28.11.2024
Чи можна перенести проведення обов’язкового трудового медогляду працівників на період після закінчення дії воєнного стану?
Нагадаємо, що обов’язок роботодавця забезпечувати проведення трудових медоглядів передбачений ст. 169 КЗпП та Законом про охорону праці*. Процедуру проведення таких медоглядів визначено Порядком № 246**.
* Закон України «Про охорону праці» від 14.11.92 № 2694-XII.
Так от, ані ст. 169 КЗпП, ані Порядком № 246 не передбачено можливості:
— переносити проведення трудового медогляду через дію воєнного стану;
— допускати до роботи працівника, який не пройшов медогляд через дію воєнного стану.
На підставі цього Держпраці у своєму роз’ясненні від 24.10.2024* наголошує
роботодавець має забезпечити проведення трудових медоглядів працівників навіть у період дії воєнного стану
Звісно, з урахуванням безпекової ситуації та планових заходів, які сьогодні здійснюються медзакладами.
* Розміщене на офіційному сайті Управління Держпраці у розділі «Головна» — «Новини».
Водночас якщо заклад охорони здоров’я знаходиться на території проведення активних бойових дій (їх перелік затверджений наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 № 309), то провести у ньому трудовий медогляд не вдасться. В такому випадку ПФУ у своєму роз’ясненні від 07.08.2024* радить роботодавцю провести медогляди працівників вже після припинення бойових дій та відновлення планових заходів закладом охорони здоров’я. У безпечних областях країни медогляди повинні проводитись, як і в мирний час.
* Розміщене на офіційному сайті ПФУ у розділі «Головна» — «Пресцентр» — «Новини» — «2024».
Які працівники мають проходити обов’язкові трудові медогляди? Чи стосується цей обов’язок дистанційників?
Проходити трудові обов’язкові медогляди повинні такі категорії працівників.
1. Працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці або тих, де потрібен професійний відбір.
Визначитись із тим, хто саме з працівників потрапляє до цієї категорії, роботодавцю допоможуть:
а) Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медогляд працівників (додаток 4 до Порядку № 246).
Зверніть увагу, що у цей перелік потрапляють користувачі персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) з відеотерміналом (ВДТ) (п. 5.2.4). А отже, працівники, що працюють за комп’ютером, також повинні проходити трудові медогляди (див. роз’яснення ГУ Держпраці від 17.10.2022);
б) Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медогляд працівників (додаток 5 до Порядку № 246). Це, зокрема, роботи на висоті, роботи у лісовій охороні, усі види підземних робіт тощо;
в) Перелік робіт, де є потреба у професійному відборі (затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 № 263/121). Це, наприклад, водолазні роботи, аварійно-рятувальні роботи тощо.
Для таких працівників роботодавець зобов’язаний організувати проведення (ст. 169 КЗпП):
— попереднього медогляду (при прийнятті на роботу);
— періодичних медичних оглядів (протягом трудової діяльності).
Зверніть увагу, що водії також мають проходити трудові медогляди, як і працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Проте робити це вони мають, тільки якщо не підпадають під вимоги Положення № 65/80*.
2. Працівники віком до 21 року. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медогляду (ст. 191 КЗпП).
До речі, проєктом наказу МОЗ «Про організацію та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій» планується додати до цього переліку працівників, які залучені до роботи у нічний час. Проте наразі цей документ ще не затверджений. Тому ця категорія працівників може поки не хвилюватися.
Звернуть увагу, що Порядком № 246 не передбачено винятків, в яких перелічені вище працівники могли б не проходити трудові медогляди. А раз так, то в них мають брати участь і ті працівники, які:
а) працюють дистанційно. Звісно, якщо працівник зайнятий на «важких» чи «шкідливих» роботах, то він не може працювати дистанційно. А ось для працівників віком до 21 року для проходження трудового медогляду професія та вид виконуваних ними робіт ролі не відіграють. А отже, вони можуть і працювати дистанційно, і при цьому бути зобов’язаними проходити трудовий медогляд;
б) є особами з інвалідністю (разом із проходженням «своїх» оглядів у МСЕК);
в) є сезонними працівниками (див. роз’яснення ПЗМУ Держпраці від 26.08.2024).
