Обчислюємо відпускні: неповна зайнятість + «нульовий» розрахунковий період

Механізм розрахунку відпускних

Путівником при розрахунку відпускних/відпускної компенсації є Порядок № 100*. Відпускні/відпускна компенсація розраховуються множенням середньоденної зарплати на кількість календарних днів відпустки.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Середньоденна відпускна зарплата обчислюється шляхом ділення зарплати розрахункового періоду на кількість календарних днів розрахункового періоду без урахування святкових і неробочих днів.

Отже, для розрахунку перше, що нам треба зробити, — це визначити розрахунковий період та обчислити кількість календарних днів, що візьмуть участь у розрахунку.

Визначаємо розрахунковий період

Класичний випадок. За загальними правилами розрахунковим періодом для обчислення відпускної середньої є 12 календарних місяців, які передують місяцю надання відпустки/виплати відпускної компенсації. Звісно, йдеться про працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем більше року.

Тоді в розрахунку середньоденної зарплати беруть участь календарні дні, що увійшли до 12-місячного розрахункового періоду, за винятком святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

До речі, у цьому випуску у статті «Особливості розрахункового періоду при обчисленні відпускних» ви знайдете зручну табличку, завдяки якій зможете безпомилково визначити розрахунковий період для обчислення відпускної середньої зарплати. Адже саме від правильного його визначення залежить подальший хід розрахунків середньої і, відповідно, кінцевий результат.

Виключаємо з розрахунку. Із розрахунку виключається час:

— протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді;

— за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Наразі маємо багато випадків на практиці, навіть коли працівник працює більше року, має розрахунковий період більше 12 місяців, але у цьому періоді не відпрацював жодного дня, наприклад, перебуваючи у відпустці без збереження зарплати. Як тоді визначити розрахунковий період?

Розрахунковим періодом у цьому випадку все одно будуть 12 місяців, які передують місяцю надання відпустки. І усі календарні дні будуть виключені з розрахунку, оскільки час відпустки без збереження зарплати має виключатися з розрахунку. Виходить, що розрахунковий період буде «нульовим». Ваш випадок? Тоді читайте у наступному розділі, як у такому разі розрахувати відпускну середню.

Коли відсутній заробіток

Правила розрахунку. Повернемося до ситуації, коли розрахунковий період повністю покрила відпустка без збереження зарплати. Маємо «0» днів та «0» виплат. Як розрахувати середню?

Звертаємося до правил п. 4 Порядку № 100. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Розмір посадового окладу:

— беремо на дату, з якої працівник іде у відпустку або виплачується відпускна компенсація. Якщо оклад працівника до проведення розрахунку було підвищено, то маємо відштовхуватися вже від підвищеного окладу, який установлено працівнику на дату виходу у відпустку/виплату компенсації;

— пропорційно до зайнятості працівника відповідно до умов трудового договору.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру МЗП, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру МЗП на час розрахунку.

У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру МЗП, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Як проводити порівняння окладу і МЗП, якщо працівник працює на умовах неповної зайнятості? З МЗП треба порівнювати оклад на повну зайнятість. І якщо він виявиться меншим, то розраховувати середню виходячи з МЗП пропорційно зайнятості. Якщо ж повний оклад більший за МЗП, то розрахунок проводити з окладу пропорційно зайнятості.

Механізм розрахунку. Середньоденну зарплату (СЗП) розраховуємо так:

СЗП = ПО х З х 12 : (КД - СВ),

де ПО — посадовий оклад чи МЗП;

З — зайнятість;

12 — умовна кількість місяців розрахункового періоду для обчислення відпускної середньої.

КД — кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді;

СВ — кількість святкових і неробочих днів, які припали на умовний розрахунковий період.

Розглянемо на прикладі.

Звільнення під час призупинення трудового договору

Час призупинення трудового договору виключаємо з розрахункового періоду. Тож маємо «нульовий» розрахунковий період. У такому випадку, як ми зазначали вище, розрахунок проводимо за умовний період, що дорівнює 12 місяцям, які передують місяцю нарахування відпускної компенсації.

Умовним розрахунковим періодом є знову ж таки: червень 2022 — травень 2023 року. Кількість календарних днів у ньому — 365, святкових та неробочих днів у цьому періоді немає через призупинення дії ст. 73 КЗпП з 24.03.2022 й до скасування або припинення воєнного стану.

Для варіанта 1 середньоденна зарплата складе:

10000 х 0,5 х 12 : 365 = 164,38 (грн/к. дн.).

Зверніть увагу, у розрахунку бере участь посадовий оклад працівника:

— який йому був установлений станом на момент нарахування відпускної компенсації (тобто після підвищення у листопаді);

— який більший за МЗП, що діє на момент нарахування (10000 > 6700), тому саме його розмір беремо для розрахунку.

Крім того, враховуємо зайнятість працівника (0,5 штатної одиниці).

Обчислимо суму відпускної компенсації:

164,38 х 7 = 1150,66 (грн).

Для варіанта 2 середньоденна зарплата складе:

6700 х 0,5 х 12 : 365 = 110,14 (грн/к. дн).

Оскільки оклад працівника на момент нарахування компенсації (6500 грн) нижчий за МЗП (6700 грн), то розрахунок проводимо виходячи з МЗП. При цьому враховуємо зайнятість працівника (0,5 штатної одиниці).

Розрахуємо суму відпускної компенсації:

110,14 х 7 = 770,98 (грн).