Сезонні працівники: кадрові та працеоплатні особливості

* Див. статтю «Тимчасові працівники: кадрові та працеоплатні нюанси» цього номера.

Загальні поняття

Поняття сезонних працівників формально неправильне. Такими називають працівників, зайнятих на сезонних роботах.

Визначення сезонних робіт дає п. 1 Указу № 310**. Сезонними є роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконують не весь рік, а протягом певного періоду (сезону). Причому сезон не перевищує 6 місяців.

** Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 № 310-IX.

Водночас є вичерпний перелік сезонних робіт. Його наведено у Списку № 278***.

*** Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.97 № 278.

Але тут немає переліку конкретних посад та професій сезонних працівників. Зазначено лише відповідну галузь та види робіт. Наприклад, сільське господарство, а сезонними в цій галузі є певні роботи, зокрема в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на інкубаторно-птахівничих станціях тощо.

А от конкретні посади та професії роботодавець визначає самостійно в колективному договорі. У цьому ж документі установлюють початок і закінчення сезонних робіт (тобто тривалість сезону).

До сезонних належать працівники, які одночасно відповідають двом умовам: виконують сезонні роботи та займають посади (мають професії), визначені роботодавцем сезонними.

Якщо робота не зазначена в Списку № 278 або зазначена, але працівник приймається на посаду, яка не визначена роботодавцем як сезонна, то працівник не є сезонним. Навіть якщо ви залучаєте його до роботи на певний строк. У такому разі він є просто таким, з яким укладено звичайний строковий трудовий договір.

Те ж саме стосується і випадків, коли строк, на який приймається працівник для виконання певних робіт, перевищує визначену роботодавцем тривалість сезону, хоч і не перевищує 6 місяців (п. 4 Указу № 310).

Загалом сезонні працівники мають ті ж самі трудові права та гарантії, що передбачені КЗпП для постійних працівників. Водночас для них установлені й певні особливості. Зокрема, при прийнятті та звільненні.

Прийняття та звільнення

Прийняття. Для сезонників діють загальні правила укладання трудового договору: це може бути письмовий або усний договір (із заявою + наказом/розпорядженням).

Водночас у відповідному документі про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається саме для виконання сезонної роботи, та строк, на який укладаєте трудовий договір (усний або письмовий).

Трудовий договір із сезонниками укладають на визначений строк (ст. 23 КЗпП):

— або на строк, установлений за погодженням сторін (вказують конкретні дати),

— або на час виконання певної роботи (наприклад, на період збору врожаю).

У мирний час при укладенні трудового договору сезонним працівникам заборонено установлювати строк випробування (п. 5 Указу № 310 та ч. 3 ст. 26 КЗпП). Однак

Це випливає з п. 2 ст. 2 Закону № 2136****.

**** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

У трудовій книжці окремо зазначати, що працівника прийнято на сезонні роботи, не потрібно.

На сезонників, як і на всіх інших працівників, потрібно подавати в податковий орган Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту (форма затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413).

Звільнення. Зазвичай зі звільненням сезонника питань не виникає. Адже тут діють загальні правила строкового трудового договору:

— звільнення у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору проводять на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП;

— трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення (ст. 39¹ КЗпП).

Водночас сезонника може бути звільнено й до закінчення строку трудового договору як з ініціативи роботодавця, так і з ініціативи самого працівника. Для цього є як загальні, так і спеціальні підстави.

Загальними є ті, що перелічені у ст. 39 КЗпП (з ініціативи працівника), а також ст. 40 та 41 КЗпП (з ініціативи роботодавця). Спеціальні ж підстави для цього містить п. 7 Указу № 310:

— у разі припинення робіт на підприємстві на строк більше 2 тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт у них;

— у випадку нез’явлення працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності. Винятки — випадки втрати непрацездатності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання, а також коли законодавством установлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. Тоді роботодавець зобов’язаний зберегти за сезонним працівником його місце роботи (посаду) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором.

У цьому разі звільнення оформлюють п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Цікаво, що згідно з п. 6 Указу № 310 сезонники мають право розірвати трудовий договір, попередивши про це адміністрацію письмово за 3 дні. Є таке. Але формально цей припис суперечить ст. 39 КЗпП. Згідно з ним працівник може розірвати строковий трудовий договір раніше, якщо на то є поважні причини: в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП (переїзд, догляд за хворим членом родини тощо).

Пам’ятайте: постановою № 1545***** передбачено, що Указ № 310 продовжує діяти в частині, що не суперечить законодавству України. Тож КЗпП сильніший. І безпричинне звільнення із попередженням за 3 дні — не варіант.

***** Постанова ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 № 1545.

Працеоплатні нюанси

Зарплата. У питанні встановлення та виплати зарплати для сезонних працівників немає жодних особливостей. Зокрема, при оплаті праці слід дотриматись мінімальних гарантій та строків її виплати.

Відпустки. Приписом п. 10 Указу № 310 установлено, що сезонні працівники не мають права ані на відпустку, ані на заміну її грошовою компенсацією. Але КЗпП та Закон про відпустки****** таких обмежень не встановлюють. Тож робимо висновок: сезонні працівники користуються такими ж правами на відпустки, як і решта працівників.

****** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Щорічну основну відпустку сезонникам надають пропорційно до відпрацьованого часу (ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки).

Окрім щорічної, сезонники мають право на інші види відпусток, зокрема, соціальну додаткову на дітей, без збереження зарплати тощо.

Але будьте уважними, надаючи працівникам додаткову соцвідпустку на дітей згідно зі ст. 182¹ КЗпП і ст. 19 Закону про відпустки. А все тому, що таку відпустку надають за календарний рік, а не за відпрацьований робочий рік. У зв’язку із цим зауважте:

1) відпустку надавайте повної тривалості, а не пропорційно відпрацьованому часу;

2) працівник, який у поточному календарному році працював у іншого роботодавця і скористався додатковою соцвідпусткою на дітей (або отримав за неї грошову компенсацію), вже не може відгуляти відпустку за поточний рік у нинішнього роботодавця;

3) якщо працівник у поточному календарному році ніде не працював або працював у іншого роботодавця, але права на додаткову соцвідпустку тоді ще не мав (таке право виникло в період роботи у нинішнього роботодавця), то нинішній роботодавець зобов’язаний надати йому таку відпустку за поточний рік у повному обсязі.

Також сезонні працівники мають право на компенсацію щорічної та додаткової соціальної відпустки на дітей (ст. 24 Закону про відпустки).

Лікарняні, декретні. Сезонні працівники, як і інші працівники, є застрахованими особами. А отже, вони мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах на загальних підставах. При цьому так само, як і для всіх, для них діє правило «або за основним, або за сумісництвом». Тобто допомога надається за одним місцем роботи. У пріоритеті — основне (див. лист ПФУ від 16.01.2023 № 1468-1025/Я-03/8-2800/23).

Увага! Важлива зміна в оплаті лікарняних для сезонників.

Тож лікарняні сезонним працівникам слід виплачувати за всі дні тимчасової непрацездатності на загальних підставах.

Детальніше про сезонних працівників ви можете дізнатись зі статті «Сезонні роботи: трудові питання» // «Податки & бухоблік», 2023, № 57.