — функція держави

Забезпечення цивільного захисту (зокрема, захисту населення під час дії воєнного стану) — це виключно функція держави (ст. 19 КЦЗ*).

* Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.

Тобто саме державні органи повинні вживати комплекс заходів, спрямований на захист населення від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігати виникненню таких ситуацій та подій, ліквідувати їх наслідки, надавати допомогу постраждалим (ст. 4 КЦЗ).

Наприклад, серед повноважень у сфері цивільного захисту місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування є такі повноваження.

1. Забезпечення оповіщення та інформування населення (а також і суб’єктів господарювання) про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій.

Здійснюється таке оповіщення відповідно до Положення № 733*.

* Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затверджене постановою КМУ від 27.09.2017 № 733.

2. Розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Тому на офіціальних сайтах обласних (військових) держадміністрацій можна побачити рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення цивільного захисту «Повітряна тривога».

Так, наприклад, працівникам, які перебувають на роботі під час повітряної тривоги, рекомендують:

— виконати заходи, передбачені на цей випадок відповідним планом дій та інструкцією, діяти за вказівками керівництва суб’єкта господарювання;

— швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).

Серед рекомендацій роботодавцям можна виділити наступні:

— розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій за сигналом «Повітряна тривога» та провести відповідні тренування;

— періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації (гучномовним зв’язком, пам’ятками, буклетами тощо);

— організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози.

Та чи зобов’язаний роботодавець виконувати ці рекомендації?

Обов’язки роботодавця

Звісно, роботодавці зобов’язані забезпечувати виконання заходів у сфері цивільного захисту на своїх об’єктах (ст. 20 КЦЗ).

Так, наприклад, підприємства, установи та організації, власники об’єктів із масовим перебуванням людей* (пп. 25, 26 Положення № 733):

— зобов’язані встановлювати у своїх службових та виробничих приміщеннях технічні засоби оповіщення та інформування (радіотрансляційні точки) для передачі інформації з питань цивільного захисту;

— не повинні без погодження з відповідним місцевим органом виконавчої влади (органом місцевого самоврядування) відключати канали та лінії електронних комунікаційних мереж, що задіяні системами оповіщення чи здійснювати демонтаж радіотрансляційних точок.

* До об’єктів із масовим перебуванням людей відносять об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб; об’єкти, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб (п. 5 розд. II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВСУ від 30.12.2014 № 1417).

Крім того, є ще й трудове законодавство, яке вимагає від роботодавців створювати безпечні й нешкідливі умови праці для своїх працівників, крім випадків, коли з працівником укладено трудовий договір про дистанційну роботу (ст. 153 КЗпП).

Отже, роботодавці не мають права вимагати від працівників виконувати роботу, коли є явна небезпека для їхнього життя. Тому продовжувати працювати під час повітряної тривоги працівники можуть лише на робочих місцях, які розташовані у приміщенні, яке може використовуватись як укриття.

Порядок дій працівників під час повітряної тривоги має визначати внутрішній документ підприємства. Для цього слід розробити і затвердити (ст. 130 КЦЗ):

— або інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій — для підприємств з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше (додаток 7 до Методрекомендацій № 10*).

— або план реагування на надзвичайні ситуації — для суб’єктів господарювання з кількістю працюючого персоналу більше ніж 50 осіб.

* Методичні рекомендації посадовим особам з питань цивільного захисту з організації цивільного захисту на суб’єкті господарювання, схвалених протоколом ДСНС від 14.11.2017 № 10.

Як зразок можна використовувати план, передбачений у додатку 2 до Методрекомендацій № 10. Або зробити такий документ за аналогією з планом евакуації при пожежі або загрозі вибуху.

Конкретні заходи, які не прописані у плані (інструкції) реагування, можна додати до посадових інструкцій працівників.

Ну а якщо роботодавець не бачить загрози для своїх працівників, коли лунає повітряна тривога, та не хоче приймати відповідні заходи? Чи можна його притягнути до відповідальності та змусити це зробити?

Чи є відповідальність

На жаль, на сьогодні прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство не передбачає.

Водночас роботодавця можуть покарати таким чином.

1. Зупинення роботи підприємства. Нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Вчинення таких дій є підставою для звернення ДСНС до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств (ч. 1 ст. 70 КЦЗ).

2. Відповідальність щодо охорони праці. Так, якщо порушення законодавства про охорону праці, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації (ст. 271 Кримінального кодексу*):

— заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, воно карається штрафом від 17000 до 51000 грн, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк;

— спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

* Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

3. Відповідальність за службову недбалість. Тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало (ст. 367 Кримінального кодексу):

— істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, карається штрафом від 34000 до 68000 грн, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;

— тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 4250 до 12750 грн або без такого.

4. Перспективи відповідальності щодо цивільного захисту. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт № 7546, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу (а саме, додати ст. 270²). Ці зміни передбачають, що порушення законодавства у сфері цивільного захисту, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації в умовах воєнного стану, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю людей, буде каратися:

— або штрафом від 17000 до 51000 грн;

— або виправними роботами на строк до 2 років;

— або обмеженням волі на строк до 3 років;

— або позбавленням волі на той самий строк.

За повторно вчинене діяння або якщо воно спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років.

Проте цих змін ще слід дочекатися. А що наразі робити працівникам?

Права працівників

Стаття 153 КЗпП не тільки вимагає від роботодавця створити безпечні й нешкідливі умови праці для своїх працівників.

Вона також надає працівнику право відмовитися від виконання дорученої йому роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Тому почувши сигнал повітряної тривоги, працівник повинен в першу чергу подбати про свою безпеку. Тобто виконати дії, передбачені на такий випадок у плані реагування (інструкції). Зокрема:

— залишити своє робоче місце, виконуючи вказівки керівника, інженера з техніки безпеки чи цивільного захисту;

— пройти до укриття;

— перебувати в укритті до моменту, коли не пролунає відбій повітряної тривоги.

Тобто додержуватись правил цивільного захисту під час повітряної тривоги та евакуюватися в безпечне місце.

Якщо роботодавець не дозволяє працівнику покинути робоче місце і перейти в укриття під час тривоги, адже не бачить загрози, працівник може звернутися зі скаргою:

— до органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить, зокрема, вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів щодо врятування життя людей, захисту їх здоров’я (п.п. 2 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР);

— органів Держпраці щодо проведення перевірки роботодавця.

І хоч це не призведе до якихось фінансових санкцій та штрафів за порушення вимог цивільного та трудового законодавства, але дещо ускладнить життя роботодавцю.