Види помилок
У цьому випадку слід розуміти, який вид помилки допущено: лічильну чи нелічильну. До лічильних помилок належать помилки через неточності в обчисленнях, повторне нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо (п.п. 1 п. 24 постанови № 13*). Тобто це: механічні помилки, арифметичні помилки, помилки через збій у бухгалтерській програмі.
Нелічильні помилки — це помилки, пов’язані з неправильним застосуванням нормативної бази, положень колдоговору. Так, нелічильною буде помилка, допущена в результаті неправильного застосування:
— законів та підзаконних актів;
— колдоговору, внутрішніх нормативних актів роботодавця.
У ситуації, що розглядається, працівник отримав на руки зарплату за липень 2023 року в більшій сумі, ніж йому належало, оскільки із цієї суми були недоутримані аліменти. Причому відбулось це через нелічильну помилку. Фактично бухгалтер неправильно застосував норми Переліку № 146* — документа, в якому позначена база для утримання аліментів.
Утримання аліментів проводиться, зокрема, із зарплати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, та в інших випадках збереження середньої зарплати
Про це чітко зазначено у п.п. 6 п. 1 Переліку № 146. Тобто із середньої зарплати за час відрядження також потрібно було утримати аліменти.
А раз мова йде про нелічильну помилку, то просто взяти й утримати суму аліментів, якої не вистачає, роботодавець не має права. Тож як бути у цій ситуації? Давайте з’ясуємо.
Вирішуємо ситуацію
Для вирішення ситуації необхідно отримати добровільну згоду працівника на доутримання суми аліментів у наступному місяці. Він може написати заяву на утримання суми аліментів, якої не вистачає, причому в такій заяві працівник повинен чітко зазначити, із зарплати за який місяць він згоден провести додаткове відрахування та в якому розмірі.
Якщо працівник відмовиться, то стягнути необхідну суму доведеться з винної особи, яка допустила нелічильну помилку, тобто з бухгалтера. Нагадаємо: працівники, які не є посадовими особами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ч. 1 ст. 132 КЗпП).
Подання звіту
За «примусовими» аліментами (за виконавчими документами), які утримують роботодавці із зарплати працівників, установлена обов’язковість звітування такого роботодавця перед виконавцем. Порядок і механізм звітування визначений Інструкцією № 512/5*. Форма Звіту про здійсненні відрахування і виплати наведена в додатку 9 до Інструкції № 512/5.
Звітування за аліментами відбувається роботодавцем:
— щомісячно;
— після закінчення строку відповідних виплат;
— у разі звільнення працівника.
Важливо розуміти, що «аліментне» доутримання потрібно відобразити у Звіті про здійснені відрахування і виплати. Оскільки такий Звіт заповнюють за фактом, доутримання аліментів, на наш погляд, потрібно показати в поточному звіті разом з іншою сумою аліментів, утриманою у звітному місяці. Виправляти попередній звіт не потрібно.
Детальніше про сплату та перерахування аліментів читайте у статті «Аліменти під час дії воєнного стану: утримуємо, перераховуємо, звітуємо» // «Оплата праці», 2022, № 20.
Висновки
- Аліменти стягуються з усіх видів заробітку, у тому числі із середньої заробітної плати за період відрядження.
- У ситуації з недоутриманою сумою аліментів йдеться про нелічильну помилку, тому за власною ініціативою стягнути «зайве» з працівника роботодавець не має права.
- Якщо працівник дає згоду на утримання, то у заяві він зазначає суму коштів, яку дозволяє відраховувати зі своєї зарплати.