Нормування
Для працівника, якому встановлений неповний робочий час, роботодавець зобов’язаний розрахувати індивідуальну норму робочого часу. Для цього йому знадобляться відомості про:
— тривалість щоденної роботи і робочого тижня працівника;
— вихідні дні і вільні від роботи дні, встановлені працівникові (якщо він працюватиме в режимі неповного робочого тижня);
— святкові і неробочі дні, що вказані у ст. 73 КЗпП і припадають на період, на який розраховується норма робочого часу. Зауважте, з 24.03.2022 й до дня припинення/скасування воєнного стану положення ст. 73 КЗпП не застосовуються (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ).
Позначка в табелі
У табелі обліку використання робочого часу (далі — табель) роботодавець веде облік використання робочого часу щодо кожного працівника для обчислення виконаної ним роботи, контролю дотримання встановленого графіка роботи.
Його рекомендована типова форма № П-5 «Табель обліку використання робочого часу» затверджена наказом № 489*.
Для табелювання годин роботи працівників, яким установлено неповний робочий час (день тиждень) згідно з законодавством, використовують код «РС» (цифровий «02»). Таку позначку проставляють, якщо неповний робочий час установлений за ініціативою працівника (ст. 56 КЗпП).
Якщо такий режим роботи встановлений за ініціативою роботодавця (ст. 32 КЗпП), то неявку у зв’язку з переведенням на неповний робочий день (тиждень) позначають кодом «НД» (цифровий «20»).
На підставі табеля нараховують зарплату, складають статзвітність та заповнюють об’єднаний звіт.
Нараховуємо зарплату відрядникам і почасовикам
У разі встановлення неповного робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Відрядна форма оплати праці. При відрядній формі оплати праці застосовують, як правило, норми виробітку і виробничі завдання, розраховані на основі норм часу. Тобто розмір заробітної плати залежить від колективних або індивідуальних результатів праці — рівня виконання і перевиконання норм виробітку і виробничих змінних завдань.
При цьому розмір відрядної розцінки не змінюють, не зменшують також і нормоване завдання. Проте у зв’язку з тим, що тривалість роботи зменшується, працівник виконає менший обсяг робіт і, отже, менше заробить.
Так, зарплата за місяць буде розрахована шляхом множення відрядної розцінки на кількість одиниць виробленої продукції.
Годинна тарифна ставка. Розмір зарплати працівника за місяць, якому встановлено годинну тарифну ставку, визначаємо множенням такої тарифної ставки на кількість фактично відпрацьованих ним годин у відповідному місяці.
Нараховуємо зарплату окладникам
Якщо працівнику встановлено неповний робочий час (день та/або тиждень), то оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.
Формула розрахунку. Якщо працівник-окладник працює на неповну зайнятість, тобто обіймає частину штатної одиниці (наприклад 0,25; 0,5; 0,75) з неповним робочим часом (днем та/або тижнем) то розрахунок зарплати за місяць (Зм), який відпрацьований повністю, проводимо за формулою.
Зм = Ом х Чшо,
де Ом — місячний оклад (тарифна ставка);
Чшо — частина штатної одиниці, яку обіймає працівник.
Якщо ж працівник, із встановленим неповним робочим часом, відпрацював не всі робочі дні за своїм графіком роботи, то зарплату рахуємо з урахуванням зайнятості та пропорційно до відпрацьованих ним робочих днів. Тоді формула розрахунку буде така.
Зм = (Ом х Чшо : Дгр) х Дф,
де Дгр — кількість робочих днів за графіком роботи працівника в конкретному місяці;
Дф — кількість днів, фактично відпрацьованих працівником у цьому місяці.
Законодавство прямо не конкретизує, в днях чи годинах рахувати відпрацьований час. Та в наведених формулах ми виходили з розрахунку зарплати в днях. Саме такого підходу до обчислення зарплати працівника, якому встановлений неповний робочий час, притримуються фахівці Мінекономіки (лист від 18.02.2020 № 3511-06/10282-07) та Мінсоцполітики (лист від 15.04.2019 № 553/0/206-19).
