Відпустка і звільнення під час простою: розраховуємо середню зарплату

Відпустка під час простою

Перебування працівника у простої не обмежує його права на оплачувані відпустки будь-якого виду.

Чи переривати простій у зв’язку із наданням відпустки?

Якщо простій і надалі буде тривати, то переривати його на час відпустки не потрібно. Його дія не переривається. Тобто не потрібно видавати окремий наказ на переривання або призупинення простою для працівника, який іде у відпустку.

Тоді виникає питання: як оплачувати час відпустки? За час оплачуваної відпустки працівнику нараховуємо відпускні. Час простою у цей період не оплачується. З наступного дня після закінчення відпустки знову піде оплата за час простою, за тими ж умовами, що і до відпустки.

До речі, детально про таку ситуацію ви можете почитати у статті «Працівник у простої: чи надавати відпустку?» // «Оплата праці», 2023, № 3.

Перейдемо до оплати відпустки, якщо весь розрахунковий період покритий оплачуваним простоєм, виходячи з розрахунку 2/3 окладу.

Правила розрахунку відпускної середньої

Загальний випадок. При розрахунку відпускних керуємося Порядком № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Суму відпускних обчислюємо шляхом множення середньоденної зарплати на кількість календарних днів відпустки.

У загальному випадку розрахунок середньоденної зарплати проводимо виходячи із 12 місяців, які передують місяцю надання відпустки. Формула для розрахунку відпускної середньої така:

ЗПсер = ЗП : (К - Ксв - Кнч),

де ЗП — сума зарплати у розрахунковому періоді, що бере участь у розрахунку відпускних;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

Ксв — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період. З 24.03.2022 й до скасування або припинення воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не працюють, тобто в цей період святкових та неробочих днів немає;

Кнч — час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді та час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Тут є важливим для нашого прикладу те, що як раз період простою, який оплачувався з розрахунку 2/3 окладу, виключається з розрахункового періоду. Якщо працівник був у такому простої весь розрахунковий період, то виходить, що розрахункового періоду у працівника немає.

У Порядку № 100 зазначено, що у разі якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня зарплата обчислюється за спеціальними правилами, як для випадку, коли у розрахунковому періоді відсутні будь-які виплати.

Про ці норми далі й піде мова.

Відсутня зарплата у розрахунковому періоді. Згідно зі спеціальними нормами п. 4 Порядку № 100

Формула розрахунку відпускної середньоденної зарплати виходячи з окладу (або МЗП) така:

ЗПсер = О х 12 : (К - Ксв),

де О — оклад (тарифна ставка) або розмір МЗП. Якщо у працівника неповна зайнятість, то беремо МЗП пропорційно зайнятості;

12 — 12 календарних місяців умовного розрахункового періоду, які передують місяцю надання відпустки або компенсації за невикористані дні відпустки;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

Ксв — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

Середня для відпустки

Для наочності розрахунок відпускних розглянемо на прикладі.

Розрахунковим періодом у цьому випадку буде 12 місяців з 1 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року. Це 365 днів. З розрахункового періоду маємо викинути:

— святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період. У наведеному прикладі маємо 1 святковий день (8 березня 2022 року). Виключаємо його з розрахункового періоду, і залишається 364 дні (365 - 1);

— час нероботи працівника відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100. У розрахунковому періоді маємо час простою із частковим збереженням заробітку. Оскільки оплата за час простою відбувалася виходячи із розрахунку 2/3 окладу (частково), то весь час простою, який припадає на розрахунковий період, маємо виключити з розрахунку разом із виплатами. І це усі 364 календарних дні розрахункового періоду (без урахування святкового дня, бо він уже виключений).

У результаті у такому разі маємо проводити розрахунки виходячи з окладу, але не нижче за МЗП.

У працівника зайнятість повна, розмір окладу вищий за мінімалку. Отже, розрахунок середньої зарплати проводимо виходячи з окладу 10000 грн:

10000,00 х 12 : (365 - 1) = 329,67 (грн),

де 12 — 12 умовних місяців у розрахунковому періоді: березень 2022 року — лютий 2023 року;

365 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

1 — 1 святковий день (8 березня 2022 року).

Обчислимо суму відпускних за 14 днів відпустки:

14 х 329,67 = 4615,38 (грн).

Звільнення в останній день відпустки

Часто виникає запитання: працівника можна звільнити під час відпустки чи у день звільнення він має фактично працювати? В останній день роботи (перебування у трудових відносинах) працівник не обов’язково повинен фактично виконувати свої трудові обов’язки. У день звільнення він може перебувати у відпустці. Адже це передбачено ст. 3 Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У день звільнення обов’язково треба провести процедуру звільнення і повністю розрахуватися з працівником, тобто виплатити всі належні йому від підприємства суми.

Навіть у такій ситуації, коли звільнення працівника відбувається в останній день відпустки, можуть бути ще не використані ним дні відпусток на момент звільнення. Роботодавець повинен компенсувати такі дні при звільненні. Ми розглядаємо саме таку ситуацію.

Далі розглянемо нюанси, які слід урахувати при розрахунку середньої зарплати для нарахування відпускної компенсації.

Середня для відпускної компенсації

Одразу перейдемо до пояснень на прикладі. Візьмемо за основу приклад 1 і продовжимо його (див. приклад 2).

При розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускної компенсації треба пам’ятати, що відправною точкою у визначенні розрахункового періоду є місяць, в якому відбувається подія. У нашому випадку це — звільнення, якe відбулось у квітні. Тому розрахунковим періодом для визначення суми відпускної компенсації буде квітень 2022 року — березень 2023 року.

Святкових і неробочих днів у цьому періоді немає.

З розрахункового періоду викидаємо дні простою, який оплачений частково (2/3 окладу). Їх кількість становить 361 (з 1 квітня 2023 року по 27 березня 2023 року).

Розрахуємо кількість календарних днів розрахункового періоду:

365 - 361 = 4 (к. дн.).

Разом із днями простою з розрахунку виключаємо і суму оплати простою. Виплата, яка залишилися у розрахунковому періоді, — це сума відпускних за березень 2023 року.

Зверніть увагу, у березні 2023 року були нараховані перехідні відпускні (за березень і квітень). Проте у розрахунок потрапить тільки сума відпускних за дні відпустки березня — 1318,68 грн.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

1318,68 : 4 = 329,67 (грн).

Обчислимо компенсацію за 7 днів невикористаної відпустки:

329,67 х 7 = 2307,69 (грн).