* «Вихідна допомога: кому, коли і скільки» та «Вихідна допомога: практичні ситуації» в журналі «Оплата праці», 2024, № 2.
Формула
Щоб визначити розмір вихідної допомоги, потрібно розрахувати середньомісячну зарплату працівника. Керуватися слід Порядком № 100*. Згідно з нормами абз. 1, 3 і 4 п. 8 цього документа у нашому випадку (коли середня місячна зарплата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги) середню рахуємо, помноживши середньоденну зарплату на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
У свою чергу, середньоденну зарплату обчислюємо, поділивши зарплату за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. А середньомісячне число робочих днів розраховуємо діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.
Отже, для розрахунку суми вихідної допомоги потрібно:
— розрахувати середньоденний заробіток;
— обчислити середньомісячне число робочих днів.
Або ж провести розрахунок за такою формулою:
ВД = (ЗПф : РДф) х (РДсум : 2),
де ВД — вихідна допомога;
ЗПф — зарплата за фактично відпрацьовані працівником робочі дні розрахункового періоду;
РДф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді;
РДсум — сумарна кількість робочих днів за останні два календарні місяці за графіком роботи підприємства, установи, організації.
Далі нам потрібно: по-перше, визначити розрахунковий період, а по-друге, з’ясувати, які виплати включати в розрахунок, а які не включати.
Розрахунковий період
Загалом розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги є попередні 2 календарних місяці. У табличній формі розберемо варіанти його визначення за різних обставин.
Правила визначення розрахункового періоду
| Ситуація | Розрахунковий період |
| 1. Працівник відпрацював більше 2 календарних місяців | Останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю звільненню (абз. 4 п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 1. Працівника звільняють за скороченням штату 31.01.2024. Розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги будуть листопад — грудень 2023 року. Той факт, що січень 2024 року відпрацьовано повністю, не дає право включати його в розрахунковий період. Все одно беремо два попередні місяці. | |
| 2. Протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював (зокрема, хворів, був у відпустці) | Попередні 2 місяці роботи (абз. 5 п. 2 Порядку № 100) |
| Приклад 2. Працівника звільняють 26.01.2024 через ліквідацію підприємства. З 01.11.2023 по 24.11.2023 він був у щорічній відпустці, з 25.11.2023 по 31.01.2024 — у неоплачуваній відпустці. За загальним правилом розрахунковий період має бути листопад — грудень 2023 року. Але протягом цих 2 календарних місяців працівник фактично не працював. Тому для розрахунку вихідної допомоги беремо виплати за попередні 2 місяці роботи: вересень — жовтень 2023 року. | |
| 3. Протягом останніх 4 місяців працівник не працював із поважних причин | Немає розрахункового періоду або заробітку в ньому. Розрахунок проводять виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу або МЗП (абз. 8 п. 2, абз. 21, 22 п. 4 Порядку № 100). Останні 2 календарних місяці роботи використовуємо для визначення середньомісячного числа робочих днів |
| 4. Працівника прийнято та звільнено в одному місяці | |
| 5. Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців | Фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді |
| Приклад 3. Працівника прийнято на роботу 17.11.2023, а звільнено 12.01.2024. Розрахунковий період листопад — грудень 2023 року. «Середню» рахують із зарплати за фактично відпрацьовані дні листопада і грудня: з 17.11.2023 по 31.12.2023. Приклад 4. Працівника прийнято 15.01.2024, а звільняють його — 09.02.2024. Розрахунковий період грудень-2023 — січень-2024. Вихідну допомогу рахують із заробітку за фактично відпрацьований час у січні: з 15.01.2024 по 31.01.2024. | |
Виплати
Із розрахунковим періодом розібрались. Далі потрібно визначити, які саме виплати в ньому брати, а які ні. Тут усе просто. Включати виплати, які стосуються робочого процесу: зарплату за відпрацьований час, надбавки, доплати, виробничі премії тощо. І не включати ті, що перелічені в п. 4 Порядку № 100. Це переважно виплати, що носять разовий характер, не пов’язані напряму з робочим процесом, компенсаційні виплати.
Також додатково при обчисленні середньої за 2 місяці не враховують виплати за час, коли зберігається середній заробіток: виконання державних і громадських обов’язків, щорічної відпустки, відрядження, вимушеного прогулу тощо. І ще не включають допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю і по вагітності та пологах.
Далі розглянемо декілька практичних ситуацій.
Є повні 2 місяці роботи
Приклад 5. Працівника звільняють 09.02.2024 у зв’язку зі скороченням штату. Йому потрібно виплатити вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної зарплати. За останні два місяці він відпрацював усі дні. Зарплата за цей період становить 30000 грн. Графік роботи підприємства — стандартна п’ятиденка.
