Фахівці з реабілітації: встановлюємо надбавку за вислугу років

На сьогодні в нашій країні існують державні заклади охорони здоров’я (далі — ЗОЗ), які фінансуються з бюджету, та медзаклади, які після реорганізації набули статусу комунальних некомерційних підприємств (далі — КНП). Державні ЗОЗ зобов’язані керуватися бюджетним законодавством, у тому числі у питанні встановлення надбавки за вислугу років.

А КНП в оплатних питаннях більш незалежні. Тому вони можуть як орієнтуватись на бюджетну нормативку, так і визначати у колдоговорі свої оплатні умови. Колдоговір КНП може взагалі не передбачати виплати надбавки за вислугу років і це не буде порушенням. Підтверджують зазначене і суди (див. рішення Сквирського районного суду Київської області від 25.04.2024 у справі № 376/1830/23).

Хто отримав право на надбавку?

Умови, розмір та інші особливості виплати надбавки за вислугу років медичним працівникам державних ЗОЗ установлені у Порядку № 1418*. Нещодавно до цього Порядку були внесено зміни. Підстава — постанова № 1108** (набула чинності 02.10.2024).

* Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним, фармацевтичним працівникам і фахівцям з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 № 1418.

** Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1418» від 26.09.2024 № 1108.

Згідно із цими змінами до переліку працівників, які мають право на надбавку за вислугу років, додали фахівців із реабілітації. Про це тепер чітко зазначено у пп. 1 та 2 Порядку № 1418, а також у самій назві цього Порядку.

Тож наразі дія Порядку № 1418 поширюється на медиків, фармацевтів та фахівців з реабілітації, які працюють у будь-яких державних та комунальних установах незалежно від підпорядкування і оплата праці яких здійснюється відповідно до Умов № 308/519*.

* Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені наказом МОЗ та Мінсоцполітики від 05.10.2005 № 308/519.

Але хто належить до фахівців із реабілітації? Відповідь на це запитання шукаємо у ч. 1 ст. 10 Закону № 1053*. У цій нормі зазначено, що до фахівців з реабілітації належать:

— лікарі фізичної та реабілітаційної медицини;

— фізичні терапевти;

— ерготерапевти;

— терапевти мови і мовлення;

— протезисти-ортезисти;

— психологи, психотерапевти;

— медсестри з реабілітації;

— асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів.

* Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 № 1053-IX.

Також відповідні правки були внесені до п. 3 Порядку № 1418. Наразі з урахуванням усіх змін, до переліку отримувачів надбавки за вислугу років належать:

— керівники закладів охорони здоров’я та їх заступники з числа лікарів;

— заступники головного лікаря з медсестринства;

— керівники структурних підрозділів з числа лікарів;

— головні медичні сестри (головні медичні брати);

— лікарі усіх спеціальностей;

— професіонали у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я (перелік таких посад затверджено наказом МОЗ від 25.03.2019 № 668, до них, зокрема, належать: ерготерапевт; терапевт мови і мовлення; фізичний терапевт);

— професіонали з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я (перелік посад професіоналів з вищою немедичною освітою затверджено наказом МОЗ від 24.02.2021 № 346);

— керівники фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступники;

— керівники структурних підрозділів з числа фармацевтів і асистентів фармацевтів;

— фармацевти усіх спеціальностей;

— фахівці з числа працівників сфери охорони здоров’я з освітнім (освітньо-професійним) ступенем фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, зокрема з немедичною освітою (до них згідно із наказом МОЗ від 25.03.2019 № 668 належать асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів);

— магістри з медсестринства.

З якої дати встановлювати?

Надбавка за вислугу років виплачується медичним, фармацевтичним працівникам і фахівцям з реабілітації державних та комунальних ЗОЗ залежно від стажу роботи в такому розмірі: понад 3 роки — 10 % від окладу, понад 10 років — 20 %, понад 20 років — 30 %.

Стаж, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, визначається на підставі трудової книжки (у разі наявності) або відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (п. 5 Порядку № 1418).

До стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, зараховується час роботи на посадах, зазначених у п. 3 Порядку № 1418. Крім того, до «надбавочного» стажу включаються періоди роботи, що наведені у п. 4 Порядку № 1418.

Постанова № 1108, як вже було зазначено, набула чинності 02.10.2024. Тож усі зміни діють з цієї дати. З урахуванням зазначеного виникає запитання: якщо станом на 02.10.2024 працівник, який належить до категорії фахівців з реабілітації, вже має необхідний стаж роботи, то надбавку за вислугу років у відповідному розмірі йому слід установлювати з 02.10.2024 чи з 01.11.2024?

Відповідь на це запитання надали фахівці Мінекономіки у листі від 21.10.2024 № 4702-05/75258-09 (текст ви знайдете наприкінці статті). Вони чітко зазначили, що встановлення надбавки за вислугу років працівникам, які на дату набрання чинності постановою № 1108 мають необхідний стаж роботи, здійснюється з дотриманням норм п. 9 Порядку № 1418.

Тобто якщо працівник станом на 02.10.2014 вже має необхідний «надбавочний» стаж, то надбавку за вислугу років у відповідному розмірі йому слід установити з 01.11.2024. Так, наприклад, якщо фізичний терапевт станом на 02.10.2024 має стаж роботи на займаній посаді 4 роки, то надбавка у розмірі 10 % посадового окладу йому встановлюється з 01.11.2024.

Також пам’ятаємо, що надбавка за вислугу років нараховується:

— за фактично відпрацьований час;

— за основним місцем роботи та сумісництвом;

— на оклад працівника з підвищеннями та без урахування інших надбавок і доплат.