Відпустка без збереження та «НЗ»: обчислюємо відпускну компенсацію

Будз Володимир, експерт з оплати праці та трудових відносин
Працівник з 01.03.2022 по 31.08.2022 перебував у відпустці без збереження зарплати на час воєнного стану. З 01.09.2022 він не приступив до роботи. У табелі обліку робочого часу з цієї дати зазначали «НЗ». Працівника звільняємо 01.03.2023 на підставі п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Як обчислити суму компенсації за невикористану щорічну відпустку?

Підраховуємо відпускний стаж

Відпускну компенсацію потрібно виплатити працівнику при звільненні в обов’язковому порядку незалежно від підстави звільнення. До речі, що потрібно урахувати роботодавцю при звільнення працівника на підставі п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП, читайте у статті «Працівник не виходить на зв’язок: звільняємо чи чекаємо?» // «Оплата праці», 2022, № 22.

Періоди, які зараховуються у відпускний стаж, зазначені у ст. 9 Закону про відпустки* та ст. 82 КЗпП. Серед них указаний, зокрема, час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Але у ситуації, яку ми розглядаємо, працівник жодного дня не відпрацював протягом 12 місяців перед звільненням. Чи означає це, що за останній рік перед звільненням йому відпускна компенсація не належить?

Ні, це не так. Адже час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, включається до відпускного стажу.

Відповідно за період відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану (ст. 26 Закону про відпустки) працівник «заробив» відпускний стаж. Тому він має отримати компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

Водночас період, коли працівник був відсутній на роботі з нез’ясованих причин («НЗ» у табелі), до відпускного стажу не потрапить. Отже, за цей період і компенсувати нічого.

Майте на увазі: відпускний стаж обчислюємо за робочий, а не календарний рік. Робочий рік відлічується з першого дня прийняття працівника на роботу (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки). Тобто точкою відліку є дата укладення трудового договору. І ця дата (день і місяць) при кожному наступному робочому році не змінюється.

На жаль, у запитанні не зазначено, коли саме працівника було прийнято на роботу. Тому візьмемо за орієнтир останній рік перебування його у трудових відносинах з роботодавцем перед звільненням. Тож умовний робочий рік: з 01.03.2022 по 28.02.2023.

Визначаємо кількість днів

Для підрахунку днів відпускної компенсації рекомендуємо використовивувати механізм, наведений Мінсоцполітики в листі від 28.10.2016 № 616/13/116-16. Формульно це виглядає так:

ДК = ДВрік х ((КДфакт - Сфакт) : (КДрік - Срік)),

де ДК — кількість днів невикористаної відпустки, за які надається компенсація;

ДВрік — тривалість щорічної відпустки, що надається за повний відпрацьований рік;

КДфакт — кількість календарних днів (далі — к. дн.) у відповідному робочому році, які входять до відпускного стажу;

Сфакт — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, у відповідному робочому році, які припадають на періоди, що входять до відпускного стажу;

КДрік — загальна кількість к. дн. у відповідному робочому році;

Срік — загальна кількість святкових і неробочих днів у відповідному робочому році.

Припустимо, що тривалість щорічної відпустки нашого працівника становить 24 к. дн. Визначимо кількість днів відпускної компенсації:

24 х ((184 - 1) : (365 - 1)) = 12,0659 ≈ 12 (к. дн.),

де 24 — кількість к. дн. щорічної основної відпустки за повністю відпрацьований робочий рік (з 01.03.2022 по 28.02.2023);

184 — кількість к. дн. відпускного стажу (період відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану з 01.03.2022 по 31.08.2022);

1 — кількість святкових днів, які припадають на робочий рік. Це 8 березня 2022 року. Оскільки з 24 березня 2022 року на період воєнного стану святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, у нас немає;

365 — кількість к. дн. робочого року з 01.03.2022 по 28.02.2023;

Отже, нарахувати відпускну компенсацію слід за 12 к. дн.

Обчислюємо середню зарплату

При розрахунку відпускної компенсації керуємося нормами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Сума відпускної компенсації обчислюється шляхом множення кількості календарних днів невідгуляної відпустки на середньоденну зарплату.

У загальному випадку для обчислення середньої розрахунковим періодом є 12 місяців, які передують відповідній події (місяцю виплати відпускної компенсації). Але в нашій ситуації працівник не відпрацював жодного дня у розрахунковому періоді березень 2022 року — лютий 2023 року. Адже з березня по серпень 2022 року він перебував у відпустці без збереження зарплати. А з вересня 2022 року по лютий 2023 року — був відсутнім з нез’ясованих причин.

Відповідно до абз. 6 п. 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. Тобто період відпустки за свій рахунок випадає, як законодавчо дозволений. А ось відсутність працівника на роботі з нез’ясованих причин не підпадає під вищезазначену норму. Тож як бути?

Відповідь слід шукати у абз. 21 — 23 п. 4 Порядку № 100. Так, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати, розрахунки проводяться з установленого йому в трудовому договорі окладу (тарифної ставки). У випадку, коли оклад нижчий за мінзарплату, то в розрахунку середньої використовуємо МЗП, установлену на час розрахунку.

І це саме наш випадок. Іншого варіанта розрахунку середньої немає. Аналогічного висновку щодо обчислення середнього заробітку, але у разі звільнення працівника за прогули (злісного прогульника), доходить Мінсоцполітики у листі від 01.12.2016 № 1624/13/84-16 (ср. ).

Неявки з нез’ясованих причин так само, як і прогули не підпадають під норму абз. 6 п. 2 Порядку № 100. Але тут на перше місце виходить саме факт відсутності зарплати у працівника протягом розрахункового періоду, а не причина такої відсутності. Таким чином, розрахунок проводимо з урахуванням норм абз. 21 — 23 п. 4. Порядку № 100.

Розглянемо приклад.

Приклад. Працівнику при звільненні належить 12 к. дн. відпускної компенсації. У розрахунковому періоді березень 2022 року — лютий 2023 року він не відпрацював жодного дня. Припустимо, що посадовий оклад працівника становить 8000 грн.

У цьому випадку посадовий оклад працівника перевищує МЗП у місяці звільнення (6700 грн), тому відпускну компенсацію обчислюємо з окладу.

Середньоденна зарплата становить:

8000 грн х 12 міс. : (365 к. дн. - 1 к. дн.) = 263,74 (грн).

Сума відпускної компенсації дорівнює:

263,74 грн х 12 к. дн. = 3164,88 грн.

Висновки

  • Під час відпустки без збереження зарплати працівник «заробляє» відпускний стаж.
  • Час відсутності з нез’ясованих причин «НЗ» не враховується у відпускний стаж.
  • Якщо в розрахунковому періоді не було зарплати, то розрахунки проводяться з окладу або МЗП.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі