Бронювання працівників: є критерії важливості підприємств

Основи бронювання

Бронювання — це відстрочка від призову. Простіше кажучи, заброньовані працівники можуть продовжувати і далі виконувати свої посадові обов’язки, навіть якщо підпадають під категорії осіб, які підлягають призову.

Основний нормативний документ у цьому питанні — постанова КМУ № 76*.

* Постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.

Як бронювати звичайному підприємству?

Бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники, які працюють:

— в органах державної влади, інших державних органах та ОМС;

— на підприємствах, в установах і організаціях, які виконують мобілізаційні замовлення;

— на підприємствах, в установах і організаціях, які забезпечують потреби ЗСУ;

— на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Як бачите, якщо ви не маєте контракту із замовленнями ЗСУ, то єдиний варіант забронювати працівників — це підпасти під критерії критично важливого для функціонування економіки та забезпечення людей підприємства. Ось ці критерії важливості вже були прописані в постанові № 76. Їх усього 7 і для того, щоб звичайному підприємству стати критично важливим і мати можливість бронювати працівників, потрібно відповідати трьом критеріям із 7. Їх повний перелік наведено в статті «Бронювання працівників: нові правила» // «ОП», 2023, № 4.

На практиці ж виходить так, що не кожне підприємство є великим платником податків, великим експортером, має стратегічну важливість за постановою КМУ від 04.03.2015 № 83 чи є резидентом Дія Сіті. Тому для звичайних підприємств залишається лише 3 критерії з цього списку, яким потрібно відповідати:

1) відсутність заборгованості з ЄСВ;

2) середня зарплата на підприємстві за останній календарний квартал не менше розміру середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату);

3) важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади.

Звісно, щодо потреб територіальної громади будуть вирішувати місцеві органи. І до речі, деякі з них це питання вже вирішили. Зокрема:

— Закарпатська обласна військова адміністрація — розпорядження «Про затвердження критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, організацій і установ, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад» від 17.02.2023 № 171;

— Київська обласна військова адміністрація — розпорядження «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Київської області в особливий період» від 10.03.2023 № 151;

— Рівненська обласна державна адміністрація — розпорядження «Про затвердження критеріїв територіального/галузевого значення, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для регіональної економіки чи задоволення потреб територіальної громади» від 03.03.2023 № 81.

А ось щодо галузей національної економіки — критерії важливості затверджують профільні міністерства. Про це — далі.

Хто важливий для економіки?

З 14 березня 2023 року запрацювали Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Їх затвердило Мінекономіки (наказ від 17.02.2023 № 952). Повний перелік ви бачите у таблиці нижче.

Критерії важливості для економіки

Для того, щоб підприємство вважалось таким, що має важливе значення для економіки, потрібно відповідати хоча б одному з цих критеріїв.

Проте деякі з роботодавців помилково вважають, що ці критерії — це єдині вимоги, яких потрібно дотримуватися усім підприємствам. Але це не так.

Свої критерії галузевої важливості вже затвердили і:

— Мінагрополітики для галузі сільського господарства (наказ Мінагрополітики від 21.02.2023 № 223);

— Мінстратегпром у сфері оборонно-промислового комплексу, промисловості, літакобудівній галузі та у сфері космічної діяльності (наказ Мінстратегпрому від 23.02.2023 № 27);

— Міненерго у сфері паливно-енергетичного комплексу, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива (наказ Міненерго від 24.02.2023 № 68);

— Мінмолодьспорту у сфері фізичної культури і спорту (наказ Мінмолодьспорту від 16.02.2023 № 817);

— МОЗ у сфері охорони здоров’я (наказ від 28.02.2023 № 419).

А що далі? Куди звертатися?

Якщо ви розумієте, що відповідаєте цим критеріям, то наступний крок — це отримання рішення про визнання підприємства критично важливим.

Куди звертатися? Насправді, постанова № 76 не дає прямої відповіді на це запитання, а просто містить такий перелік: до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових/військово-цивільних адміністрацій — у разі їх утворення)), на території юрисдикції яких воно розташоване.

На нашу думку, до кого звертатися, варто обирати самому підприємству. Якщо ви хочете скористатися таким критерієм, як «важливість для галузі національної економіки», то звертайтеся до профільного міністерства, а щодо «задоволення потреб територіальної громади» — до відповідної держадміністрації.

Адже логічно, що оскільки вони розробляли ці критерії, то вони мають і перевіряти підприємство на відповідність їм.

Які документи потрібні?

До звернення (яке складається в довільній формі) слід додати такі документи.

1. Копії підтвердних документів, що підприємство є критично важливим. Тобто відповідає трьом із семи критеріїв важливості, наведених в постанові № 76. Так, у ситуації, що розглядається, знадобиться:

— довідка підприємства про розмір середньої заробітної плати, яка за інформацією від Мінекономіки має довільну форму. При цьому довідку Держстату для підтвердження середньої зарплати в регіоні додатково подавати не вимагається;

— довідка ДПС або витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства щодо відсутності заборгованості з ЄСВ;

— документи, що підтверджують важливість для національної економіки чи територіальної громади, вказані в галузевих актах.

2. Інформацію про подану податкову звітність за останній календарний квартал. Вона підтверджується:

— копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання, або

— квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або

— квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

— поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

У результаті розгляду звернення буде прийнято рішення про відповідність чи невідповідність критеріям критично важливих підприємств. Це і дасть змогу почати процедуру бронювання працівників.

Зверніть увагу! Прийняте рішення обов’язково повинно мати інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство. Якщо прийнято рішення про відмову, то має бути наведено обґрунтування такої відмови.

Щорічне підтвердження статусу

Майте на увазі! Статус критично важливого підприємства не є постійним. Його доведеться підтверджувати кожен рік.

Для цього потрібно знову звертатися до того органу, який раніше приймав рішення про визнання підприємства критично важливим. І знову потрібно подавати заяву і документи, які підтверджують відповідність критеріям.

Далі все теж аналогічно процедурі отримання цього статусу, що описувалася вище. Цей орган знову приймає рішення про відповідність або невідповідність зазначеним критеріям, про що і повідомляє підприємство.

Копія такого рішення в одноденний строк з дня його прийняття надсилається також до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).