Нещасний випадок на підприємстві: розслідуємо під час війни

Нова «воєнна» процедура

Порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, як і раніше, регламентує Порядок № 337*.

* Порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Проте цей документ був розрахований на проведення розслідувань нещасних випадків (професійних захворювань, аварій на виробництві) у мирні часи. Війна ж несе більшу загрозу, має непередбачуваний характер, а також несе величезні руйнування та втрати. Тож такий період потребує іншої процедури.

З цією метою Кабмін своєю постановою від 20.01.2023 № 59 (набрала чинності 26.01.2023) вніс зміни до Порядку № 337.

Унаслідок цього документ, зокрема, було доповнено новим розділом, присвяченим процедурі розслідування нещасних випадків у період дії воєнного (надзвичайного) стану (з’явилися нові пп. 141¹⁵ — 141²⁹ Порядку № 337).

Скажемо одразу, враховуючи умови, в яких повинна проводитися ця процедура, вона є дещо спрощеною порівняно з процедурою проведення звичайного розслідування. Тож давайте познайомимося з нею детальніше.

Коли використовувати

Спеціальне розслідування, передбачене новим розділом Порядку № 337, проводиться в разі, коли нещасний випадок стався:

— внаслідок воєнних (бойових) дій;

— із працівником підприємства (установи, організації), їх філії, представництва та іншого відокремленого і структурного підрозділу, особою, яка працює на умовах ЦПД, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). При цьому дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеня його сп’яніння не проводиться.

Зверніть увагу! Порядок № 337 до воєнних (бойових) дій відносить:

— бомбардування;

— ракетні та артилерійські обстріли;

— мінування територій та приміщень;

— захоплення в полон;

— інші протиправні дії, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення.

Звичайно, таке розслідування потребує власної (особливої) процедури.

Процедура розслідування

Процедура проведення спеціального розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок воєнних (бойових) дій, проходить у декілька етапів.

Етап 1. Оповіщення. Якщо нещасний випадок стався внаслідок воєнних (бойових) дій, заклад охорони здоров’я протягом однієї доби повинен направити Екстрене повідомлення (додаток 1 до Порядку № 337):

— територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку;

— територіальному органу Пенсійного фонду за місцем настання нещасного випадку;

— роботодавцю потерпілого.

У свою чергу, отримавши Екстрене повідомлення, роботодавець протягом однієї доби подає письмово або електронною поштою повідомлення про нещасний випадок (додаток 2 до Порядку № 337):

— територіальному органу Держпраці;

— територіальному органу ПФУ;

— військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування);

— первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

— органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.

Зауважте, сповіщати про нещасний випадок місцеву адміністрацію, ОМС, ДСНС чи інші органи не потрібно.

Етап 2. Створення комісії. Отримавши інформацію про нещасний випадок, територіальний орган Держпраці протягом одного робочого дня утворює комісію із спецрозслідування (п. 141¹⁹ Порядку № 337).

До такої комісії входять:

— посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);

— представник територіального органу ПФУ;

— представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).

І тільки за необхідності до участі в розслідуванні можуть бути залучені:

— роботодавець або його представник;

— лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;

— представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб’єднання).

Щодо потерпілого (членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи), то він може отримувати інформацію про призначення розслідування нещасного випадку, хід проведення розслідування та його результати від голови спеціальної комісії.

Етап 3. Проведення розслідування. Протягом розслідування спеціальна комісія зобов’язана виконати певні дії (п. 141²¹ Порядку № 337).

1. Провести засідання комісії (офлайн або дистанційно), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії та скласти відповідні протоколи.

До речі, завдяки змінам, внесеним постановою № 59, члени комісії отримали можливість підписувати протоколи, акти та інші документи (а роботодавець їх затверджувати), шляхом накладення КЕП (п. 49 Порядку № 337).

