Річна винагорода у розрахунку відпускних

Нарахування винагороди за рік

Винагорода за підсумками роботи за рік належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат (невиробничі премії) і зазначена у п.п. 2.3.2 Інструкції № 5*. Її виплачують працівникам раз на рік залежно від фінансових результатів діяльності підприємства.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

Річну винагороду частіше за все роботодавець нараховує в останньому місяці календарного року (грудні), за який вона передбачена, або у першому місяці наступного року (січні). Законодавство не визначає конкретні строки її нарахування. Отже, роботодавець може сам установити у локальних документах строки нарахування річної винагороди.

Відпускна середня і винагорода за рік

Механізм розрахунку середньоденної зарплати для визначення суми відпускних та компенсації за невикористану відпустку встановлений Порядком № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Винагорода за підсумками роботи за рік враховується при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до положень Порядку № 100. Це підтверджують фахівці Мінекономіки в листі від 29.01.2021 № 4708-06/5567-07.

Отже, при розрахунку відпускної середньоденної зарплати маємо враховувати винагороду за підсумками роботи за рік.

Середньоденну зарплату для обчислення суми відпускних (відпускної компенсації) розраховують за алгоритмом, установленим Порядком № 100. Для цього, у загальному випадку, суму виплат, які увійшли у розрахунковий період, ділимо на кількість календарних днів розрахункового періоду без урахування святкових, неробочих днів.

При цьому суми нарахованої зарплати враховуємо у тому місяці, ЗА який вони нараховані (абз. 2 п. 3 Порядку № 100).

А от для включення у розрахунок премій та інших заохочувальних виплат, нарахованих за певний період, передбачений особливий механізм урахування.

При обчисленні відпускної середньоденної зарплати алгоритм включення річної винагороди, яка може потрапити до розрахунку, умовно можна розділити на три кроки.

Крок 1. Винагороду за рік ураховуємо у ту кількість місяців, які відповідають кількості місяців, за які нарахована винагорода, починаючи з місяця її нарахування (абз. 3 п. 3 Порядку № 100). Тобто враховуємо її в заробіток 12 місяців таким чином: у місяці нарахування та 11 наступних місяцях.

Зверніть увагу, при цьому не має значення, коли винагорода була нарахована: в поточному році за поточний чи в поточному році за попередній.

Крок 2. Розраховуємо суму частини річної винагороди у кожному місяці її врахування, який потрапив до розрахункового періоду. Для цього суму річної винагороди ділимо на фактично відпрацьовані дні протягом року, за який вона нарахована, і множимо на кількість фактично відпрацьованих днів у кожному з місяців, у яких вона враховується та які увійшли до розрахункового періоду.

Крок 3. Контролюємо розмір врахованої винагороди. Якщо рік, за який вона нарахована, відпрацьований неповністю і сума врахованої винагороди, яка увійшла у розрахунковий період, більша за нараховану, — застосовуємо обмеження. Включаємо у розрахунок суму винагороди не більшу за нараховану.

Ми нагадали загальні правила врахування річної винагороди у розрахунок відпускної середньої зарплати. Проте на практиці не завжди маємо справу із класичною ситуацією. Річна винагорода може бути нарахована, наприклад, із запізненням або роботодавець може змінити строк її нарахування. Також вона може бути нарахована новачку тощо. У таких ситуаціях при подальшому розрахунку середньої зарплати у роботодавця можуть виникати питання щодо включення річної винагороди у розрахунок. Деякі з таких ситуацій розглянемо на прикладах.

Змінено строк нарахування винагороди

При розрахунку відпускної середньої зарплати річна винагорода враховується у 12 місяцях починаючи з місяця нарахування. Так, винагорода за:

— 2021 рік, нарахована у січні 2022 року, має ураховуватися у січні — грудні 2022 року;

— 2022 рік, нарахована у грудні 2022, має ураховуватися у грудні 2022 — листопаді 2023 року.

Розрахунковим періодом для обчислення відпускної середньої у прикладі 1 є червень 2022 — травень 2023 року. Отже, частину винагороди за 2021 рік маємо врахувати у червні — грудні 2022 року, а частину винагороди за 2022 рік врахуємо у грудні 2022 — травні 2023 року (див. рис. 1).

Рис. 1. Річні винагороди за 2021 і 2022 роки у розрахунковому періоді червень 2022 — травень 2023 року

Як бачите, у грудні 2022 року враховуємо і частину винагороди за 2021 рік, і частину винагороди за 2022 рік.

Визначимо суми винагороди у кожному з місяців, які увійшли до розрахункового періоду. Для цього суму винагороди поділимо на кількість фактично відпрацьованих днів у році, за який вона нарахована, і помножимо на кількість фактично відпрацьованих днів кожного місяця розрахункового періоду, в якому вона враховується.

Оскільки рік, за який нарахована винагорода, відпрацьований не повністю (як для винагороди за 2021 рік, так і для винагороди за 2022 рік), то маємо проконтролювати суму врахованої у розрахунковому періоді винагороди. Якщо вона виявиться більшою за нараховану, то потрібно застосувати обмеження. Контроль виконуємо відповідно до кожної розподіленої винагороди окремо.

Результати отриманих розрахунків див. у табл. 1.

Таблиця 1. Річна винагорода за 2021 та 2022 роки у розрахунку відпускних

З розрахунків у таблиці видно, що сума розподіленої винагороди за 2021 рік, яка увійшла у розрахунковий період (6568,97 грн), менша за нараховану (12000 грн). Отже, правило щодо обмеження врахованої суми винагороди застосовувати не потрібно. Тому у розрахунок враховуємо всю розраховану суму винагороди — 6568,97. Аналогічна ситуація із застосуванням обмежень склалася і стосовно врахованої у розрахунок винагороди за 2022 рік. Її розрахункова сума (9330,16 грн) також менша за нараховану (15000 грн). Тому вся розрахована сума (9330,16 грн) включається до розрахунку середньої зарплати.

Далі розглянемо приклад, коли працівник прийнятий на роботу не з початку року, за підсумками якого нарахована винагорода.

Річна винагорода працівнику-новачку

Правила врахування річної винагороди для працівника, який прийнятий на роботу не з початку року, такі самі, як і в загальному випадку. Тобто при розрахунку відпускної середньої зарплати річна винагорода ураховується у 12 місяцях починаючи з місяця її нарахування. Тобто винагорода за 2022 рік, нарахована у січні 2023 року, має ураховуватися у січні — грудні 2023 року.

У прикладі 2 розрахунковим періодом для обчислення відпускних є листопад 2022 — травень 2023 року. Отже, винагороду за 2022 рік маємо врахувати у січні — травні 2023 року (див. рис. 2).

Рис. 2. Річна винагорода у розрахунковому періоді листопад 2022 — травень 2023 року

Далі визначимо суму річної винагороди, яку включимо у розрахунок. Для цього загальну суму нарахованої винагороди (4000 грн) поділимо на 63 фактично відпрацьованих дні у 2022 році і помножимо на кількість відпрацьованих днів у кожному місяці розрахункового періоду.

Оскільки 2022 рік відпрацьований частково, то в розрахунку середньої зарплати враховуємо винагороду у розмірі не більше фактично нарахованої винагороди.

Обчислення суми винагороди, яка включається у розрахунковий період, наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Річна винагорода за 2022 рік у розрахунку відпускних новачка

Як бачите, розрахункова сума винагороди 6857,15 грн виявилася більшою за суму фактично нарахованої винагороди (4000 грн). Період (2022 рік), за який вона нарахована, відпрацьований частково. В такому разі у розрахунок маємо включити суму річної винагороди не більше за нараховану. Отже, до розрахунку потрапить винагорода у сумі 4000 грн.