Щорічна відпустка тільки у вихідні дні: чи законно?

Право на відпустку

Правила надання відпусток регулює Закон про відпустки*. Фізособи, які працюють за трудовим договором, мають право на відпустку.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Відпустка — це законодавчо встановлена гарантія для працівників. Роботодавці зобов’язані реалізувати право своїх працівників на відпустку.

При цьому роботодавець повинен дотриматися вимог щодо:

— збереження місця роботи (посади) і заробітної плати на період відпустки;

— заборони на заміну відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, прямо передбачених ст. 24 Закону про відпустки.

Відпустка і вихідні дні

Тривалість відпусток визначають Закон про відпустки, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти. Розраховують відпустки в календарних днях незалежно від режимів і графіків роботи (ст. 5 Закону про відпустки).

Святкові та неробочі дні у тривалість щорічної (основної і додаткових) відпустки не враховуються (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки). Тобто якщо святкові чи неробочі дні припадають на період відпустки, то вони не оплачуються і на ці дні відпустка продовжується (у період дії воєнного стану святкових і неробочих днів немає).

Усі інші календарні дні, що припадають на період щорічної відпустки, підлягають оплаті, у тому числі й вихідні.

Отже, для цілей оплати днів щорічної відпустки не важливо, чи є конкретний день відпустки вихідним або робочим згідно з графіком роботи. У будь-якому разі він має бути оплачений.

Як бачите, вихідні дні, на які припадає відпустка, є відпусткою і підлягають оплаті.

Робимо висновок, що

І це не суперечить чинному законодавству. Адже воно не містить вимог про обов’язковий початок щорічної відпустки з робочого дня або її закінчення напередодні вихідного дня.

Переходимо до її поділу шматками тільки на вихідні дні. Чи можна при графіку роботи за стандартною п’ятиденкою використати всю відпустку тільки у вихідні дні щотижня з суботи по неділю (по 2 дні)?

Поділ відпустки

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).

За бажанням працівник може використати її повної тривалості, а може використати її частинами за погодженням з роботодавцем. Тобто поділити її. Правила поділу відпустки регулює ст. 12 Закону про відпустки.

При поділі відпустки на частини є особлива умова.

Це пряма норма ч. 6 ст. 79 КЗпП та ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки.

При поділі щорічної основної відпустки на частини:

— на прохання працівника обов’язкова згода роботодавця. Тобто працівник сам визначає, як він хоче поділити відпустку. Але роботодавець має право відмовити працівнику щодо запропонованого останнім поділу. Натомість, з урахуванням виробничих потреб, запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або взагалі відмовити в поділі;

— законодавством не встановлено черговості використання основної частини відпустки. Тобто не обов’язково, щоб основна неподільна частина відпустки була використана першою;

— невикористані частини щорічної відпустки можуть бути надані працівнику з будь-якого дня тижня, незалежно від того, в який із днів тижня закінчилася попередня використана її частина. Тобто заборони на початок кожної з поділених частин відпусток з вихідного дня немає.

Надаємо відпустку, аналізуємо вигоду та ризики

Отже, ми з’ясували, що чинним законодавством не встановлено заборони на використання щорічної відпустки у вихідні дні. Головне, щоб при поділі відпустки основна її частина була не менше 14 днів.

Таким чином, на прохання працівника та за згодою роботодавця, щорічна відпустка може бути поділена, наприклад, так: 2 + 2 + 2 + 2 + 2 + 14 = 24 (календарних дні). І всі частини відпустки можуть починатися з будь-якого дня тижня, зокрема із вихідного дня.

Кому це вигідно? Якщо говорити про працівника, то при використанні відпустки у вихідні дні працівник:

— отримає більше зарплати за місяць, в якому така відпустка використана. Наприклад, працівник за повністю відпрацьовані робочі дні місяця отримає зарплату і за 10 вихідних днів (всі суботи і неділі місяця) отримає відпускні (див. приклад нижче);

— як би монетизує дні відпустки. Оскільки у вихідні дні працівник і так відпочиває.

Щодо компенсації відпустки без звільнення*, то в загальному випадку її можна отримати, якщо відпустка за один робочий рік перевищує 24 календарних дні. Тоді за дні відпустки, що залишилися, компенсація надається за заявою працівника після використання ним не менше 24 календарних днів щорічної відпустки за відповідний робочий рік (див. лист Мінекономіки від 03.05.2023 № 4706-05/20086-09).

* Про компенсацію відпустки без звільнення ви можете почитати у статтях «Відпускна компенсація: коли можна без звільнення?» // «Оплата праці», 2023, № 7 та «5 запитань про відпустки у 2024 році» // «Оплата праці», 2024, № 4.

Але, використовуючу відпустку (неосновну її частину) тільки у вихідні, працівник втратить дні відпочинку, які закладені у суті відпустки.

Що ж виграє роботодавець? Роботодавець:

— виконає законодавчо встановлений обов’язок щодо надання відпустки працівнику;

— не накопить невикористаних днів відпустки, які при звільненні працівника треба компенсувати;

— не буде змушений шукати заміну працівнику, який перебуває у відпустці.

Роботодавець має виплатити працівнику відпускні до початку відпустки. І зробити це він може, наприклад, напередодні кожної частини відпустки (перед кожними вихідними) 5 разів. Тобто за кожні два вихідних червня по 1046,40 грн (523,20 х 2).

Також не буде порушенням, якщо роботодавець виплатить працівнику відпускні відразу за всі частини відпустки напередодні 1 червня (до початку першої частини відпустки). Відповідно за 10 червневих вихідних сума відпускних становитиме 5232,00 грн (523,20 х 10).

Обчислимо загальну суму зарплати, нарахованої працівнику за червень:

16000,00 + 5232,00 = 21232,00 (грн).

Розбиваючи тільки на вихідні дні неосновну частину відпустки, роботодавець не порушує законодавство. Але ми не прихильники подібного поділу і не радимо так робити.

Ризики. Працівник-трудоголік у такому випадку ризикує тільки своїм здоров’ям та вільним часом.

Щодо роботодавця, то тут можуть виникнути питання, наприклад, у Держпраці. Якщо таким чином відпустка буде надаватися масово, то це можна розцінити як приховану виплату компенсації за дні відпустки.