Також зверніть увагу! Постановою № 59 були внесені деякі корективи й щодо роботи комісії. Відповідно до них (див. оновлений п. 33 Порядку № 337):

— засідання комісії вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів;

— участь голови комісії у засіданні комісії є обов’язковою;

— інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань покладається на голову комісії та здійснюється з використанням усіх наявних засобів зв’язку, у тому числі електронною поштою;

— прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами засідання комісії здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії;

— про прийняті на засіданні комісії рішення голова комісії зобов’язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.

2. Обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол.

Якщо ж комісія не має доступу на територію підприємства (через бойові дії, тимчасову окупацію, загрозу техногенної, екологічної катастрофи) такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі. У цьому документі останній детально фіксує обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, устаткування, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку тощо.

3. Одержати (за можливості) пояснення від роботодавця, його працівників, самого потерпілого, опитати свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, та зафіксувати письмово.

4. Розглянути наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку та у разі потреби надіслати відповідні запити в письмовій або електронній формі роботодавцю, підприємствам, установам та організаціям щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку.

5. Залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (за необхідності).

6. Визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку.

7. З’ясувати обставини настання нещасного випадку.

8. Визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом.

9. Скласти акти за формою Н-1 (додаток 11¹ до Порядку № 337) у кількості, визначеній рішенням самої комісії.

Зауважте, у разі незгоди члена із змістом розділів 4 (обставини, за якими стався нещасний випадок), 5 (вид події та причини настання нещасного випадку) і 7 (висновок комісії) такого акта, такий документ підписують з відміткою про наявність окремої думки (вона додається до таких актів та є їх невід’ємною частиною).

10. Надати протягом 5 робочих днів після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження.

Етап 4. Надання результатів розслідування. Протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:

— Держпраці та її територіальному органові за місцем настання нещасного випадку;

— територіальному органові ПФУ за місцем реєстрації підприємства (установи, організації);

— органові Національної поліції (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);

— профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;

— іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).

Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 разом з відповідними документами (перелічені у п. 10 примітки додатка 11¹).

Проте війна — це війна. А вона завжди йде не за сценарієм. У такому разі виникає питання — що робити, якщо дотриматися визначеної процедури не вдається?

Коли щось пішло не так

Звичайно, у Порядку № 337 передбачено порядок дій, коли через бойові дії дотриматися процедури спецрозслідування не вдається. Так:

— у разі неможливості утворити комісію та провести розслідування через ведення воєнних (бойових) дій, роботодавець та територіальний орган Держпраці повинні в максимально можливому обсязі зібрати, зафіксувати та систематизувати інформацію про нещасний випадок задля подальшого розслідування, яке буде проведено вже після припинення воєнних (бойових) дій (п. 141²⁷ Порядку № 337);

— у разі виникнення загрози життю та здоров’ю членів комісії вже під час проведення розслідування таке розслідування може бути зупинене наказом роботодавця, Держпраці або її територіального органу, який утворив комісію, та продовжене на період до припинення воєнних (бойових) дій (п. 141²⁸ Порядку № 337).

Інші випадки

«Небойові» нещасні випадки. Якщо нещасний випадок з працівником стався в районі воєнних (бойових) дій під час виконання ним трудових обов’язків, АЛЕ за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій, то застосовувати норми нового розділу Порядку № 337 не можна.

У такому разі розслідування проводиться:

— або комісією, утвореною наказом роботодавця у складі, визначеному п. 13 Порядку № 337;

— або спеціальною комісією, утвореною Держпраці та/або її територіальним органом у складі, визначеному п. 15 Порядку № 337.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.

У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням підприємства (установи, організації), працівником якого є потерпілий.

Групові нещасні випадки. У разі настання групового нещасного випадку, внаслідок якого загинуло

— від двох до чотирьох осіб, розслідування проводиться спеціальною комісією, яка утворюється відповідним територіальним органом Держпраці. Але якщо Держпраці протягом однієї доби з дня отримання повідомлення не прийнято іншого рішення;

— п’ять і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб — виключно спеціальною комісією, утвореною Держпраці (п. 141¹⁷ Порядку № 337).

У разі настання групового нещасного випадку акти за формою Н-1 складаються щодо кожного потерпілого.