Законодавче підґрунтя
Закон про ЄСВ*. Для резидентів Дія Сіті передбачено спеціальний режим сплати ЄСВ: не з усього доходу, а з МЗП. Так, ЄСВ нараховується у розмірі мінімального страхового внеску на суму (п. 141 ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ):
— нарахованої найманим працівникам зарплати;
— винагороди гіг-спеціалістам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами.
Закон про соцстрахування*. Пільговий режим сплати ЄСВ прямо впливає на розрахунок лікарняних. Приписом ч. 3 ст. 17 Закону про соцстрахування визначено, що сума допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті не має перевищувати розміру зарплати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (наразі це ЄСВ).
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Порядок № 1266*. Приписом п. 3 Порядку № 1266 встановлені давно відомі правила розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних: 12-місячний розрахунковий період, виключення нероботи з п’яти поважних причин… І тут же прямо передбачено, що в такому ж порядку обчислюють середньоденну суму зарплати (доходу) працівника або гіг-спеціаліста резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески. Це означає, що Дія-резиденти також розраховують середню зарплату для обчислення лікарняних.
Якщо узагальнити сказане, то маємо таку ситуацію.
Працівники та гіг-спеціалісти резидентів Дія Сіті мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Але сума лікарняних у розрахунку на місяць обмежується розміром зарплати, з якої фактично сплачено страхові внески.
При цьому в Порядку № 1266 вказано, яким чином визначити такий розмір у розрахунку на день. По суті, це середньоденна зарплата, розрахована за загальними правилами (за 12-місячний розрахунковий період). Але, як кажуть, не все так однозначно.
МЗП-обмеження: позиція ПФУ
Що саме розуміти під зарплатою (доходом), з якої фактично сплачено ЄСВ? Чи завжди йдеться виключно про МЗП, адже з неї сплачують ЄСВ резиденти Дія Сіті? Чи може це поняття більш широке — середня зарплата?
У листі від 21.04.2023 № 15806-17907/У-03/8-2800/23 фахівці ПФУ зазначили: при обмеженні суми лікарняних слід використовувати розмір мінімального страхового внеску, встановленого в останньому місяці розрахункового періоду. Якщо в повному місяці періоду тимчасової непрацездатності виплата за такий місяць перевищує розмір МЗП, то допомога обмежується розміром МЗП, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду.
Виходить ось так. Тимчасова непрацездатність повний календарний місяць — лікарняні, обрізаємо розміром мінзарплати, установленої в останньому місяці розрахункового періоду. Якщо ж лікарняні нараховано за частину місяця, то порівняльні розрахунки не проводимо. Детальніше — у статті «Дія Сіті та лікарняні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36.
Але якщо копнути глибше, то виникають сумніви. Зокрема стосовно перехідних ситуацій.
Приклад. Юрособа набула статусу резидента Дія Сіті з 01.12.2022. Відтоді ЄСВ сплачується з МЗП. Трудовий договір з працівником укладено ще до набуття дія-резидентства і він не переривався. Працівник був на лікарняному з 24.03.2023 по 30.04.2023.
Рахуємо середню за правилами п. 3 Порядку № 1266. Розрахунковий період березень 2022 — лютий 2023. За цей час:
— з березня по листопад 2022 року ЄСВ сплачували за звичайними правилами (із нарахованої працівнику зарплати). Вона склала 450000 грн;
— з грудня-2022 по лютий-2023 ЄСВ сплачували з МЗП (6700 грн х 3 місяці = 20100 грн).
Середньоденна зарплата становить: (450000 + 20100) : 365 к. дн. = 1287,95 грн.
Сума лікарняних складе:
— за березень 1287,95 грн х 8 к. дн.= 10303,60 грн;
— квітень 1287,95 грн х 30 к. дн. = 38638,50 грн.
Врахуємо позицію ПФУ з листа від 21.04.2023 № 15806-17907/У-03/8-2800/23. І що виходить? За неповний березень слід виплатити всю суму нарахованих лікарняних (навіть не зважаючи на те, що вона більше МЗП), а за квітень — обрізати мінімалкою? Дивно.
