Звільнення через Центр зайнятості: для кого і коли можливе

Нормативне підґрунтя

Нагадаємо, що 07.05.2022 набув чинності Закон № 2220*, який спростив процедуру звільнення для певної категорії працівників. А саме: дозволив їм припиняти трудові відносини, не особисто звернувшись до роботодавця, а в односторонньому порядку — через Центр зайнятості.

* Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220-IX.

Для чого? Для того, щоб працівник, який фізично не може звільнитися за місцем роботи, зміг набути статусу безробітного і отримувати допомогу по безробіттю. А в подальшому — працевлаштуватись на нову роботу.

З цією метою були внесені зміни до ст. 7 Закону № 1706*.

* Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII.

Хто потрапляє до категорії таких «щасливчиків» — читайте далі.

Хто може звільнитися

Зверніть увагу! Скористатися спрощеною процедурою звільнення через Центр зайнятості можуть не всі працівники, а лише ті, хто відповідає таким вимогам.

Вимога 1. Працівник є внутрішньо переміщеною особою (далі — ВПО).

Нагадаємо, що ВПО — це громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1 ст. 1 Закону № 1706).

Підтвердити ВПО-статус особа може за допомогою довідки про взяття на облік ВПО. Такий документ надають органи соцзахисту, уповноважені громадою особи та ЦНАПи.

Вимога 2. Працівник хоче, але не має можливості розірвати трудовий договір зі своїм роботодавцем самостійно за такими підставами:

— п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);

— ст. 38 КЗпП (за власним бажанням працівника);

— ст. 39 КЗпП (дострокове розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника).

Вимога 3. Звільнення працівника обумовлене необхідністю набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття.

Зверніть увагу! Якщо ВПО не хоче отримувати статус безробітного, то припинити трудові відносини через Центр зайнятості з попереднім роботодавцем вона не зможе. В такому разі у такої особи є один вихід — працевлаштуватися на нову роботу лише на умовах сумісництва.

Якщо ж умови дотримані, ВПО достатньо звернутися до Центру зайнятості з пакетом необхідних документів.

Процедура звільнення

Припинення трудових відносин через Центр зайнятості відбувається в 2 кроки.

Крок 1. Працівник подає документи.

Перш за все, працівник має заповнити й подати заяву на звільнення. Зверніть увагу: така заява нічим не відрізняється від звичайної заяви про звільнення. Працівник оформлює її на ім’я свого роботодавця і зазначає в ній:

— підставу для звільнення;

— за потреби — прохання надіслати його паперову трудову книжку на вказану адресу (якщо та досі зберігається у роботодавця).

Заяву про звільнення разом із довідкою про взяття на облік ВПО працівник подає до Центру зайнятості за місцем його проживання як внутрішньо переміщеної особи.

Зауважте, в такому разі

Наприклад, якщо заяву в Центр зайнятості працівник подав 30.04.2025, то датою припинення трудових відносин буде 01.05.2025.

Крок 2. У день припинення трудового договору Центр зайнятості повідомляє про звільнення працівника:

а) його роботодавця. Зауважте, що для цього Центр зайнятості може скористатися будь-якими засобами комунікації (у тому числі електронними). Відповідно якщо повідомлення буде надіслано поштою, то про припинення трудових відносин працівником роботодавець зможе дізнатися набагато пізніше його фактичної дати звільнення.

Якщо ж роботодавець перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, то заяву на звільнення взагалі не відправляють, а зберігають у територіальному органі Державної служби зайнятості до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій. Після цього протягом 7 календарних днів Центр зайнятості повідомляє роботодавця про звільнення працівника;

б) територіальний орган ПФУ;

в) територіальний орган ДПС.

А що в такому разі повинен зробити роботодавець?

Дії роботодавця

Стаття 7 Закону № 1706 не висуває до роботодавця якихось особливих вимог щодо порядку звільнення працівника в разі припинення ним трудових відносин через Центр зайнятості. Тому остаточний розрахунок у цьому випадку проводять у загальному порядку.

Тобто роботодавець має:

а) зафіксувати дату отримання листа (повідомлення) від Центру зайнятості про звільнення працівника;

б) оформити наказ (розпорядження) про звільнення (ст. 47 КЗпП) та видати копію цього документа працівнику.

Зауважте, що наказ (розпорядження) про звільнення слід видавати тією датою, коли роботодавець фактично дізнався про звільнення працівника. А ось датою звільнення буде дата, зазначена Центром зайнятості в повідомленні про звільнення.

До речі, якщо копію наказу (розпорядження) про звільнення видати працівнику особисто неможливо, цей документ можна надіслати йому поштою або в електронному вигляді (у тому числі за допомогою месенджерів). Адже у період дії воєнного стану ст. 7 Закону № 2136* дозволяє роботодавцям використовувати альтернативні способи пересилання кадрових документів, обрані за згодою між роботодавцем і працівником;

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

б) виплатити такому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства (ст. 116 КЗпП). При цьому не просто виплатити, а й письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати.

Звісно, провести остаточний розрахунок з працівником краще в той самий день, коли роботодавець дізнався про звільнення працівника від Центру зайнятості.

Разом з тим трудове законодавство дозволяє виплатити зазначені суми й пізніше, а саме:

— наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок — адже у день звільнення він не працював (ст. 116 КЗпП);

— після відновлення діяльності підприємства — у разі неможливості здійснення своєчасної виплати внаслідок ведення бойових дій (ч. 4 ст. 10 Закону № 2136);

в) внести відповідний запис у трудову книжку (відповідно до наказу про звільнення) і видати її працівнику (особисто або поштою*) — якщо вона зберігалася у роботодавця або цього забажав сам працівник.

* З 12.09.2024 трудові книжки можна пересилати навіть за кордон (у міжнародних відправленнях). Деталі — у статті «Трудові книжки дозволили пересилати за кордон» // «Оплата праці», 2024, № 18 (ср. ).

Зауважте, якщо роботодавець не зміг видати копію наказу про звільнення чи здійснити остаточний розрахунок у день звільнення працівника, то хвилюватися не варто.

Якщо інформація про звільнення працівника надійшла до роботодавця, наприклад, поштою, і він дізнався про це лише через місяць, то затримка з його боку не вважається порушенням. Адже така затримка сталася не з вини роботодавця, а через час доставки повідомлення.