Бувають ситуації, за яких неоплачувані лікарняні не потрібно відображати в табелі. Це випадки, коли лікарняний збігається з періодом, під час якого він не підлягає оплаті. І в табелі такі дні збігу фіксуються певною подією, на яку припадає лікарняний, а не як тимчасова непрацездатність. Розглянемо найпопулярніші з них.
1. Робота під час хвороби. Тобто коли працівнику оформлено лікарняний, а він продовжив працювати, наприклад, дистанційно. При цьому оформив пояснення. Про такі ситуації ви можете прочитати у статті «е-Лікарняний: а можна не оплачувати?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 75. У табелі в цьому випадку роботодавець фіксує відпрацьований час, який оплатить за загальними правилами.
2. Лікарняний під час перебування у відпустці без збереження зарплати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. Дні лікарняного, які повністю припадають на ці відпустки, оплаті не підлягають (ст. 16 Закону про соцстрахування). Тобто працівнику не оплачуються ні перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, ні допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ. Проте роботодавець має розглянути такі лікарняні на загальних підставах та відмовити в оплаті відповідно до законодавства. А що ж у табелі? У табелі — відповідна відпустка. Наприклад, якщо хвороба припадає на відпустку без збереження зарплати, то дні збігу такої відпустки і лікарняного у табелі роботодавець зафіксує кодом «НА» або цифровим кодом «18» — відпустка без збереження зарплати. А от неоплачувані дні лікарняного при цьому у табелі не маємо показувати.