Відпускна компенсація без звільнення: чи включати до середньої зарплати?

Компенсація без звільнення

Загальні умови. За загальним правилом отримати грошову компенсацію за невикористану відпустку без звільнення можна на умовах, визначених у ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки*. При цьому тривалість наданих працівнику щорічних відпусток (основної + додаткової) має бути не менше 24 календарних днів (далі — к. дн.).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Тобто працівник обов’язково повинен використати для відпочинку в щорічній відпустці 24 к. дн. А ось решту днів (якщо такі є), за його бажанням, можна компенсувати грошима.

Підкреслимо: за бажанням працівника, замінити грошовою компенсацією можна тільки дні щорічної (основної і додаткової) відпустки. При цьому до щорічних додаткових відпусток належать відпустки (ст. 76 КЗпП, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки):

— за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;

— за особливий характер праці;

— інші відпустки, передбачені законодавством (сюди відносимо додаткову відпустку за стаж державної служби, передбачену для держслужбовців ч. 1 ст. 58 Закону про держслужбу*).

* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Спецумова для держслужбовців. Для держслужбовців на 2024 рік було встановлено особливу умову (ст. 33 Закону про держбюджет-2024*). Вона передбачала, що у 2024 році відпустки, визначені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки, на які держслужбовець набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані ним до кінця 2024 року.

* Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.

У разі невикористання держслужбовцем щорічних відпусток (основної + додаткової за стаж держслужби) йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного держоргану мала бути виплачена грошова компенсація за всі дні невикористаної щорічної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік. Тобто такі невикористані відпустки не переходять на наступний рік, а мають бути компенсовані грошима.

При цьому, за роз’ясненнями фахівців НАДС та Мінекономіки, для щорічної основної відпустки останнім відпрацьованим робочим роком для держслужбовців є 2023 — 2024 робочий рік. А для додаткової відпустки за стаж — рік, що починається з приведеної дати виповнення відповідного стажу держслужби, яка настала у 2023 році. Детальніше про це читайте у статті «Відпустки держслужбовцям-2024: роз’яснення від Мінекономіки та НАДС» // «Оплата праці», 2024, № 20.

До речі, аналогічну умову щодо обов’язкового використання щорічних відпусток (основної + додаткової за стаж держслужби) за останній робочий рік установлено для державних службовців і на 2025 рік. Про це йдеться у ст. 30 Закону про держбюджет-2025*.

* Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX.

Середня для відпускних

При розрахунку відпускної середньої зарплати керуємося нормами Порядку № 100*. Розрахунковим періодом для обчислення середньоденної зарплати зазвичай є 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю початку відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

При обчисленні середньої враховуються всі суми нарахованої зарплати згідно із законодавством та умовами трудового договору (п. 3 Порядку № 100). Це, між інших, основна зарплата, доплати і надбавки, виробничі премії тощо. Також до розрахунку відпускних включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомога по тимчасовій непрацездатності.

Виплати, які не враховуються при розрахунку середньої, перелічені в п. 4 Порядку № 100. Серед них у п.п. «б» п. 4 Порядку № 100 зазначені одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матдопомога, вихідна допомога тощо). Тож при обчисленні відпускних суму компенсації за невикористану відпустку не включаємо до розрахунку.

Середня для лікарняних

Обчислення середньої зарплати для розрахунку лікарняних (як перших 5 днів за рахунок роботодавця, так і допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ) проводиться згідно з нормами Порядку № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266). Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Сума грошової компенсації у разі невикористання працівником щорічних (основної та додаткових) відпусток включається до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*). Тобто така виплата є базою для нарахування ЄСВ. Тож сума відпускної компенсації включається до розрахунку лікарняних (декретних).

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5.