1. Державний дорожній фонд створюється у складі спеціального фонду державного бюджету.
2. Джерелами формування державного дорожнього фонду є:
1) доходи державного бюджету, визначені пунктами 1–3, 6, 62, 63, 64, 65, 68, 69 частини третьої статті 29 цього Кодексу;
2) державні запозичення, залучені згідно з пунктом 1 частини третьої статті 15 цього Кодексу для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;
21) надходження, отримані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;
3) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.
3. Кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на:
1) фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, розвитку, будівництва, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, фінансове забезпечення поточного ремонту і утримання відповідних доріг і пунктів та інших заходів, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (з них не менше 5 відсотків коштів — на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд, не більше 30 відсотків коштів — на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги);
2) фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення поточного ремонту і утримання відповідних доріг та інших заходів, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5 відсотків коштів — на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд, не більше 30 відсотків коштів — на виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства в частині виплати приватному партнеру плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги загального користування місцевого значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги);
3) виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;
4) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху;
5) формування державного фонду внутрішніх водних шляхів.
4. Видатки за напрямом, визначеним пунктом 3 частини третьої цієї статті, здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень.
Кошти державного дорожнього фонду, сформовані за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті, за виключенням коштів, що спрямовуються за напрямом, визначеним пунктом 3 частини третьої цієї статті, розподіляються таким чином:
60 відсотків — за напрямом, визначеним пунктом 1 частини третьої цієї статті;
35 відсотків — за напрямом, визначеним пунктом 2 частини третьої цієї статті;
4 відсотки — за напрямом, визначеним пунктом 4 частини третьої цієї статті;
1 відсоток — за напрямом, визначеним пунктом 5 частини третьої цієї статті.
Якщо загальний обсяг фактичних надходжень джерел, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті, перевищує загальний обсяг відповідних показників, визначених законом про Державний бюджет України, таке перевищення коштів розподіляється в порядку, встановленому абзацами другим — п’ятим цієї частини статті, та використовується з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 цього Кодексу. При цьому подальший розподіл зазначених коштів за напрямом, визначеним пунктом 2 частини третьої цієї статті, здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 1031 цього Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 цього Кодексу.
5. Перелік публічних інвестиційних проектів з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням відповідних об’єктів та обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави.
Перелік публічних інвестиційних проектів з розвитку та будівництва пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення та заходів з поточного ремонту, облаштування та утримання таких пунктів із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких проектів і заходів затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави.
6. Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду визначається Кабінетом Міністрів України.
(установлено, що положення статті 242 застосовуються з урахуванням положень пункту 7 статті 11, пункту 16 статті 14 і пункту 9 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 р. № 2629-VIII)