Відшкодування збитків: утримуємо при звільненні

Утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника перед підприємством може проводитися:

— або примусово (за наказом роботодавця);

— або добровільно (за заявою самого працівника).

І в кожному з цих випадків діє свій порядок стягнення заборгованості та певні обмеження.

Примусове утримання

Відшкодування збитків, завданих з вини працівника підприємству, є однією з підстав, які дають право роботодавцю легально провести утримання із зарплати працівника (без його згоди) (ч. 2 ст. 127 КЗпП).

Проте тут треба пам’ятати про перше обмеження (встановлене ст. 132 КЗпП). Так, у загальному порядку за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі такої шкоди, але не більше середнього заробітку*.

* Відшкодування збитків працівником у повному розмірі можливе лише у випадках, передбачених ст. 134 КЗпП, зокрема, якщо укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Якщо сума відшкодування не перевищує розміру середнього заробітку винної особи, то процедура проста:

— не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди керівник підприємства видає наказ (розпорядження) про притягнення працівника до матвідповідальності (ч. 1 та 2 ст. 136 КЗпП);

— через 7 днів з дня ознайомлення з наказом (розпорядженням) працівника проводиться утримання із його зарплати (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

Сума відшкодування більша за середньомісячний заробіток? Тоді для стягнення з працівника шкоди, заподіяної підприємству, роботодавець має звернутися до суду (ч. 3 ст. 136 КЗпП). У разі позитивного рішення на користь роботодавця утримання сум збитків із зарплати працівника проводиться на підставі виконавчого документа.

Добровільне відрахування

Якщо працівник сам виявить бажання погасити заборгованість перед підприємством, роботодавець має право виконати його бажання. Тільки треба заручитися письмовою заявою працівника, в якій він зафіксує свій намір.

Тобто якщо працівник визнає свою провину і не заперечуватиме проти розрахованого розміру шкоди, він може відшкодувати її добровільно (ч. 5 ст. 130 КЗпП). Варіантів декілька:

— шляхом відрахування із заробітної плати за заявою працівника;

— шляхом внесення коштів у касу чи на поточний рахунок роботодавця у банку;

— з дозволу роботодавця працівник може передати для покриття завданих збитків рівноцінне майно або виправити пошкоджене (ч. 5 ст. 130 КЗпП).

Обмеження на утримання

Проводячи утримання із зарплати для погашення заборгованості (за наказом керівника) слід враховувати обмеження.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати (ч. 1 ст. 128 КЗпП):

— у загальному випадку — 20 %;

— в окремих випадках (за виконавчими документами) та при відрахуванні із заробітної плати за декількома виконавчими документами — 50 %;

— у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей — 70 %.

Крім того, не забувайте про заборону відрахувань, встановлену ст. 129 КЗпП. Відповідно до цієї норми, не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Нагадаємо, що повний перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, наведено у ст. 73 Закону № 1404*. Це, зокрема:

* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

— вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;

— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

— допомога на лікування, допомога на поховання;

— неоподатковувана сума матеріальної допомоги тощо.

З таких виплат не можна проводити утримання при звільненні*.

* Див., наприклад, статті «Аліменти на дітей: від А до Я» // «Податки & бухоблік», 2021, № 63, «Вихідна допомога при звільненні: відповідаємо на ваші запитання» // «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 43.

Але пам’ятайте! Якщо працівник у своїй заяві зазначить суму коштів, яку він хоче відшкодувати підприємству добровільно (навіть у розмірі 100 % заборгованості), то роботодавець не має права йому відмовити. Тобто із сум, які нараховані йому при звільненні, слід відрахувати саме ту суму коштів, яку він вказав у такій заяві. Обмеження в такому разі не діють!