Працівниця — одинока мати: відпускні пільги

Визначення «одинока мати» для відпускних пільг

Для визначення статусу «одинока мати» у розрізі норм надання відпусток звернемося спочатку до самого тексту Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

У розумінні Закону про відпустки одинока мати визначена як така, яка виховує дитину без батька (ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки), тобто «жінка, яка виховує дитину сама». На жаль, більш чіткого визначення, а також переліку необхідних документів, які підтверджують цей статус, у Законі про відпустки немає.

Тому звернемося до наявної судової практики та роз’яснень уповноважених органів.

Так, у постанові ВС від 13.06.2018 у справі № 822/2446/17 та листі Мінекономіки від 10.06.2022 № 4712-06/36178-09 для отримання відпускних гарантій одинокими матерями слід вважати:

жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою матері;

— вдову;

— розлучену жінку, яка виховує дитину без батька;

— жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і при цьому батько визнав дитину;

— жінку, яка вийшла заміж повторно, але її дитина віком до 18 років новим чоловіком не усиновлена.

Зверніть увагу! Серед зазначених вимог не згадується про самостійне утримання дитини матір’ю, як у випадку із наданням трудових пільг*. Отже, можлива ситуація, коли жінка, яка не мала права на трудові пільги при прийнятті на роботу, може скористатись відпускними пільгами.

* Детальніше про це ви можете прочитати у статті «Працівниця — одинока мати: трудові пільги» // «Оплата праці», 2024, № 18.

Перейдемо до документального підтвердження статусу «одинока мати» для відпускних пільг.

Документальне підтвердження

Як ми вже зазначали, основною вимогою підтвердження статусу одинокої матері для отримання відпускних пільг є доказ того, що вона виховує дитину сама і батько дитини участі у вихованні не бере.

При цьому жінка може отримувати аліменти на дитину або перебувати у новому шлюбі не з батьком дитини (наприклад, вдова, розлучена) і дитина новим чоловіком не усиновлена. Тобто участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої.

Які документи має надати працівниця, щоб підтвердити її право на відпускні пільги? Наведемо їх перелік у таблиці.

Документи, які підтверджують право на відпускні пільги

Якщо працівницею не буде доведено факт, що вона дійсно виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки.

До речі, статус працівниці може змінюватися. Тоді, якщо при наданні першої відпустки працівниця надала увесь пакет документів, які підтверджують її право на відпустку, то при наданні наступної відпустки радимо його поновити.

Складнішим при наданні документів одинокою матір’ю є підтвердження, що батько не бере участі у вихованні дитини. Як зазначають Мінекономіки у згаданому вище листі, а також Держпраці (див. роз’яснення на сайті) підтвердженням має бути офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Зокрема, для прикладу, таким документом може бути:

— рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;

— ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв;

— акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;

— довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо.

Тобто перелік не є вичерпаним. Це може бути, наприклад, рішення суду про визнання фізичної особи (батька дитини) безвісно відсутнім, рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини, рішення суду про позбавлення дієздатності, про поміщення до психіатричної лікарні для надання стаціонарної психіатричної допомоги тощо.

Перейдемо до самих відпускних пільг.

Щорічна відпустка у зручний час

Порядок та правила надання відпусток регулює Закон про відпустки. Ним передбачені пільги для одиноких матерів, зокрема у п. 5 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки.

До речі, дитиною вважається особа до 18 років.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем та з ним ознайомлюють працівників. Натомість одинока мати має право на щорічну основну відпустку в зручний для неї час незважаючи на заплановану відпустку за графіком.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Соцвідпустка на дітей

Ще одна пільга, передбачена ст. 19 Закону про відпустки, стосується додаткової соціальної відпустки.

Зауважте, ця відпустка передбачена понад щорічні відпустки та надається за календарний рік у будь-який час цього року, незалежно від відпрацьованого часу. Право на таку соціальну відпустку зберігається за рік, в якому дитина досягла 18-річного віку.

Якщо одинока мати має право на соціальну відпустку ще й за іншими підставами, передбаченими ст. 19 Закону про відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Наприклад, якщо одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, то в неї є дві підстави для отримання цієї відпустки — статус одинокої матері і наявність двох дітей віком до 15 років. Відповідно вона має право на «дитячу» відпустку тривалістю 17 календарних днів.