Чи повинен проходити трудовий медогляд працівник — внутрішній сумісник?
Тут усе залежатиме від того, який вид роботи виконує такий працівник та які шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу на нього діють під час роботи.
Так, якщо працівник працює за сумісництвом у межах одного підприємства на аналогічних робочих місцях, у однакових умовах і вже пройшов медогляд на основному робочому місці, то медогляд на робочому місці за сумісництвом він може не проходити (див. роз’яснення ПСМУ Держпраці від 15.11.2024*).
* Розміщене на офіційному сайті Управління Держпраці у розділі «Головна» — «Новини» — «з питань гігієни праці».
В інших випадках роботодавець має направити працівника-сумісника на трудовий медогляд, оформивши відповідне направлення.
Як визначити, що посада, яку обіймає працівник, є «важкою» чи зі шкідливими та небезпечними умовами праці?
Для цього роботодавець має провести атестацію робочих місць.
Нагадаємо, що атестацію проводять відповідно до вимог Методрекомендацій № 41*, а оцінюють умови праці — відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248.
Як саме її проводити — читайте у статті «Атестація робочих місць: усе за планом» // «Оплата праці», 2022, № 14.
Результатом проведення атестації буде Карта умов праці на кожному визначеному робочому місці або групі робочих місць (додаток 2 до Методрекомендацій № 41). У цьому документі буде зазначено, чи належить те чи інше робоче місце до умов праці:
— з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
— із шкідливими та важкими умовами праці;
— із шкідливими умовами праці.
Зауважте, п. 4 Порядку № 442* встановлює певний строк для проведення атестації. Так, атестація має проводитися у строки, передбачені колдоговором, але не рідше одного разу на п’ять років.
Водночас якщо строк проведення атестації настав у період воєнного стану, то її можна провести пізніше — протягом шести місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану. Для цього видається відповідний наказ (розпорядження).
Подробиці — у статті «Атестація робочих місць: нюанси для воєнного стану» // «Оплата праці», 2023, № 14.
Куди та як слід подати заяву щодо визначення категорії працівників, які підлягають трудовому медогляду у наступному (2025) році?
Заяву щодо визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду в наступному році, роботодавець повинен надати не пізніше 1 грудня поточного року до територіального органу Держпраці (за своїм місцезнаходженням).
Зауважте, що п. 2.2 Порядку № 246 досі вимагає подавати таку заяву до Державної санепідемслужби. Проте нагадаємо, що функції цього органу щодо організації медоглядів вже давно було передано до Держпраці (п.п. 34 п. 4 Положення № 96*).
* Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 № 96.
Цю прикрість планується виправити проєктом наказу МОЗ «Про організацію та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій».
До речі, подати заяву до Держпраці можна як у паперовій формі, так і в електронному форматі.
Форму заяви не затверджено. Тому скласти її можна в довільній формі. Зразок цього документа шукайте у статті «Трудові медогляди працівників: порядок проведення» // «Оплата праці», 2023, № 22 (ср. ).
Зверніть увагу, додатково до заяви слід додати такі документи:
— витяг зі штатного розпису підприємства із зазначенням структурних підрозділів, назв професій та кількості працівників за такими професіями;
— відомості про загальну кількість працюючих станом на дату надання заяви, у т. ч. жінок та осіб до 21 року;
— перелік працівників, які виконують небезпечні роботи (перелічені в додатку 5 до Порядку № 246);
— дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників.
Тут урахуйте один нюанс щодо працівників віком до 21 року. Оскільки передумовою для проходження ними медогляду є їхній вік, а не умови їхньої праці, то територіальний орган Держпраці може не вимагати від роботодавця даних лабораторних досліджень на робочих місцях таких працівників. Звісно, за умови відсутності визначених лабораторією шкідливих виробничих факторів на таких робочих місцях. Але цей момент краще заздалегідь узгодити з лікарем з гігієни праці місцевого органу Держпраці.