Та й взагалі, чи справедливо обрізати лікарняні мінзарплатою, коли розрахунковий період охоплює періоди сплати ЄСВ і за правилами Дія Сіті, і за загальними правилами? Адже певний час ЄСВ сплачувалось у більшому розмірі, то чом би й не виплатити застрахованій особі відповідні лікарняні. Без ПФУ тут не розібратись. Тож ми звернулись до них із проханням пояснити, як бути в описаній ситуації, коли сума лікарняних перевищує МЗП? Чи потрібно обмежувати суму лікарняних мінзарплатою:
— у разі хвороби повний місяць;
— у разі хвороби неповний місяць?
Відповідь маємо у листі ПФУ від 02.06.2023 № 2800-030401-8/30346 (наводимо його нижче). Загалом позиція пенсійників така: суму лікарняних все ж таки потрібно обрізати розміром МЗП. Навіть якщо розрахунковий період містить період сплати ЄСВ за загальними правилами. І зробити це слід так.
1. Беремо розмір мінімальної зарплати, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду. Це вже відома позиція. Про неї говорили вище.
2. Якщо в повному місяці періоду тимчасової непрацездатності розрахована виплата за цей місяць перевищує розмір МЗП, то допомога обмежується розміром МЗП. Теж знаємо: лікарняні за повний місяць хвороби обрізаємо мінзарплатою.
3. Коли тимчасова непрацездатність тривала не повний місяць, сума допомоги повинна обмежуватися відповідною частиною МЗП, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, яка припадає на календарні дні тимчасової непрацездатності в такому місяці. Простіше кажучи,
лікарняний за неповний місяць хвороби теж слід обрізати. І таке обмеження розраховуємо від МЗП пропорційно дням непрацездатності
Накладемо позицію ПФУ на ситуацію із нашого прикладу. Для обмеження беремо МЗП, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Тобто мінімалку за лютий-2023 — 6700 грн. Далі лікарняні слід обмежити так.
Лікарняні за квітень обрізаємо сумою 6700 грн. Оскільки тимчасова непрацездатність тривала повний місяць, то одразу беремо МЗП.
За березень обмеження розраховуємо пропорційно дням хвороби:
6700 : 31 х 8 = 1729,03 (грн),
де 31 к. дн. — кількість днів у місяці хвороби (березні),
8 к. дн. — кількість днів хвороби.
Чи справедливо це? Вважаємо, що в глобальному розумінні несправедливо. Але, на жаль, скоріше за все, дискусія на тему кармічної справедливості вщент розіб’ється об стіну нерозуміння ПФУ. Навряд чи Фонд мовчки профінансує заяву-розрахунок від резидента Дія Сіті із сумою лікарняних, більшою за МЗП.
Тож виходить логіка така: перейшли в режим Дія Сіті — автоматично попрощайтеся з великими лікарняними. Ніяких перехідних варіантів фахівці ПФУ не розглядають.
Звісно, можна спробувати оспорити такий підхід, виходячи хоча б із двох аргументів:
— законодавство не ототожнює поняття зарплати, з якої фактично сплачено ЄСВ, та мінімальної зарплати;
— Порядком № 1266 передбачено розрахунок середньої зарплати за загальними правилами для резидентів Дія Сіті.
Влізати у суперечки чи скоритись волі ПФУ, кожен сам вирішує.
Висновки
- Працівники та гіг-спеціалісти резидентів Дія Сіті мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності. Але сума лікарняних у розрахунку на місяць обмежується розміром зарплати, з якої фактично сплачено страхові внески.
- На думку ПФУ, обмеженням є розмір МЗП, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Навіть у випадку, коли в розрахунковому періоді ЄСВ сплачувався за звичайними правилами (до переходу на правила для Дія Сіті).
- Є аргументи проти такого підходу. Але встрявати в суперечки чи скоритися, кожен вирішує самостійно.
Лист ПФУ від 02.06.2023 № 2800-030401-8/30346: