Внутрішній сумісник відпрацював менше місяця: чи компенсувати відпустку?

Прийняття на роботу та звільнення внутрішнього сумісника

Прийняття на роботу. Сумісництво — це оплачувана робота за трудовим договором у вільний від основної роботи час. Якщо вона виконується на тому ж підприємстві, це — внутрішнє сумісництво.

При прийнятті на роботу внутрішнього сумісника діємо за загальними правилами, як і при прийнятті за основним місцем роботи. Укладаємо з працівником трудовий договір (строковий або безстроковий). Зокрема, оформлюємо наказ на прийняття на роботу на підставі заяви працівника, подаємо Повідомлення про прийняття на роботу до органу ДПС до початку роботи внутрішнього сумісника, заводимо окремо особову картку П-2 (інший обліковий документ), особову справу тощо.

У табелі обліку робочого часу внутрішнього сумісника слід зазначати окремо за основною посадою і за сумісництвом — у двох рядках, навіть якщо посади однакові. Заробітна плата нараховується окремо за кожною посадою залежно від фактично виконаної роботи.

Звільнення. Звільнення внутрішнього сумісника відбувається за тими ж правилами і на тих самих підставах, що й під час розірвання трудового договору за основним місцем роботи.

При звільненні внутрішнього сумісника треба провести остаточний розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП. У загальному випадку — у день звільнення.

Зокрема, треба виплатити компенсацію за усі дні невикористаної щорічної відпустки та соціальної додаткової відпустки на дітей (за наявності права на неї), що були накопичені за трудовим договором за внутрішнім сумісництвом.

Кількість днів невикористаної відпустки за сумісництвом

Припустимо, що за умовами ситуації, яку ми розглядаємо, щорічна основна відпустка становить 24 календарних дні за повний робочий рік. А права на дитячу соцвідпустку працівник не має. Деталізуємо цю ситуацію на прикладі.

Працівник відпрацював за внутрішнім сумісництвом половину місяця і звільнився, а за основною посадою продовжує працювати. Чи заробив він щорічну основну відпустку, яку треба компенсувати? З’ясуємо це розрахунковим шляхом за допомогою формули для визначення фактичної тривалості відпустки:

ДВ_факт = ДВ_рік : (КД_рік - СВ_рік) х (КД_факт - СВ_факт),

де ДВ_факт — кількість днів невикористаної відпустки, за які надається компенсація;

ДВ_рік — загальна тривалість щорічної відпустки, що надається за повний відпрацьований рік. У наведеному прикладі — 24 к. дн.;

КД_рік — загальна кількість календарних днів у поточному робочому році. У наведеній ситуації (365 к. дн. у робочому році 12 травня 2025 — 11 травня 2026);

СВ_рік — загальна кількість святкових і неробочих днів у поточному робочому році. У ситуації, яку розглядаємо, — 8 днів (враховуємо дні, які припадають на період після наразі встановленого військового стану);

КД_факт — кількість календарних днів у поточному робочому році до дня звільнення. У наведеній ситуації — 19 к. дн. (з 12 по 30 травня);

СВ_факт — кількість святкових і неробочих днів, які припадають на поточний робочий рік до дня звільнення (з 12 по 30 травня 2025 року). У наведеному прикладі — немає.

Обчислимо кількість днів відпустки, що підлягає компенсації:

24 : (365 - 8) х (19 - 0) = 1,2773 ≈ 1 (к. дн.).

Неповна зайнятість. Чи впливає неповна зайнятість на кількість днів щорічної основної відпустки? Ні, не впливає! Робота на умовах неповного робочого часу (дня та/або тижня) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівника (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Тож працівник, зокрема внутрішній сумісник, який працює з неповним робочим часом, має право на щорічну основну відпустку повної тривалості. Адже час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

За умовами наведеної ситуації, внутрішній сумісник із зайнятістю 0,25 штатної одиниці на момент звільнення заробив 1 день щорічної основної відпустки. Її обов’язково треба компенсувати.

Компенсація невикористаної відпустки внутрішньому суміснику

Немає повного відпрацьованого місяця. Для обчислення суми відпускної компенсації потрібно мати два показники: кількість днів відпустки, яку компенсуємо, та середньоденну зарплату. Кількість днів ми розрахували в попередньому розділі — отримали 1 день. Тепер знайдемо середньоденну зарплату. Вона обчислюється за правилами Порядку № 100*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У загальному випадку обчислення середньої зарплати проводимо виходячи з 12 календарних місяців роботи у цього роботодавця, що передують місяцю, на який припадає початок відпустки. У наведеному прикладі їх немає.

Якщо працівник не відпрацював жодного повного місяця, розрахунок середньої здійснюємо виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника. Якщо оклад (тарифна ставка) є меншим за МЗП, тоді розрахунок проводимо з МЗП.

При цьому розмір окладу або МЗП беремо на момент звільнення.

Неповна зайнятість. Чи впливає неповна зайнятість на розрахунок середньоденної зарплати, виходячи з окладу (МЗП)? Так, впливає. І тут є декілька моментів, на які варто звернути увагу:

— порівнюємо з МЗП оклад, установлений для цілої штатної одиниці;

— у розрахунок беремо оклад або МЗП відповідно до зайнятості.

Формула розрахунку середньої від окладу. Формула для розрахунку середньоденної зарплати (ЗПсер) виходячи з окладу (МЗП):

ЗПсер = О х З х 12 : (К - Св),

де О — оклад працівника, а якщо він менший за МЗП, то МЗП. У наведеній ситуації оклад внутрішнього сумісника 22000 грн. Його розмір більший за МЗП (8000 грн);

З — зайнятість працівника. За умовами наведеного прикладу — 0,25 штатної одиниці;

12 — кількість місяців умовного розрахункового періоду. У наведеній ситуації це травень 2024 — квітень 2025 року;

К — загальна кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді. Маємо 365 днів;

Св — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припали на умовний розрахунковий період (за наявності). За умовами, що ми розглядаємо, — відсутні.

Обчислимо середньоденну зарплату:

22000,00 х 0,25 х 12 : (365 - 0) = 180,82 (грн).

Розрахуємо суму відпускної компенсації внутрішньому суміснику при звільненні:

180,82 х 1 = 180,82 (грн).