Розрахунковим періодом у цьому випадку є грудень-2023 — січень-2024. У грудні за графіком роботи підприємства 21 робочий день, а у січні — 23 робочі дні (святкових днів 25 грудня та 1 січня немає). Тобто 44 робочих дні за розрахунковий період (і фактично відпрацьованих, і за графіком підприємства).
Середньомісячна зарплата працівника становить:
(30000 грн : 44 роб. дн.) х (44 роб. дн. : 2) = 15000 грн.
Тож працівникові при звільненні слід нарахувати вихідну допомогу в розмірі 15000 грн.
Неповні 2 місяці роботи
Приклад 6. Працівника звільняють 09.02.2024 через поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Звільненому працівнику слід виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. З 1 по 22 грудня 2023 року він перебував у відпустці без збереження зарплати на час воєнного стану. За 5 робочих днів грудня (за стандартною п’ятиденкою) йому нарахована зарплата у сумі 3571,43 грн. З 22 січня по 1 лютого 2024 року працівник хворів. За 15 робочих днів січня йому нарахована зарплата в сумі 11086,96 грн.
Розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги є грудень-2023 і січень-2024 (44 робочих дні). Фактично відпрацьовано 20 робочих днів (5 у грудні та 15 у січні). Фактично нарахована зарплата у розрахунковому періоді становить 14658,39 грн (3571,43 + 11086,96). Відпускні та лікарняні в розрахунку участі не беруть.
Середньомісячна зарплата дорівнює:
(14658,39 грн : 20 роб. дн.) х (44 роб. дн. : 2) = 16124,23 грн.
Один відпрацьований день
Приклад 7. Працівниця, після виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років, приступила до роботи 29.12.2023. Її звільняють 31.01.2024 через невідповідність займаній посаді за станом здоров’я з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи підприємства — стандартна п’ятиденка. За 1 відпрацьований робочий день грудня їй нараховано зарплату в сумі 761,90 грн.
Працівницю звільнено в останній робочий день січня. Але це не означає, що січень увійде в розрахунок. Ні! Розрахунковим періодом є листопад — грудень 2023 року. У розрахунковому періоді відпрацьовано лише 1 день — 29.12.2023. Для обчислення середньомісячної кількості робочих днів все одно беремо 22 робочих дні листопада та 21 робочий день грудня (загалом 43 робочих дні).
Сума вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати дорівнює:
(761,90 грн : 1 к. дн.) х (43 роб. дн. : 2) = 16380,85 грн.
Немає заробітку
Приклад 8. Працівника прийнято на роботу 01.01.2024, а вже 26.01.2024 звільняють за невідповідність займаній посаді через недостатність кваліфікації з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Графік роботи підприємства — стандартна п’ятиденка. Оклад працівника становить 6900 грн (зайнятість повна).
Прийняття і звільнення відбувається в одному місяці. Тому розрахункового періоду немає. Але слід взяти умовний: листопад — грудень 2023 року, в якому є 43 робочих дні. Вихідну допомогу потрібно рахувати зі встановленого працівнику на момент звільнення окладу. Проте він менший за МЗП, що діє на час розрахунку (7100 грн). А отже, до розрахунку слід брати саме мінзарплату.
Розрахункова виплата дорівнює:
7100 х 2 = 14200 грн.
Сума вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку становить:
(14200 : 43 роб. дн.) х (43 роб. дн. : 2) = 7100 грн.
Підказка: коли вихідну допомогу розраховують виходячи з окладу чи МЗП, вона завжди буде дорівнювати розміру того ж окладу чи МЗП
Висновки
- Середньомісячну зарплату для виплати вихідної допомоги рахуємо, помноживши середньоденну зарплату на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
- Загалом розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги є попередні 2 календарних місяці. Якщо їх немає, то беремо ще попередні 2 місяці.
- Якщо роботи не було протягом останніх 4 місяців або прийняття та звільнення припали на один місяць, то розрахунок проводять з окладу (ставки) або МЗП.
- Коли відпрацьовано менше 2 місяців, розрахунковим періодом будуть фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді.
- У розрахунок слід уключати виплати, які стосуються робочого процесу: зарплату за відпрацьований час, надбавки, доплати, виробничі премії тощо. І не включати ті, що перелічені в п. 4 Порядку № 100. Також додатково не враховують лікарняні та декретні і виплати за час, коли зберігається середній заробіток: виконання державних і громадських обов’язків, щорічної відпустки, відрядження, вимушеного прогулу тощо.
