Призупинення дії трудового договору
Можливість призупиняти дію трудового договору з’явилася у нашому законодавстві з 24.03.2022. Саме тоді був прийнятий Закон № 2136*, який встановив особливі правила для трудових відносин на період війни. Про це ми розповідали в статті «Нові реалії трудових відносин під час воєнного стану» // «ОП», 2022, № 6.
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
З самого початку ст. 13 цього Закону визначала призупинення дії трудового договору як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
При цьому у своєму роз’ясненні від 23.03.2022 Мінекономіки підкреслювало, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є «абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи».
Цю умову для призупинення вже законодавчо було закріплено завдяки липневим новаціям, які були запроваджені Законом № 2352*. Детально про ці оновлення читайте у статті «Зміни в трудовому законодавстві: як призупиняти дію трудового договору» // «ОП», 2022, № 14.
Простіше кажучи, поставити трудовий договір на паузу можна у випадку, коли обидві його сторони: і роботодавець, і працівник, не мають можливості працювати.
Ось тут якраз і виникає головна проблема призупинення. Адже, як показує судова практика, саме тут більшість роботодавців припустилися помилок.
Суди проти призупинення
Більша частина судових рішень з питань призупинення трудового договору в основному на користь працівників.
Чому? Тому що, на думку суддів, роботодавці використовують призупинення тоді, коли не було для цього підстав. Адже основний аргумент, на якому ґрунтуються всі справи на користь працівників, — не доведені підстави для застосування призупинення.
Відсутня абсолютна неможливість надання і виконання роботи. Як зазначають суди, абсолютна неможливість надання та виконання роботи полягає у тому, що роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник — не може виконувати роботу. Зокрема, це неможливість забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об’єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе.
До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником. Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, на думку суддів, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору (постанова Івано-Франківського апеляційного суду у справі від 07.02.2023 № 352/973/22).
Війна, форс-мажор, відсутнє фінансування. Жодні аргументи про те, що зараз війна в країні, що є лист ТПП про форс-мажор, що відсутнє бюджетне фінансування, тому немає змоги оплатити працю працівників, не допомогли (рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі від 15.11.2022 № 753/7997/22, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2022 № 352/973/22). На думку суддів, це не є підставою для призупинення трудового договору.
Підприємство не зупинило діяльність. Аналізуючи матеріали справи, суди обов’язково дивляться на те, чи продовжує працювати підприємство і чи працюють інші працівники.
Так, наприклад, судом було встановлено, що підприємство як працювало, так і працює у звичному режимі, зі штатом працівників, усі виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва і майно не знищені, не пошкоджені, адже в м. Прилуки активних бойових дій не відбувалось. При цьому сама працівниця бажає та може виконувати покладені на неї обов’язки. Тому і призупинення було безпідставним (рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі від 29.09.2022 № 742/1751/22).
Аналогічним було рішення суду щодо скасування призупинення, введеного АТ КБ «Приватбанк». Роботодавець пояснював, що призупинення було вимушеним, адже не було можливості забезпечити працівника роботою через зменшення обсягів самої роботи. При цьому працівник вказував на те, що він має можливість працювати, крім того, всі відділення банку в м. Полтава продовжували працювали постійно та не припиняли своєї роботи. Відповідно суд став на бік працівника (рішення Київського районного суду м. Полтави у справі від 25.01.2023 № 552/5908/22).
Зменшення обсягів роботи. Зменшення обсягів роботи є спірною підставою для призупинення.
З одного боку, деякі суди вважають, що воно не свідчить про абсолютну неможливість надання та виконання роботи і не є підставою для призупинення (постанова Вінницького апеляційного суду у справі від 01.12.2022 № 149/1089/22). Тим паче, що зменшення обсягів роботи в цій справі не було пов’язано безпосередньо із бойовими діями.
З іншого боку, іноді суди вважають, що призупинення, викликане зменшенням обсягів роботи, є правомірним (рішення Шишацького районного суду Полтавської області у справі від 05.10.2022 № 551/448/22). Заради справедливості, слід відмітити, що в цьому судовому рішенні зменшення обсягів роботи все ж було викликано бойовими діями у місті Охтирка, у зв’язку з чим відбулося руйнування житлового фонду, а отже, значно (в рази) зменшився обсяг наданих підприємством послуг з водопостачання.
Як бачимо, рішення суддів прямо залежить від того, наскільки об’єктивною і вимушеною була неможливість надання роботи і відповідно її виконання працівниками.
Коли суд на боці роботодавця
Як же тоді роботодавцям вдавалося вигравати справи?
У них були для цього вагомі аргументи.
Бойові дії та загроза для життя і здоров’я. Суд став на бік роботодавця, в якого підприємство неодноразово піддавалося ракетним та бомбовим ударам. Відповідно такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання, при цьому неможливо забезпечити безпечні умови праці (постанова Житомирського апеляційний суд у справі від 18.08.2022 № 279/1611/22).
Як вказують суди, наявність загрози для життя за здоров`я працівника, внаслідок чого роботодавець не має можливості гарантувати безпеку останнього, відсутність можливості виконувати вказану роботу дистанційно є підставою для призупинення дії трудового договору навіть при наявності бажання працівника і далі продовжувати працювати на свій власний ризик (рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі від 17.01.2023 № 303/7508/22).
Простіше кажучи, там, де здійснюються обстріли, є пошкодження виробництва чи руйнування приміщень тощо, суди поблажливо ставляться до роботодавців щодо призупинення трудових договорів з працівниками.
Відсутність умов для продовження роботи. Але не обстрілами єдиними. Суди вважають достатнім аргументом для призупинення об’єктивно відсутню можливість у роботодавця надати роботу. Наприклад, було призупинено дію трудового договору з працівником через закритий повітряний простій над Україною та загрозу обстрілу інфраструктури (постанова Дніпровського апеляційного суду у справі від 06.10.2022 № 199/1909/22).
Або, наприклад, суди врахували, що робота підприємства залежить від використання значної кількості різноманітної хімічної речовини, яка отримувалась із задіянням інфраструктури АТ «ДніпроАзот», роботу якого було призупинено. Отже, підприємство було позбавлено можливості здійснювати свою діяльність через відсутність сировини, відповідно і призупинення трудового договору з працівниками було цілком обґрунтовано.
Навіть те, що мінімальна кількість працівників все ж продовжує працювати, не вплинуло на рішення суду і призупинення було визнано законним. Адже, як пояснює роботодавець, вони були виведені на роботи для виконання деяких технологічних, профілактичних та ремонтних робіт, а також задля збереження та роботоздатності інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням. До речі, такі аргументи успішно використовуються в більшості судових рішень, де суди ставали на бік роботодавців (рішення Томашпільського районного суду Вінницької області у справі від 03.02.2023 № 146/1202/22, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі від 13.01.2023 № 207/3009/22).
Звідси висновок: не впевнені, що є підстави для призупинення — не ризикуйте. Як бачите, для призупинення повинні бути вагомі аргументи, які мають підтвердити, що у роботодавця і працівника була дійсно абсолютна неможливість надання і виконання роботи.
