Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи (ст. 1021 КЗпП).
Якщо декілька трудових договорів (за основним + сумісництвом) укладені з одним роботодавцем, то маємо справу з внутрішнім сумісником. При цьому ведення табеля і нарахування зарплати такому працівнику відбувається окремо за кожним трудовим договором.
До бази нарахування внеску включається зарплата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ*).