Оплата днів відрядження
Оплата праці відряджених працівників здійснюється відповідно до трудового або колективного договору. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку відповідного працівника. Такі вимоги передбачено ч. 4 ст. 121 КЗпП.
Таким чином, для правильного розрахунку оплати днів відрядження слід:
1) визначити денний заробіток;
2) розрахувати середньоденну зарплату;
3) порівняти ці два показники.
Якщо в результаті обчислень сума середньоденної зарплати перевищує суму денного заробітку, то робочі дні у відрядженні оплачуємо виходячи із середньоденної зарплати. Якщо навпаки, тоді оплату здійснюємо відповідно до трудового договору як за звичайні робочі дні.
Вимога щодо порівняння середньоденної та денної зарплати діє для усіх працівників бюджетної сфери, крім держслужбовців. Адже на весь період відрядження за держслужбовцями зберігається посада та зарплата. Тобто час їх відрядження оплачують як звичайні робочі дні. Тому ніяких порівняльних розрахунків при оплаті періоду відрядження держслужбовців проводити не потрібно (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 № 1584/13/84-16).
Визначаємо денний заробіток
Денний заробіток визначаємо виходячи з повністю відпрацьованого місяця, навіть якщо місяць відрядження з різних причин був відпрацьований частково. Цей показник обчислюємо виходячи із зарплати працівника та кількості робочих днів згідно з графіком його роботи.
При визначенні денного заробітку враховують усі елементи заробітної плати, які працівник отримає згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці відрядження. А саме: посадовий оклад, доплати, надбавки, премії, що не носять разового характеру, суми індексації тощо (див. лист Мінекономіки від 13.07.2021 № 4711-06/36275-07).
Не включаємо до розрахунку денного заробітку: разові премії, інші одноразові виплати, оплату за період тимчасової непрацездатності і період, коли за працівником згідно із законодавством зберігалася середня зарплата. Виходить, що премія до професійного свята не включається до розрахунку денного заробітку, адже така виплата за своєю суттю є разовою. Вона надається раз на рік у зв’язку з настанням певної події, а саме професійного свята працівників сільради — Дня місцевого самоврядування (відзначається щорічно 7 грудня). Конкретні умови виплати святкової премії слід прописати у Положенні про преміювання.
До речі, про нарахування та виплату святкової премії працівникам органів місцевого самоврядування читайте у статті «День місцевого самоврядування: підстави та умови для виплати премії» // «Оплата праці», 2025, № 23.
Розглянемо приклад розрахунку денного заробітку.
Приклад 1. Спеціаліст сільради з 23.12.2025 по 24.12.2025 направлений у відрядження. Згідно з розпорядженням сільського голови 05.12.2025 йому було нараховано премію до Дня місцевого самоврядування в розмірі 3900 грн. Припустимо, що спеціалісту сільради встановлено:
— посадовий оклад у розмірі 7100 грн;
— надбавку за ранг посадової особи — 300 грн;
— надбавку за вислугу років — 15 % від посадового окладу (включаючи надбавку за ранг);
— щомісячну виробничу премію — 20 % від окладу.
Загальна сума зарплати працівника у грудні 2025 року (за умовами повністю відпрацьованого місяця) дорівнює:
7100 + 300 + ((7100 + 300) х 15 %) + (7100 х 20 %)) = 9930 (грн).
Святкову премію до денного заробітку не включаємо.
Кількість робочих днів згідно з графіком роботи в грудні 2025 року — 23 роб. дн.
Відповідно денний заробіток становить:
9930 грн : 23 роб. дн. = 431,74 (грн).
Обчислюємо середню зарплату
При обчисленні середньоденної зарплати необхідно керуватися нормами Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Середньоденну зарплату знаходимо так: суму заробітку за розрахунковий період ділимо на кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді. Як правило, розрахунковий період формують два календарних місяці, що передують місяцю початку відрядження (абз. 4 п. 2 Порядку № 100). Для нашого випадку: жовтень — листопад 2025 року.
Порядком № 100 передбачено включення до розрахунку середньої зарплати виробничих премій. А виплати (премії), пов’язані з ювілейними та святковими датами, не враховуються при обчисленні середньоденної зарплати на підставі п.п. «и» п. 4 Порядку № 100.
Але в нашій ситуації все ще простіше, адже премія до профсвята нарахована працівнику у місяці відрядження. А цей місяць не входить до розрахункового періоду. Утім навіть якщо б і входив, святкова премія, як ми вже з’ясували, не потрапляє до розрахунку середньої зарплати.
Розглянемо приклад обчислення середньоденної зарплати.
Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що зарплата спеціаліста сільради за розрахунковий період (жовтень — листопад 2025 року) становить 19860 грн (9930 грн + 9930 грн). Усі робочі дні у розрахунковому періоді відпрацьовані ним повністю.
Кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді становить:
23жовтень + 20листопад = 43 роб. дн.
Визначимо розмір середньоденної зарплати:
19860 грн : 43 роб. дн. = 461,86 (грн).
Порівнюємо цей показник з денним заробітком за грудень 2025 року. У нашому випадку перемагає середньоденна зарплата, адже вона виявилася більшою за денний заробіток (461,86 > 431,74). Відповідно працівникові за період відрядження має бути нарахована «середня».
Сума оплати за 2 робочих дні відрядження (23 та 24 грудня 2025 року) становить:
461,86 грн х 2 роб. дн. = 923,72 (грн).
Висновки
- Оплату праці відрядженого працівника здійснюють відповідно до умов, визначених у трудовому або колдоговорі, але не нижче середнього заробітку.
- Денний заробіток обчислюємо виходячи із зарплати за повністю відпрацьований місяць.
- Розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю направлення працівника у відрядження.
- Премію до профсвята не включаємо до денного заробітку, так само її не враховуємо при обчисленні середньоденної зарплати, якщо вона потрапляє до розрахункового періоду.
