Чи повинні вести військовий облік неприбуткові організації?

Благодійні організації

Так. Благодійні організації повинні вести військовий облік працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами, навіть якщо вони працюють на умовах строкового трудового договору. Далі пояснимо чому.

Коло осіб, які зобов’язані вести персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, визначено у ч. 5 ст. 34 Закону № 2232* та у п. 16 Порядку № 1487**.

* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.

** Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до цих норм персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається, зокрема, на керівників підприємств, установ, незалежно від підпорядкування і форми власності та передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи.

Інакше кажучи, підприємства, установи, організації (незалежно від їх організаційно-правової форми) мають вести персональний військовий облік, якщо вони є роботодавцями таких категорій осіб, як призовники, військовозобов’язані, резервісти.

Благодійна організація — це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, як основну мету її діяльності (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073*).

* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.

І як будь-яка юрособа, така організація може винаймати працівників (укладати з ними трудові договори) для ведення своєї статутної діяльності. Звичайно, серед таких працівників можуть опинитися як призовники, так і військовозобов’язані, і навіть резервісти.

У такому разі благодійна організація зобов’язана дотримуватися вимог ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 та у п. 16 Порядку № 1487. А саме, уклавши трудовий договорі із працівником, який належить до призовників, військовозобов’язаних чи резервістів, почати вести персональний військовий облік.

При цьому не має значення ані строк, на який укладено трудовий договір з найманим працівником, ані вид цього договору, ані форма організації праці працівника, ані кількість таких працівників.

Зауважте, що раніше п. 36 старого Порядку № 921* вимагав від підприємств, установ, організацій вести персональний облік призовників і військовозобов’язаних тільки тоді, коли трудовий договір укладався на строк більше 3 місяців.

* Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 № 921 (втратив чинність 05.01.2023).

Проте на сьогодні таких обмежень Порядок № 1487 не встановлює (для цілей ведення військового обліку строк, на який укладено трудовий договорі із працівником, ролі не відіграє).

Тому якщо благодійна організація уклала з працівником строковий трудовий договір (навіть менше ніж на 3 місяці), то такий працівник підлягає військовому обліку (за умови, що він належить до призовників, військовозобов’язаних чи резервістів).

Нюанс. Окрім працівників, благодійні організації можуть залучати для здійснення свої діяльності ще й волонтерів (фізосіб, які добровільно здійснюють соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги).

Проте зауважте, що з такими особами благодійні організації укладають не трудові договори, а договори, що мають цивільно-правовий характер. Це може бути (ст. 5 Закону № 3236*):

— або договір про провадження волонтерської діяльності;

— або договір про надання волонтерської допомоги.

* Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 № 3236-VI.

Вести персональний військовий облік таких осіб благодійні організації не зобов’язані (лист Міноборони від 13.11.2017 № 321/7065).

Водночас якщо така особа є одночасно і волонтером, і працівником благодійної організації, який належить до призовників, військовозобов’язаних чи резервістів, то ведення військового обліку уникнути вже не вдасться.

Релігійні організації

Так, потрібно. Релігійні організації зобов’язані вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, якщо такі особи працюють на умовах трудового договору. Всі подробиці далі.

Релігійні організації утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру (ст. 7 Закону № 987*). Через що може здаватися, ніби такі організації взагалі не мають жодного стосунку до військового обліку.

* Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 № 987-XII.

Разом з тим релігійні організації є юридичними особами. Цей статус вони набувають з дня державної реєстрації (ст. 13 Закону № 987).

Це означає, що така організація має право укладати договори, набувати майно у власність, виступати в суді від свого імені та виконувати інші юридичні дії, передбачені законодавством.

Зокрема, релігійна організація має право приймати на роботу громадян (ст. 25 Закону № 987). А отже, й укладати з ними трудові договори, які:

— обов’язково складаються в письмовій формі;

— реєструються в установленому порядку.

Звісно, серед таких працівників можуть бути й особи, які є призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами.

У такому випадку релігійна організація (як і будь-яка інша організація) має виконати приписи ч. 5 ст. 34 Закону № 2232 і п. 16 Порядку № 1487.

Адже, як зазначено у цих нормах, всі підприємства, установи, організації (незалежно від їх підпорядкування і форми власності), які є роботодавцями таких категорій осіб, як призовники, військовозобов’язані, резервісти, зобов’язані вести персональний військовий облік таких осіб.

Зауважте, що винятків для релігійних організацій тут не передбачено.

Крім того, той факт, що громадяни України (у тому числі працівники релігійної організації) можуть скористатися правом на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою (ч. 4 ст. 1 Закону № 2232), також ролі не відіграє.

Тому якщо у штаті релігійної організації є працівники, які належать до призовників, військовозобов’язаних чи резервістів, вона повинна вести персональний військовий облік таких осіб.

Нюанс. Окрім звичайних працівників, у релігійних організацій задіяні також священнослужителі, церковнослужителі і особи, які працюють у такій організації на виборних посадах. Якщо з такими особами не укладаються трудові договори, то вести військовий облік щодо них не потрібно.