Робота в нічний час: правила оплати

Нічний час

Тривалість роботи у нічний час регламентує ст. 54 КЗпП. Відповідно до цієї норми

У мирний час якщо працівник виконує свої трудові обов’язки у цей проміжок часу, встановлена тривалість його роботи (зміни) скорочується на одну годину (ч. 1 ст. 54 КЗпП).

Зверніть увагу, скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу.

Тобто якщо при роботі в нічний час тривалість зміни працівника буде скорочено на 1 годину (відповідно до вимог ст. 54 КЗпП), тижнева норма годин його робочого часу повинна залишитися незмінною. Інакше кажучи, на цю скорочену годину доведеться продовжити тривалість денної роботи працівника в інший день (лист Мінсоцполітики від 18.06.2013 № 512/13/155-13).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною, тільки коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем (ч. 2 ст. 54 КЗпП).

Крім того, не скорочується тривалість роботи (зміни) при роботі у нічний час для працівників:

а) для яких уже передбачено скорочення робочого часу (перелічені у п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 51 КЗпП). Це:

— працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці;

— окремі категорії працівників, для яких законодавством встановлено скорочений робочий час (учителі, лікарі тощо);

б) які прийняті для роботи лишe у нічний час.

Увага! Протягом періоду дії воєнного стану норми ч. 1 і 2 ст. 54 КЗпП не застосовуються (ст. 8 Закону № 2136*).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Тобто

Але навіть при такому послабленні пам’ятайте, що не всіх працівників можна залучати до нічної роботи.

«Нічні» обмеження

Нагадаємо, що в мирний час забороняється залучати до роботи в нічний час (ст. 55 КЗпП):

— вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;

— осіб, молодших 18 років;

— інших категорій працівників, передбачених законодавством. Зокрема: батьків, які виховують дітей без матері, опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків тощо.

Робота жінок в нічний час також не допускається, але за винятком тих галузей економіки, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

Як зазначено у ст. 175 КЗпП, перелік таких галузей і видів робіт із наведенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час повинен затвердити КМУ. Проте й досі такий документ не затверджений. Тому на сьогодні застосування праці жінок у нічний час допускається лише як тимчасовий захід.

Є й такі категорії працівників, для яких робота у нічний час допускається лише за їх згодою. Це:

— особи з інвалідністю (за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендаціям);

— особи похилого віку* (за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я).

* Особи, які досягли пенсійного віку, та особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як 1,5 року (ч. 3 ст. 13 Закону України від 16.12.93 № 3721-XII).

Увага! У період воєнного стану діють інші обмеження. У ст. 8 Закону № 2136 зазначено, що

Всі інші категорії працівників можна залучати до роботи у нічний час. Але з відповідною оплатою.

Оплатні нюанси

Необхідні документи. Робота в нічний час оплачується працівнику за кожну фактично відпрацьовану годину.

Кількість годин, які повинен відпрацювати працівник протягом місяця, встановлюється графіком змінності. Кількість фактично відпрацьованих годин зазначається у табелі обліку робочого часу. Години роботи у нічний час будуть позначені у цьому документі кодом «РН» (04).

Розмір доплати. Порядок оплати роботи в нічний час прописаний у ст. 108 КЗпП. Відповідно до цієї норми

Конкретний розмір доплат прописується у колективному договорі.

Увага! Доплата за роботу у нічний час може бути встановлена у більшому розмірі відповідно до:

— генеральної чи галузевої (регіональної) угоди;

— колективного договору (для госпрозрахункових підприємств);

— інших нормативних документів (бюджетна сфера).

Так, якщо підприємство підпадає під дію Генеральної угоди* (його представники брали участь у підписанні цього документа або згодом приєдналися до нього), то для його працівників доплата за роботу в нічний час не може бути менше, ніж передбачено угодою. На сьогодні — не менше 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину нічної роботи.

* На сьогодні продовжує діяти Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 — 2021 роки. Адже щоб укласти Генеральну угоду на новий строк (зокрема, на 2023 рік), сторони такої угоди повинні завчасно провести відповідні переговори. Оскільки Генеральна угода на 2023 рік досі не укладена, тому дія Генеральної угоди на 2019 — 2021 роки продовжується до того часу, поки не будуть завершені переговори щодо укладення Генеральної угоди на новий строк.

Якщо підприємство не підпадає під дію Генеральної угоди, то для нього обов’язковим є дотримання ст. 108 КЗпП щодо оплати роботи в нічний час.

Для працівників бюджетної сфери може бути встановлена доплата за роботу в нічний час іншого розміру. Зокрема:

а) до 40 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час:

— для працівників з оплатою за ЄТС, якщо вищий розмір доплати не визначено законодавством (п.п. «б» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298);

— для працівників закладів освіти (п.п. «б» п.п. 3 п. 4 наказу Міносвіти від 26.09.2005 № 557);

б) 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час — для працівників, зайнятих наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також для тих, хто працює у відділеннях (палатах) анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях (п.п. 3.2.2 спільного наказу Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519).

Але як розрахувати таку нічну доплату?

Рахуємо доплату

Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці — все просто. Щоб визначити розмір доплати за роботу в нічний час (Д), достатньо скористатися формулою:

Д = ТСгод × Кгод × %,

де ТСгод — годинна тарифна ставка працівника;

Кгод — кількість годин, відпрацьованих працівником у нічний час;

% — відсоток доплати за роботу в нічний час.

