Середньоденну зарплату для визначення суми лікарняних/декретних розраховують згідно з Порядком № 1266*.
Відповідно до п. 3 цього документа із розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. На сьогодні до таких поважних причин належать:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років;
— відпустка без збереження заробітної плати;
— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
— період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.
Як бачимо, такого періоду, як простій, у наведеному переліку немає. Тому
період простою не виключають із розрахункового періоду для визначення суми лікарняних чи декретних
Причому не має значення, в якому розмірі був оплачений такий період (у розмірі окладу, середнього заробітку чи 2/3 окладу).
Щодо виплат, які беруть участь у розрахунку середньої зарплати для лікарняних, то вони повинні одночасно відповідати певним критеріям (пп. 3 і 32 Порядку № 1266):
— належати до фонду оплати праці;
— включатися в базу нарахування ЄСВ;
— бути відображеними у додатку Д1 Об’єднаної звітності.
Оплата періоду простою включається до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*).
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
Тобто така виплата є базою для нарахування ЄСВ. А отже, відображається у ЄСВшному додатку Д1 Об’єднаної звітності. Відповідно
оплата простою включається до розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних/декретних
Увага! Не плутайте порядок розрахунку середньоденної зарплати для лікарняних та середньої зарплати для відпускних.
Для розрахунку відпускних важливе значення має те, як саме був оплачений період простою.
Якщо період простою був оплачений у розмірі, меншому ніж середній заробіток працівника (наприклад, у розмірі 2/3 його окладу), то цей період (як і «простійні» виплати) виключають із розрахункового періоду.
Якщо ж період простою оплачений за «середньою», то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.
Тому будьте уважні.
Припустимо, що нашому працівнику (у ситуації, що розглядається) у розрахунковому періоді (липень 2022 — червень 2023) нараховано:
— оплату простою у сумі 24000 грн за період з 01.07.2022 по 30.09.2022;
— зарплату — 108000 грн за період з 01.10.2022 по 30.06.2023.
Страховий стаж працівника — 6 років.
Визначимо середньоденну зарплату:
(108000 + 24000) : 365 = 361,64 грн.
Розмір денної виплати з огляду на страховий стаж:
361,64 × 70 % = 253,15 грн.
Розрахуємо оплату днів непрацездатності:
— за рахунок роботодавця:
253,15 × 5 = 1265,75 грн;
— за рахунок ПФУ:
253,15 × 7 = 1772,05 грн.