Адже саме він (за участю представника профспілки) на основі отриманої заяви складає Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду (форма наведена в додатку 1 до Порядку № 246).
Чи є відповідальність за неподання заяви щодо визначення категорії працівників, які підлягають трудовому медогляду, до Держпраці?
Штрафу за неподання заяви до Держпраці не передбачено. Водночас якщо роботодавець не надасть необхідні документи у Держпраці і не отримає Акт, то починаючи з 1 січня наступного року (у нашому випадку — 2025 року) він не зможе направляти працівників на попередній (періодичний) медогляд відповідно до Порядку № 246.
А допускаючи працівників до роботи без проходження обов’язкового медогляду, роботодавець несе:
— адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 340 до 680 грн (ч. 5 ст. 41 КУпАП). Застосовується до посадових осіб, які допустили порушення, або до ФОП;
— фінансову відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1 МЗП за кожне порушення (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Хоча у разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
В якому медзакладі працівники мають проходити трудові медогляди? Чи є якісь вимоги?
Після того, як роботодавець отримає Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медогляду, він має укласти або продовжити дію договору із закладом охорони здоров’я, в якому працівники проходитимуть медогляд.
На сьогодні це має бути заклад, який відповідає вимогам п. 2.1 Порядку № 246, тобто:
— або заклад охорони здоров’я, віднесений до другої, першої, вищої акредитаційної категорії за результатами державної акредитації;
— або спеціалізований заклад охорони здоров’я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань (їх перелік затверджено наказом МОЗ від 09.04.2022 № 603);
— або вищий медичний навчальний заклад III — IV рівнів акредитації, який має кафедри та курси професійних захворювань та проводить лабораторні, функціональні та інші дослідження і надає медико-санітарну допомогу.
Зверніть увагу, що проєктом наказу МОЗ «Про організацію та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій» планується розширити коло закладів охорони здоров’я, які зможуть проводити медогляди працівників. Але, на жаль, цей документ ще не затверджений. Тому поки що дотримуємося вимог Порядку № 246.
Нагадаємо, що отримавши від роботодавця поіменні списки працівників, які підлягають медоглядам у наступному році (за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 246), погоджені із Держпраці, заклад охорони здоров’я:
— складає план-графік проведення медоглядів (зазначає строки їх проведення, лабораторні, функціональні та інші дослідження, а також лікарів, що залучаються до їх проведення);
— погоджує цей план з роботодавцем та з Держпраці.
Далі працівникам залишається лише пройти медогляд.
Працівники пройшли медогляд. Що тепер робити роботодавцю?
Трудовий медогляд працівників проводить спеціальна комісія закладу охорони здоров’я, яка:
— заносить результати медогляду та висновки про стан здоров’я до Картки працівника (додаток 7 до Порядку № 246);
— видає працівникові медичну довідку про проходження медогляду (додаток 8 до Порядку № 246);
— протягом місяця після закінчення медогляду оформляє Заключний акт за результатами періодичного медогляду працівників (додаток 9 до Порядку № 246). Один із його екземплярів отримує і роботодавець.
Цей акт роботодавець зберігає протягом 5 років (п. 2.20 Порядку № 246).
Заключний акт за результатами періодичного медогляду працівників є для роботодавця підставою для:
— інформування працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією;
— виконання комплексу оздоровчих заходів, запропонованих закладом охорони здоров’я (направлення на додаткові обстеження, лікування чи санаторно-курортне лікування працівників, які цього потребують) та обов’язкових для виконання роботодавцем.
Але це ще не все. Отримавши Заключний акт від медзакладу, роботодавець має передати відомості про проходження медичних оглядів працівниками до ПФУ. Зробити це можна на порталі Пенсійного фонду у розділі «Відомості про медичний огляд працівників».
Як само? Читайте у статі «Трудові медогляди працівників: вносимо дані на порталі ПФУ» // «Оплата праці», 2023, № 22.