Цей підхід працює як для неповного робочого дня, так і для неповного робочого тижня, як для однакової тривалості робочих годин протягом дня, так і для різної.
Але, на думку Держпраці, можливий і альтернативний варіант — розрахунок у годинах (у листі від 03.02.2020 № 765/3.1/3.1-20). Держпраці вважає, що при однаковій тривалості робочого дня оплата проводиться за фактично відпрацьований час виходячи з кількості робочих днів. Якщо тривалість робочого часу у різні дні є різною, то зарплата нараховується за фактично відпрацьовані години.
Проте в будь-якому разі процедура оплати праці при неповному робочому часі має бути визначена у колективному договорі або у іншому документі, в якому встановлені умови оплати праці.
Ще раз зазначимо, що ми підтримуємо позицію Мінекономіки і Мінсоцполітики. І вважаємо за доцільний єдиний підхід до розрахунку зарплати при неповному робочому часі (як дні, так і тижні) виходячи з відпрацьованих днів.
Але роботодавці мають право самі вирішити, як проводити розрахунок (дні чи години). Наприклад, у випадку встановлення у різні дні різної тривалості робочого часу роботодавець може встановити розрахунок зарплати виходячи з відпрацьованих годин. Про це треба зазначити у локальному документі підприємства.
Розглянемо на прикладі, як нарахувати зарплату працівнику, якому встановлено неповні робочі день та тиждень.
Приклад. На підприємстві є одна штатна одиниця прибиральниці. Місячний оклад — 8000,00 грн. Половину цієї одиниці займає Соколенко Світлана. Графік роботи: понеділок — робочий день 8 годин, вівторок — четвер по 4 години, п’ятниця вільний від роботи день, субота і неділя вихідні. Другу половину займає Крикля Ольга. Графік роботи: понеділок вільний від роботи день, вівторок — четвер робочі по 4 години, п’ятниця — 8 годин, субота і неділя вихідні.
У лютому 2024 року Соколенко Світлана повністю відпрацювала 17 робочих днів за своїм графіком роботи. Крикля Ольга з 27 по 29 лютого хворіла і відпрацювала 14 робочих днів з 17 робочих днів за своїм графіком роботи.
У наведеній ситуації маємо справу з неповними робочими днем і неповним робочим тижнем. Кожна працівниця працює в режимі неповного робочого часу 20 год на тиждень за індивідуальним графіком. Займає 0,5 штатної одиниці.
Скористаємося наведеними вище формулами і розрахуємо зарплату для кожної працівниці.
Соколенко Світлана у місяці відпрацювала всі дні за своїм графіком роботи. Тому зарплата буде дорівнювати частині окладу (звісно, якщо, окрім окладу, не буде інших виплат).
Тобто у наведеній ситуації розрахунок буде таким:
8000,00 х 0,5 = 4000,00 (грн).
При цьому у різних місяцях може бути різна кількість робочих днів за графіком роботи працівниці. Але при відпрацюванні їх повністю зарплата буде однакова (за умови незмінного розміру окладу і відсутності інших виплат). Аналогічний розрахунок розглядали фахівці Мінекономіки у згаданому вище листі.
Тепер розрахуємо зарплату працівниці, яка відпрацювала не всі робочі дні за своїм графіком роботи.
Зарплата Криклі Ольги:
8000,00 х 0,5 : 17 х 14 = 3294,12 (грн).
Висновки
- Для працівника, якому встановлений неповний робочий час, роботодавець зобов’язаний розрахувати індивідуальну норму робочого часу.
- Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
- При розрахунку зарплати за фактично відпрацьований час працівникові з місячною тарифною ставкою (окладом) ураховується частина його зайнятості та використовується показник кількості фактично відпрацьованих днів протягом місяця, якщо інший розрахунок не зазначено у локальних документах роботодавця.
