Родзинка цієї ситуації в тому, що демобілізований працівник хоче звільнитися в день, коли:
— на нього поширюються гарантії ст. 119 КЗпП;
— він ще не став до роботи (тобто в його неробочий день);
— діє воєнний стан.
Чи можна звільнити працівника за таких умов? Зараз розкажемо.
Гарантії ст. 119 КЗпП. Нагадаємо, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець повинен зберігати (ч. 3 ст. 119 КЗпП):
— місце роботи;
— посаду.
По 18.07.2022 (включно) за ними зберігався ще й середній заробіток. Проте завдяки Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX цей обов’язок був скасований (див. статтю ««Середня» мобілізованому: як продовжити виплату?» // «Оплата праці», 2022, № 16).
Зауважте, що трудові гарантії, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП, зберігаються на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівника з військової служби.
Хоча є деякі виняткові випадки, коли такі гарантії діють довше. Зокрема, для працівників, які:
— під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах;
— потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми.