Право на оплачувану додаткову відпустку у зв’язку з навчанням у закладі вищої освіти (далі — ЗВО) закріплене у ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону про відпустки*. Навчальну відпустку надають працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в ЗВО з вечірньою та заочною формами навчання.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Якщо працівник поєднує роботу з навчанням на денній або дистанційній формах навчання, оплачувана навчальна відпустка йому не надається. При цьому не плутайте дистанційну форму здобуття вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, які можуть застосовуватися за різних форм. Дистанційна сесія у студента вечірньої чи заочної форми навчання не є підставою для відмови у наданні йому навчальної відпустки.
Конкретна тривалість навчальної відпустки залежить від форми навчання (вечірня, заочна), курсу, а також від мети (підстави) її надання (настановні заняття, складання заліків та іспитів, підготовка та захист дипломної роботи тощо). При цьому право працівника на навчальну відпустку та її тривалість не залежать від видів діяльності роботодавця, від того, платним чи безоплатним є навчання, а також від джерела фінансування витрат на навчання.