Щорічна додаткова відпустка: чи можна надати за двома підставами?

«Комп’ютерна» відпустка

Відпустка за роботу на комп’ютері належить до щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці. Вона надається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки*. При визначенні права на цю відпустку слід відштовхуватися від Списку № 1290-2**.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

** Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведений у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 № 1290.

Так, у п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розд. XXII цього Списку зазначено, що право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах.

Про це зазначають фахівці Мінсоцполітики у своїх роз’ясненнях, наведених у листах від 21.09.2016 № 1344/13/84-16 та від 11.08.2014 № 348/13/116-14 (ср. ).

Максимальна тривалість «комп’ютерної» відпустки — 4 календарних дні за відпрацьований робочий рік. А от її конкретну тривалість зазначають у колективному або трудовому договорі.

До стажу роботи, що надає право на «комп’ютерну» відпустку, включають (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки):

— час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для цієї професії або посади;

— час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці (робочі дні за графіком роботи підприємства (підрозділу), індивідуальним графіком роботи, які припадають на цей період);

— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Відпустка за «ненормованість»

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості унормувати час їх трудового процесу (п. 1 Рекомендацій № 7*). На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Проте за необхідності вони можуть виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу.

* Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 № 7.

Як компенсацію за виконаний обсяг робіт, міру напруженості та складності та самостійності в роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу таким працівникам надають щорічну додаткову відпустку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки.

Максимальна тривалість відпустки за «ненормованість» — 7 календарних днів за відпрацьований робочий рік. А ось конкретну її тривалість (від 1 до 7 днів включно) залежно від займаної посади (виконуваної роботи) зазначають у колективному (трудовому) договорі з урахуванням часу зайнятості працівника в цих умовах.

Періоди, які входять до стажу роботи, що надає право на відпустку за «ненормованість», ті ж самі, що і для «комп’ютерної» відпустки (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Дві відпустки одночасно

Як ми вже з’ясували, про щорічну додаткову відпустку за роботу із комп’ютером йдеться у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, а про щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день — у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки. Тобто це дві окремі підстави для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Тому в роботодавця цілком доцільно виникає запитання: чи може працівник скористатися цією відпусткою за кожною із наведених підстав?

На жаль, ні. Адже щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, передбачена пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, надається за однією підставою, обраною працівником. Про це чітко зазначено у ч. 1 ст. 10 Закону про відпустки.

Тому якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, а також за роботу на комп’ютері, він може обрати тільки одну з них. Аналогічного висновку у цій ситуації дійшли фахівці Держпраці у роз’ясненнях, розміщених на офіційному сайті відомства.

Тож за наведених обставин працівник підприємства на власний вибір може скористатися щорічною додатковою відпусткою за роботу із комп’ютером або щорічною додатковою відпусткою за роботу в умовах ненормованого робочого дня. Як ми вже згадували, тривалість таких відпусток встановлюють у колективному договорі.

Логічно, що з боку працівника краще обрати ту з них, де йому належить більше днів відпочинку. Утім про своє бажання на конкретний вид додаткової відпустки за особливий характер праці він повинен зазначити в особистій заяві про її надання.