А що робити, коли працівнику встановлено оклад (місячну тарифну ставку)? Тут доведеться провести додаткові розрахунки.

Перед тим як використовувати формулу, наведену вище, доведеться визначити годинну ставку працівника. Її знаходимо так: ділимо оклад працівника на норму тривалості робочого часу, встановлену для нього графіком змінності або графіком виходу на роботу у відповідному місяці (лист Мінсоцполітики від 18.08.2017 № 1537/0/102-17). Далі розрахунок проводимо відповідно до формули.

Як це працює — покажемо на прикладі.

Незважаючи на те, що обліковим періодом у працівника є квартал, доплату за роботу в нічний час розраховуємо в кінці кожного місяця (не чекаючи закінчення облікового періоду).

Сторожу встановлено оклад, тому для розрахунку доплати за роботу у нічний час спершу визначаємо його годинну ставку. Вона дорівнює:

3153 : 184 = 17,14 грн,

де 3153 — місячний посадовий оклад працівника;

184 — кількість годин роботи сторожа відповідно до графіка роботи у березні 2023 року.

Доплата за роботу в нічний час дорівнює:

17,14 × 40 % × 62 = 425,07 грн.

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці виявився меншим за МЗП (3153 < 6700). Тому доведеться здійснити доплату до «мінімалки». Доплата до МЗП становить:

6700 - 3153 = 3547 грн.

Зауважте, у порівнянні з МЗП доплату за роботу в нічний час не враховують. Така доплата нараховується зверху МЗП.

Загальна сума зарплати сторожа за березень 2023 року становить:

3153 + 3547 + 425,07 = 7125,07 грн.

Вихідний + нічна робота

У разі залучення працівника до роботи у вихідний день він може обрати як компенсацію (за згодою сторін) (ст. 72 КЗпП):

— або додатковий день відпочинку;

— або подвійну оплату відпрацьованого дня.

Працівник обрав як компенсацію подвійну оплату? Тоді звертаємось до ст. 107 КЗпП, яка визначає розмір оплати за роботу у вихідний день:

а) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, — в розмірі подвійної годинної або денної ставки;

в) працівникам, які одержують місячний оклад:

— у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота у вихідний день провадилася в межах місячної норми часу;

— у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад — якщо робота провадилась понад місячну норму.

Зверніть увагу! Порядок оплати роботи в нічний час встановлено іншою нормою — ст. 108 КЗпП.

Тому якщо працівник працював у вихідний день та ще й в нічні години, то він отримає:

— оплату за роботу у вихідний день (в одинарному чи в подвійному розмірі відповідно до ст. 107 КЗпП);

— доплату за кожну годину роботи в нічний час у розмірі, встановленому в колективному договорі в загальному порядку згідно зі ст. 108 КЗпП. Подвоювати нічну доплату не потрібно (лист Мінсоцполітики від 11.07.2018 № 1217/0/101-18/28).

Оскільки працівнику встановлено оклад, спочатку розрахуємо його годинну ставку:

8000 : 184 = 43,48 грн,

де 8000 — оклад працівника у березні 2023 року;

184 — кількість годин роботи, передбачених графіком роботи для березня 2023 року.

Оплата праці у вихідний день становить:

43,48 × 2 × 10 = 869,60 грн,

де 10 — кількість годин роботи у вихідні дні (з 22:00 суботи до 8:00 ранку неділі).

Доплата за роботу в нічний час:

43,48 × 35 % × 8 = 121,74 грн,

де 8 — кількість годин роботи у нічний час (з 22:00 суботи до 6:00 ранку неділі).

Загальна сума зарплати за березень 2023 року становить:

8000_оклад + 869,60_{вихідні} + 121,74_нічні = 8991,34 грн.

Відповідальність

За невиконання ст. 108 КЗпП. Норми оплати праці за роботу у нічний час, установлені ст. 108 КЗпП, належать до мінімальних державних гарантій (ст. 12 Закону про оплату праці*).

* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

Тому якщо такі мінімальні державні гарантії в оплаті праці не будуть дотримані, роботодавцю загрожує відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП у розмірі 2 МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (у 2023 році — 13400 грн).

Крім того, порушення законодавства про працю тягне за собою накладення адмінштрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КпАП*).

* Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

За порушення вимог Генеральної угоди. Генеральна угода визначає мінімальні соціальні гарантії оплати праці (лист Мінсоцполітики від 09.11.2018 № 21841/0/2-18/28).

Тому невиконання вимог Генеральної угоди можна класифікувати лише як порушення інших вимог законодавства про працю. За це доведеться заплатити штраф у розмірі 1 МЗП за кожне таке порушення (ст. 265 КЗпП).

Але тут є один нюанс. Контроль за виконанням колективного договору та угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, або уповноваженими ними представниками (ст. 15 Закону № 3356*). А отже, накладення такого штрафу залишається під питанням.

* Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 № 3356-XII.

Водночас на осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представників трудових колективів, може бути накладений адмінштраф. За порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору, угоди ст. 41² КпАП передбачений штраф у розмірі від 850 грн до 1700 грн.