Мобілізація відпускника: чи можна перенести відпустку?

Передісторія питання

У ситуації, що розглядається, перш за все треба звернутися до діючих норм, передбачених у ч. 3 ст. 119 КЗпП. Саме ця норма зобов’язує роботодавця зберігати за працівником, призваним (прийнятим) на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби, місце роботи та посаду.

А тепер заглянемо у норми Закону про відпустки*.

Норма п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки гарантує, зокрема, перенесення щорічної відпустки на інший період у разі виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Але з 19.07.2022 роботодавці більше не повинні зберігати середній заробіток за працівниками, які перебувають на військовій службі. За ними зберігається лише місце роботи та посада. Це відбулося завдяки Закону № 2352*. А ось норми п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки ніяк не коригувалися і залишилися без змін. Тож як бути? Чи має право працівник, мобілізація якого припала на час його щорічної відпустки, на перенесення такої відпустки на інший період?

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ.

Саме таке запитання ми адресували Мінекономіки. Далі з’ясуємо, що відповіли фахівці Міністерства з приводу зазначеного.

Думка Мінекономіки

Фахівці Мінекономіки у листі від 18.08.2023 № 4706-05/43457-09 (див. лист наприкінці статті) зазначають таке. Оскільки середня заробітна плата за працівником, прийнятим на військову службу за призовом під час мобілізації, не зберігається, частина щорічної відпустки на інший період не переноситься. Аргументи — норми ч. 3 ст. 119 КЗпП та п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки.

Ну що ж, тут логіка Мінекономіки зрозуміла: немає середнього заробітку за час служби — немає і права на перенесення відпустки у випадку її збігу з військовою службою. Тобто відповідь формальна і аргументів проти неї немає.

Не забувайте, що в табелі обліку робочого часу на увесь період відпустки (у нашому випадку усі 24 к. дн.) проставляємо позначку «В». А вже після її закінчення (з наступного дня) увесь час військової служби слід відображати буквеним кодом «ІН». Крім того, у бухобліку суму відпускних не сторнуємо, оскільки перенесення відпустки на інший період не відбувається.

Усе вищезазначене можна застосувати для звичайних працівників. А як бути у цій ситуації з педагогічними працівниками?

Нюанси для педагогів

Для них залишається чинною норма ч. 2 ст. 57 Закону про освіту*. Її приписом середній заробіток зберігається за педагогічними та науково-педагогічними працівниками у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

Тож для педагогів діє особлива умова, встановлена для них спеціальним галузевим законодавством. Тому за мобілізованими педагогами і після 19.07.2022 зберігається не тільки місце роботи (посада), а й середній заробіток.

Виходить, що для педагогічних та науково-педагогічних працівників гарантії, встановлені п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки, все ж таки повинні застосовуватись. Адже умова щодо збереження середньої зарплати на час їх мобілізації виконується.

Тому, на наш погляд, педагогічний працівник, мобілізація якого припала на час його щорічної відпустки, має право на перенесення такої відпустки на інший період. При цьому не важливо, коли саме виникла така ситуація — до 19.07.2022 чи після цієї дати.