«Комп’ютерна» відпустка
Відпустка за роботу на комп’ютері належить до щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці. Вона надається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки*. При визначенні права на цю відпустку слід відштовхуватися від Списку № 1290-2**.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Так, у п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розд. XXII цього Списку зазначено, що право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах.
Ані посада, яку обіймає працівник, ані вид самого комп’ютера (монітора) на право працівника отримати додаткову відпустку не впливають
Про це зазначають фахівці Мінсоцполітики у своїх роз’ясненнях, наведених у листах від 21.09.2016 № 1344/13/84-16 та від 11.08.2014 № 348/13/116-14 (ср. ).
Максимальна тривалість «комп’ютерної» відпустки — 4 календарних дні за відпрацьований робочий рік. А от її конкретну тривалість зазначають у колективному або трудовому договорі.
До стажу роботи, що надає право на «комп’ютерну» відпустку, включають (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки):
— час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для цієї професії або посади;
— час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці (робочі дні за графіком роботи підприємства (підрозділу), індивідуальним графіком роботи, які припадають на цей період);
— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Відпустка за «ненормованість»
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості унормувати час їх трудового процесу (п. 1 Рекомендацій № 7*). На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Проте за необхідності вони можуть виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу.
Як компенсацію за виконаний обсяг робіт, міру напруженості та складності та самостійності в роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу таким працівникам надають щорічну додаткову відпустку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки.
Максимальна тривалість відпустки за «ненормованість» — 7 календарних днів за відпрацьований робочий рік. А ось конкретну її тривалість (від 1 до 7 днів включно) залежно від займаної посади (виконуваної роботи) зазначають у колективному (трудовому) договорі з урахуванням часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відпустка за «ненормованість» надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на таку відпустку (п. 8 Рекомендацій № 7)
Періоди, які входять до стажу роботи, що надає право на відпустку за «ненормованість», ті ж самі, що і для «комп’ютерної» відпустки (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).
Дві відпустки одночасно
Як ми вже з’ясували, про щорічну додаткову відпустку за роботу із комп’ютером йдеться у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, а про щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день — у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Тобто це дві окремі підстави для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.
Тому в роботодавця цілком доцільно виникає запитання: чи може працівник скористатися цією відпусткою за кожною із наведених підстав?
На жаль, ні. Адже щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, передбачена пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, надається за однією підставою, обраною працівником. Про це чітко зазначено у ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки.
Тому якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, а також за роботу на комп’ютері, він може обрати тільки одну з них. Аналогічного висновку у цій ситуації дійшли фахівці Держпраці у роз’ясненнях, розміщених на офіційному сайті відомства.
Тож за наведених обставин працівник підприємства на власний вибір може скористатися щорічною додатковою відпусткою за роботу із комп’ютером або щорічною додатковою відпусткою за роботу в умовах ненормованого робочого дня. Як ми вже згадували, тривалість таких відпусток встановлюють у колективному договорі.
Логічно, що з боку працівника краще обрати ту з них, де йому належить більше днів відпочинку. Утім про своє бажання на конкретний вид додаткової відпустки за особливий характер праці він повинен зазначити в особистій заяві про її надання.
Висновки
- Конкретну тривалість (у межах максимально допустимої) щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці закріплюють у колективному або трудовому договорі.
- Якщо працівник одночасно має право на «комп’ютерну» відпустку та відпустку за «ненормованість», то він має обрати, якою самою відпусткою бажає скористатися.