Бронювання під час мобілізації: встигніть вчасно

* Постанова ВС від 22.05.2023 у справі № 260/1851/22.

Суть справи

Працівник з 14 березня 2022 року проходить військову службу у зв’язку з призовом під час мобілізації. Разом із цим роботодавець подав його у списках на бронювання. Як результат, 29 березня 2022 року від Мінекономіки надійшов наказ, в якому було погоджено бронювання такого працівника.

Тож виникає логічне запитання: чи є факт такого бронювання підставою для звільнення працівника з військової служби?

Позиція сторін

Працівник стверджував, що він не може продовжувати проходити військову службу, оскільки є заброньованим і підлягає негайному звільненню. Саме тому він звернувся до військової частини з відповідною вимогою.

У свою чергу, військова частина вважає, що наказ про бронювання не може бути підставою для звільнення особи з військової служби. Відповідно не погоджує вимоги працівника.

Рішення суду

Суди як першої, так і апеляційної інстанцій стали на бік військової частини. Вони вважають, що призов особи на військову службу за мобілізацією був проведений без порушення законодавства, оскільки на той момент він не був заброньованим та не мав інших підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Цю позицію підтримує і Верховний Суд. Представники Феміди підкреслюють, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями.

Різниця в тому, що за колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов’язаних і саме для них воно є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У свою чергу, звільнення з військової служби стосується вже осіб, які отримали статус військовослужбовців, тобто осіб, які вже проходять військову службу.

Виходить, що оскільки працівник вже був призваний на військову службу, то він втратив статус військовозобов’язаної особи і вже набув статусу військовослужбовця. Відтак

Думка редакції

Ця ситуація має бути повчальною для тих працівників, які сподіваються бути заброньованими роботодавцями і таким чином отримати відстрочку від призову, та для самих роботодавців, які не бажають втратити цінні кадри.

Річ у тім, що сама по собі процедура бронювання може займати доволі тривалий час. І хоча нещодавно були внесені зміни до постанови № 76** як раз з приводу уточнення строків проходження усіх етапів, та на практиці не все так ідеально виходить, як на папері. До речі, про нововведення ми писали у статті «Бронювання працівників: нещодавні зміни та типові помилки» // «ОП», 2023, № 10.

** Постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.

Тож може трапитися так, що поки роботодавець оформить всі документи, їх погодить і отримає наказ Мінекономіки про бронювання, працівник може потрапити на очі представникам ТЦК та СП, які вручать йому повістку.

Проте варто розуміти, що якщо так трапиться і він пройде медогляд та буде направлений до військової частини, то сподіватися на бронювання вже не варто. Відмотати все назад не вийде.

Пояснюється це просто. Коли працівник вступає на військову службу, він отримує статус військовослужбовця. До цього моменту він є військовозобов’язаним. Ці поняття важливо розрізняти, адже саме на цьому базується логіка представників Феміди.

Відповідно якщо працівник ще не вступив на військову службу і є військовозобов’язаним, то для нього працює ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII, яка містить підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Одна з них — бронювання працівника.

У рішенні, що коментується, на дату прийняття наказу Мінекономіки про бронювання працівник уже був військовослужбовцем. Тобто для того, щоб вирішувати питання про звільнення його з військової служби, діють вже інші правила, зазначені в ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.

Тож якщо роботодавець хоче зберегти свої цінні кадри, то радимо завчасно подавати документи на їх бронювання. Якщо працівника призвуть на військову службу, то бронювання йому вже не допоможе.